Без газу і грошей. Як Україна готується до опалювального сезону

16 червня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Привіт проваленій програмі нарощування власного видобутку газу.

Без газу і грошей. Як Україна готується до опалювального сезону
© Pixabay

Зима буде дуже важкою… Наскільки, не знає ніхто. Якщо коротко, то газу, щоб нормально пройти зиму, немає, і навряд чи він буде. Наразі його не вистачає навіть для сценаріїв із мінімальною витратою — тільки для населення і вироблення тепла. Для промисловості й енергетики газу, по суті, немає взагалі.

Читайте також: У "Київтеплоенерго" придумали, який ще платіж можна брати з киян

Запитання: де його взяти та чим сплатити?

Поки що внутрішній видобуток упав не дуже сильно, але ключові Харківська, Полтавська й Сумська області перебувають у зоні боїв та обстрілів, а російські танки в сумській Охтирці горіли прямо біля нафтових свердловин. За підсумками року, втрати газовидобутку наразі очікуються на рівні 8–10%. «Нафтогаз» сподівається видобути за результатами року 12 млрд кубометрів, ще близько 5 млрд дасть приватний видобуток і мільярд — «Укрнафта». Сумарно це 17–18 млрд кубометрів. А потрібно набагато більше.

Трохи рятує наявність запасів природного газу в підземних сховищах. Із зими вийшли із запасами у 9 млрд кубометрів, а зараз у сховищах — 10,3 млрд. У принципі непогано. Проблема в тому, що майже половина цього газу, або 4,7 млрд кубометрів, — це буферний газ, необхідний для підтримання тиску в пласті. Підняти його — це вгробити підземні сховища. Тож його вже багато років оформляли евфемізмом «газ довгострокового зберігання» і піднімати не збиралися. Але, можливо, хоча б частково доведеться.

Загалом, усе складно.

Ще на початку травня НАК «Нафтогаз України» презентувала програму проходження зими за жорстким сценарієм: передбачалося до листопада довести запаси до 12,6 млрд кубометрів. Так мало запасти в сховищах ще ніколи не планували (мінімум був 2016 року — 14,6 млрд кубометрів, тієї теплої зими вистачило впритул).

Утім, і для цього знадобилося б імпортувати 2,7 млрд кубометрів і ще (вперше в історії) купити газ у приватників. Із 5 млрд кубометрів газу приватного видобутку хотіли викупити понад третину (1,8 млрд).

Усього на закупівлю передбачалося виділити майже 190 млрд грн (6,6 млрд дол.). Газ виходив занадто дорогим, але й за такого сценарію його не вистачало, й у першому кварталі 2023 року імпорт планувалося продовжити.

Сумарно НАК хотіла для проходження холодів, до весни наступного року, імпортувати майже 4 млрд кубометрів. Однак плани пройти зиму на мінімумі Кабмін не надихнули, і в червні прем'єр озвучив нові завдання.

Тепер замість 12,6 млрд кубометрів газу передбачається до початку опалювального сезону довести запаси до «щонайменше 19 млрд кубометрів». А плани із закупівель імпортного газу до початку сезону збільшилися більш як удвічі — 6 млрд кубометрів. За поточними ринковими цінами його вартість становитиме близько 8 млрд дол. Це серйозний виклик.

Цифри, звичайно, хороші, але малореалістичні. І це тривожить: іде війна, завдання слід ставити реальні.

Хоча озвучені цифри багато в чому на публіку, варіанти розглядаються різні. Прораховано кілька сценаріїв розвитку подій для максимальної готовності до опалювального сезону. Обсяг видобутку газу в них коливається від 16 до 19 млрд кубометрів. Нижня планка видобутку значно гірша за анонсоване НАКом. Споживання країни в обсязі від 21 до 24 млрд кубометрів теж суттєво менше від торішніх 26,8 млрд. У промисловості ситуація особливо погана: потреба в газі скорочується більш як удвічі, до 4 млрд кубометрів. Росіяни вже знищили маріупольську групу споживачів, а тепер їхні снаряди підривають Сєверодонецький «Азот».

Однак за будь-якого сценарію на купівлю газу потрібно буде дуже багато грошей, яких у країни й так немає. НАК уже озвучувала розрахунки, скільки їй треба. Загальний висновок — дірка на дірці. А в те, що повернуться борги, не вірять навіть оптимісти.

Передбачається «забезпечення міжнародного фінансування для купівлі природного газу у великих експортерів на Ближньому Сході і в Північній Африці», розробка альтернативних маршрутів (на термінали Балкан і Туреччини із подальшим транзитом газопроводом), а Вашингтону — можливу угоду про ленд-ліз для імпорту американського скрапленого природного газу.

