Безгоспних електромереж не буває

В Інтернеті можна зустріти чимало інформації про неякісне або неповне обслуговування електромереж жителів українських міст і селищ енергопостачальними компаніями. Часто люди вже й не скаржаться нікому та не протестують, що доводиться двічі платити за спожиту електроенергію - один раз у банк за лічильником відповідно до тарифу, а вдруге у кишеню чиновнику за ремонт своїх зношених електромереж, бо в обленерго на це нібито немає коштів. При цьому будемо чітко розуміти, що до складу електромереж входять підстанції, знижувальні трансформатори та лінії електропередачі, що складаються з електропроводки й електроопор, які служать для розподілу та передачі енергії від енергопостачальника до споживача (п. 2 постанови Кабінету міністрів №1357 від 26 липня 1999 р. "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення" (далі - ПКЕЕн).

Найчастіше від поборів на ремонти електромереж страждають мешканці тих вулиць, чиї електромережі визнано безгоспними (згідно з ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України, безгоспна електромережа - це електромережа, яка не має власника або власник якої невідомий). Таких безгоспних трансформаторів і нічийних прогнилих ліній електропередачі в Україні тисячі. Саме користувачам безгоспними електромережами буде особливо корисна запропонована мною тактика ефективної боротьби, у результаті якої вони зможуть змусити обленерго взяти ці безгоспні електромережі на баланс і виконати необхідний їхній ремонт або модернізацію.

Відразу слід домовитися про одну умову, обов'язкову у ваших відносинах із обленерго, - у вас мають бути укладені з ним типові договори відповідно до зразка, зазначеного в додатку до ПКЕЕн. Якщо у вас при собі немає таких договорів, то потрібно звернутися у відповідний підрозділ обленерго (міський, районний) для одержання його дубліката, тому що без договору поставка електроенергії в принципі неприпустима (див. cт. 1 ЗУ "Про електроенергетику", п. 3 ст. 13 ЗУ "Про засади функціонування ринку електроенергії України" і п. 3 ПКЕЕн), а успішна боротьба з обленерго за свої права абсолютно неможлива.

Насамперед потрібно розібратися в питанні, ким та як утворені безгоспні електромережі? Це, з одного боку, допоможе зрозуміти, чому так чіпко тримаються за ці схеми керівні чиновники. Наприклад, жителі моєї вулиці 15 років, із 2000 р., безрезультатно поневірялися з проблемами нашої безгоспної електромережі кабінетами обленерго та місцевої влади, намагаючись вирішити там питання її обслуговування. І тільки мені, коли вийшов на пенсію та взявся ґрунтовно за цю справу, у запеклій боротьбі впродовж року вдалося домогтися в цьому питанні справедливості та законності. А з іншого боку, розуміння цих брудних схем допоможе жителям позбутися відчуття провини, яке їм завзято насаджують керівники обленерго та місцевої влади, щоб вони мовчки несли їм додаткову плату та не надумали при цьому скаржитися і протестувати.

Понад те, особливо безсовісні чиновники можуть ще й загрожувати споживачам електроенергії знеструмленням. Так, одного разу на нараді з жителями селища в присутності заступника мера один із райвиконкомівських начальників нагло пригрозив людям: "Дякуйте обленерго за те, що у вас є світло, а будете обурюватися - вони відмовляться його вам поставляти та миттю вас відріжуть". Не бійтеся, якщо ви в енергопостачальника не крадете електроенергії та не є боржниками з оплати, то він ніколи не наважиться в односторонньому порядку розірвати договори на поставку електроенергії та знеструмити вашу квартиру.

Отже, типова схема утворення безгоспних електромереж така. Ще в радянські часи багато підприємств самостійно будували житло для своїх працівників і підводили до цього житла відповідну електромережу. Працівники цих підприємств платили обленерго за спожиту електроенергію відповідно до тарифу та в повному обсязі, а обслуговувалися ці електромережі зазвичай за кошти підприємства. Тобто обленерго при такому розкладі добре наживалися на цьому, адже вони не витрачалися на ремонт та обслуговування електромереж, хоча до тарифу це було включено. Нікого це питання в ті часи особливо не турбувало, адже всі виплати йшли в засіки батьківщини, та й тарифи на електроенергію були просто смішними.

Після перебудови та прихватизації відбувся розподіл кишень на приватні і державні, та й ціни за користування електроенергією зросли в рази. Тоді багато керівників підприємств передали свій житловий фонд у приватні руки квартиронаймачів, під їхню відповідальність. Електромережі, підведені до цього житла, з мовчазної згоди місцевої влади ці директори просто кинули напризволяще, хоча повинні були за актом передати у власність енергопостачальника або територіальної громади. Обленерго, у свою чергу, нібито з жалю уклали договори з мешканцями, які користувалися цими безгоспними електромережами, та стягували з них плату за поставлену електроенергію за повним тарифом, хоча ні ремонтів, ні модернізації не здійснювали - мовляв, ваші мережі не перебувають у нас на балансі. І так роками всі ці чиновники, які паразитували на людях, спокійно збагачувалися за рахунок народу: керівники підприємств - власників цих зношених мереж клали в кишеню суми, передбачені на їхню модернізацію та передачу за актом іншому власнику. Обленерго, відмовляючись обслуговувати та модернізувати безгоспні електромережі, по суті, відкрито грабували людей, незаконно привласнюючи невідпрацьовану частину тарифу. А керівники місцевих органів влади, очевидно не безкорисливо, покривали та курирували ці процеси.

Таким чином, безгоспні електромережі - це результат "договорняку" між керівниками місцевої влади, дирекцією обленерго та дирекцією підприємств - колишніх власників із метою одержати незаконний прибуток. Тому страждання населення з безгоспними електромережами є розмінною монетою в корупційній грі - що довше та сильніше люди страждають, то більший прибуток у махінаторів. Отже, якщо бажаєте відновити законність із обслуговуванням і ремонтом своїх електромереж, будьте готові до відчайдушного спротиву грабіжницької системи та налаштовуйтеся на грамотну і тривалу боротьбу з чиновниками на всіх рівнях. Мені, щоб домогтися законності в цьому питанні, довелося витратити на це багато нервів і зусиль, щоб написати понад сотню листів у різні інстанції, ініціювати та домогтися проведення більш як десяти нарад різного рівня та навіть одному виходити на демонстрацію під стіни міськвиконкому та офісу обленерго. Лише тотальне й регулярне довбання цієї корупційної стіни може її проломити та відновити справедливість.

Тепер перейдемо до аналізу алгоритму боротьби з олігархічною системою за відновлення наших прав споживачів на якісне обслуговування енергопостачальником електричних мереж, як про це сказано в п. 8.6 договорів між населенням та обленерго. У принципі, якби наші чиновники були чесними або законослухняними людьми (як, припустимо, у США або Німеччині), то нагадування їм про вимоги договорів зі споживачами миттю вирішило б наші проблеми. Але ми живемо в країні, де закони системно порушуються владою, і де про порушення ваших прав потрібно довго та регулярно заявляти в усі інстанції (керівникам РЕС, міських електромереж, обленерго, НКРЕКП, АМКУ, Держенергонагляд, Кабмін), а також в усі ешелони влади (райвиконком, міськвиконком, облвиконком, Верховну Раду, адміністрацію президента), і неодмінно в ЗМІ та антикорупційні органи й служби. На сотню звернень ви обов'язково отримаєте 2–3 розумні відповіді, які вам неабияк допоможуть проломити цю стіну.

У листах потрібно детально прописувати всі можливі аргументи в обґрунтування ваших вимог якісного та надійного обслуговування. Наприклад, "оскільки зношеним електромережам десятки років, то населення за цей час оплати за тарифом сповна оплатило державі та її правонаступникам - обленерго модернізацію цих електромереж, тому що до складу тарифу за електроенергію входять оптова ринкова ціна, тариф на передачу електроенергії, тариф на поставку електроенергії та вартість нормативних втрат електроенергії в мережах (постанова НКРЕКП №564 від 6.05.98 р. "Методика розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію"; публікація НКРЕКП "Про структуру тарифів для населення в 2015 р." http://www.nerc.gov.ua/?id=15338). Туди ж, звичайно, входять і витрати на ремонт і модернізацію електромереж".

І ще: "Також права споживача електроенергії на "якісне обслуговування енергопостачальником електричних мереж" узаконені ч. 7 ст. 41 ПКЕЕн. У свою чергу, згідно з ч. 5 ст. 24 ЗУ "Про електроенергетику", ч. 1, 3, 10 ст. 38 ПКЕЕн, п. 1.11 того самого договору обленерго з населенням енергопостачальник зобов'язаний надійно, якісно та безпечно поставляти електроенергію споживачу".

Неодмінно потрібно сфотографувати руйнування в електромережі, скласти відповідні типові акти-претензії (див. додаток ПКЕЕн), засвідчити такі акти в Держенергонагляді, тобто офіційно зафіксувати порушення закону постачальником енергії, і розіслати це по інстанціях. І довбати невпинно цю стіну!

Якщо ваші електромережі безгоспні, а корупційна система завзято стоїть на тому, що ці електромережі не перебувають на балансі енергопостачальника, і нічого не збирається змінювати, тоді вам потрібно законодавчо обґрунтувати, на якій підставі обленерго зобов'язане негайно взяти на баланс ваші електромережі, і змусити систему зробити це. Для цього існують кілька процедур, і вам потрібно наполягти на найбільш для вас придатній.

Перша, найшвидша, але малоймовірна. Дирекція колишнього підприємства - власника електромереж подає в БТІ заяву про відмову від власності на електромережу відповідно до ст. 347 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Після відповідного запису в держреєстрі обленерго матиме першочергове право як користувач цієї електромережі претендувати на її придбання у власність негайно, згідно з п. 1 ст. 336 ЦКУ.

Друга процедура найдовша та найбільш клопітна. Відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦКУ орган місцевого самоврядування, на території якого розташована безгоспна електромережа, подає відповідну заяву в орган, що здійснює держреєстрацію прав на нерухоме майно, після чого цей орган бере електромережу на облік. Про взяття безгоспної електромережі на облік орган місцевого самоврядування дає об'яву в ЗМІ. Через рік після взяття безгоспної електромережі на облік, якщо не з'явиться колишній господар, вона за заявою органу місцевого самоврядування передається за рішенням суду в комунальну власність. Після цього електромережа рішенням того самого органу місцевого самоврядування передається в господарське відання (на баланс) або у власність обленерго. Якщо обленерго чинитиме спротив цій передачі, то орган місцевого самоврядування може змусити його це зробити через суд.

Третя, найбільш реальна та швидка. Спочатку треба усвідомити, що в будь-якої електромережі є межа розподілу (п. 2 ПКЕЕн) - точка електромережі, щодо якої розподілено електромережу між споживачем і енергопостачальником. Розташування цієї точки завжди вказується в договорі між обленерго та мешканцями, зазвичай у п. 7 або 9. Ця межа розподілу для індивідуальних споживачів збігається із межею балансової належності та межею експлуатаційної відповідальності
(п. 1.2 постанови НКРЕ №28 від 31.07.96 р. "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (далі - ПКЕЕ). У п. 2.4 тих самих ПКЕЕ зазначено, що дана межа для населення зазвичай встановлюється або на ізоляторах будинку, або на вхідних клемах електролічильників. А в п. 2.7 тих самих ПКЕЕ є наступна прекрасна норма: "Якщо до електричних мереж електропередавальної організації приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані". Тобто простою мовою відповідно до цієї норми та договору будь-яка безгоспна електромережа від ізоляторів будинку або клем електролічильників споживачів до електромереж обленерго має бути передана на баланс обленерго негайно.

У цьому разі хазяїна безгоспних електромереж шукати не треба, він зазначений однозначно - обленерго. Тоді вся наша процедура значно спрощується та прискорюється. Орган місцевого самоврядування одним рішенням переводить безгоспну електромережу в комунальну власність. А потім другим рішенням передає цю електромережу на баланс або у власність обленерго. І все це відбувається без річного очікування.

Однак не тіште себе надією, усе це легко й просто виглядає на папері. А в реальному житті ці істини потрібно наполегливо вбивати в голови чиновників. Ось деякі перешкоди, які влада може звести на вашому шляху до перемоги, і мої підказки з їхнього подолання:

1. Чиновники відмовляються збирати на наради керівників відповідних організацій (обленерго, НКРЕКП, АМКУ, Держенергонагляду, рай- або міськадміністрації), де ви могли б переконати їх у законності своїх вимог. Головний аргумент влади - час уже не радянський, і органи влади не можуть втручатися у виробничий процес приватних компаній. Ваша аргументація - на нараді йтиметься про правильне розуміння та виконання законодавства з якісної поставки населенню послуг ЖКГ. Вимагайте рішуче, напористо й доможетеся свого.

2. Треба завжди бути готовим до боротьби в умовах спеціально створеної стресової ситуації. Наприклад, про важливу нараду вам можуть повідомити телефоном за дві години до її початку.

3. Ви маєте взяти на себе зобов'язання вести аудіо- або відеозапис усіх нарад і переговорів. Це дисциплінує та умиротворяє противника.

4. Чиновники всіляко затягуватимуть і гальмуватимуть процес розв'язання вашої проблеми, навіть якщо офіційно прийнято всі правильні рішення. Тут ваш головний аргумент - масова активність громади у виході на мітинги та демонстрації протесту.

5. Нарешті, вам просто знадобиться удача, щоб уникнути форс-мажорних ситуацій.

Наприклад, через поголовну пасивність жителів моєї вулиці в акціях протесту чиновники змогли шість місяців навмисне затягувати прийняття рішення міськради про передачу безгоспних електромереж у власність "Запоріжжяобленерго". За цей час олігархи встигли капітально збанкрутити цю енергокомпанію та призупинити модернізацію нашої лінії електропередачі, що розпочалася. А якщо конкретніше, то 17 лютого 2016 р. на нараді в міській раді було прийнято до виконання процедуру роботи з безгоспною електромережею за третім варіантом. Лише 25 серпня 2016 р. сесія міськради своїм рішенням передала наші електромережі у власність обленерго. Через п'ять (!) днів працівники "Запоріжжяобленерго" замінили на нові п'ять старих електроопор і 300 м дротів нашої електролінії. А через тиждень працівники обленерго вийшли на акції протесту у зв'язку з банкрутством підприємства та затримкою виплати зарплат. І, нарешті, за наступні півтора року й до цього дня ПрАТ "Запоріжжяобленерго" з метою його вигіднішої купівлі, як кажуть, друзями президента Порошенка доведено до повного зубожіння та втрати половини кваліфікованих кадрів. От він - яскравий приклад реалізації "життя по-новому" від президента-бізнесмена для олігархів і для простих українців.

І нехай вас подібні перешкоди не заганяють у депресію, адже те, що нас не вбиває, робить нас тільки мудрішими та сильнішими!