Цікаво, що українська сторона планує розрахуватися із США після того, як буде збільшено внутрішній видобуток газу. «Вони здивувалися, почувши цю ідею, але добре її сприйняли», — сказав Юрій Вітренко.

Чесно кажучи, після феєричного провалу програми нарощування власного видобутку до 2020 року привід для здивування, на жаль, суттєвий. Але допомога реально потрібна. Шість мільярдів до листопада виглядають малоймовірно, але і три-чотири за зиму були б зовсім не зайвими.

Хоча гроші на ленд-ліз — це в найліпшому разі жовтень. Пізненько! Ймовірно, щось іще підкине Євросоюз, але до цього доведеться працювати над іншими джерелами.

Із хорошого — газ (принаймні в планах) подешевшав. Ще недавно його збиралися купувати майже по півтори тисячі доларів за тисячу кубометрів (зокрема й на внутрішньому ринку). Але тепер на єврохабах його вже іноді можна закупити приблизно по тисячі.

Продавати населенню збираються по 7420 грн (250 дол.) за тисячу кубометрів, тобто в кілька разів нижче європейської ціни. Частково це дозволяє низька собівартість видобутку зі старих родовищ, але от щось імпортувати, тим більше інвестувати, за такої бухгалтерії вже не вийде. Причому, судячи зі слів прем'єра, уряд збирається залишити такі ціни до наступної весни (наразі їх подовжили до серпня). За розрахунками «Нафтогазу України», споживання населення становитиме 7,7 млрд кубометрів (2021-го — 8,6 млрд), підприємств теплокомуненерго — близько 5,5 млрд кубометрів (2021-го — 6,3 млрд).

Цифри залежать від ситуації на фронті та рівня ударів ворога по інфраструктурі. Та ж Сєверодонецька ТЕЦ або розгромлена Охтирська цього року точно не запрацюють.

Та навіть урізаний обсяг споживання населення й ТКЕ перевищує видобуток НАКу за найоптимістичнішого сценарію (привіт проваленій програмі нарощування власного видобутку газу).

Заодно на «Нафтогаз» повісили забезпечення газом клієнтів облгазів Фірташа (але не збір коштів, до речі). Тепер у нього додалося близько 8,8 млн нових споживачів. Можна сказати, його мрія збулася. Правда, частково й не так, як хотілося.

Так що знову імпорт і проблеми як грошей на газ, так і наявності самого газу.

Нині фактично система наповнена газом внутрішнього видобутку й російським газом. Москва вже неодноразово грала в зниження тиску в трубі та майже напевно може знову повторити це або взагалі перервати транзит. Сценарій на тлі падаючих на країну ракет і снарядів аж ніяк не фантастичний.

Можливості фізичного імпорту з Європи хоч і розширилися, але постає запитання, чи є вільний газ у сусідніх країн. Із ним у Євросоюзі цього сезону буде дуже непросто.

Тож терміново купити на ринку у разі форс-мажору навряд чи вийде, тим більше що при підвищеному попиті ціни обов'язково підскочать.

Кабмін уже створив штаб, який займається підготовкою до опалювального сезону 2022/2023. Його очолить міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. До штабу увійдуть місцева влада, постачальники тепла, регулятор і представники «Нафтогазу України». Завдання — збалансування енергосистеми, ремонти й оперативне вирішення проблем.

Штаб — це непогано, але от його рівень... За всієї поваги до Мінгромад, очолювати його має мінімум віцепрем'єр, причому із широкими повноваженнями. Якщо хтось думає, що війна скасувала гризню відомств на тему «хто кому головний», то це, на жаль, не так. А завдання штабу, якщо потрібна не просто вивіска, більш ніж серйозне.

Нині йде гасіння пожежі, але доведеться думати і про те, що буде потім. Цієї зими у квартирах буде набагато прохолодніше, навіть якщо пощастить із погодою. І це не остання зима. Зрозуміло, що зараз уряд працює за принципом «нам би день простояти та ніч протриматися», але думати про майбутнє доведеться. Міжнародна допомога не вічна, і випливати доведеться самим. Цілком можливо, десь знадобляться «буржуйки» (пардон, котли на твердому паливі), максимальний перехід на біомасу, тепломодернізація тощо. Загалом, усе те, що треба було робити ще років 10–15 тому. Тепер ворушитися, звичайно, запізно, але й вибору немає.

Зима і справді буде важкою, але прорвемося. А от які висновки зробимо і якою буде наступна зима, залежить від нас.

Related video

Більше статей Ігоря Маскалевича читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК