Акцизна однобокість

Одним із методів наповнення скарбниці уряд Азарова обрав, можна сказати, класичний — збільшення акцизів на нафтопродукти, алкоголь і тютюн. Така практика — не українське ноу-хау, податки з цих товарів є надійним джерелом доходів держскарбниці всіх країн. Українська відмінність полягає в тому, що про підвищення податків населенню повідомляють постфактум. Певне, вирішили зробити сюрприз. Окрім зростання цін для споживачів і підвищення паливних податків (акциз, нагадаю, податок на покупця), в Україні спостерігаються ефекти, котрі навряд чи сподобаються автовласникам.

Підвищення податків на бензин є одним із так званих непопулярних кроків нового уряду, у здійсненні яких мало хто сумнівався, тому що ці кроки справді давно назріли. Але українські чиновники чомусь соромляться про це говорити. Напевно, якби не міністр економіки Василь Цушко, котрий в одному з телеефірів мимоволі прохопився про плани стосовно нафтопродуктів, широка громадськість дізналася б про свою долю тільки після реєстрації відповідного законопроекту в парламенті 26 квітня. «Ми збільшимо акцизи на бензин — на паливо. І піде це на дороги. Інакше ми доріг не відремонтуємо. Платити мусять ті, хто їздить і заправляється бензином і соляркою, — вони ж б’ють їх», — загалом аргументовано і зрозуміло заявив Цушко в прямому ефірі. Водночас інших подробиць міністр не повідомив, як і Мінекономіки не надало офіційних коментарів, попри всі спроби журналістів.

Про наміри стосовно нафтопродуктів було відомо ще в березні. Тоді новий Кабмін підключився до роботи над уже зареєстрованим депутатським законопроектом, спрямованим на вирівнювання акцизних ставок на компоненти бензинів (20 євро/т) і товарні бензини (110 євро/т). Однак уряд швидко вилучив цю ідею, збагативши її пропозицією підвищити акцизи на автобензини з нинішніх 110 до 172 євро/т. У рамках боротьби з розкішшю податок на бензин А-98 запропоновано збільшити до 200 євро/т. Саме з цим варіантом можна було ознайомитися вже 26 квітня, коли урядовий законопроект, який вносить зміни (читай — підвищує податки) у багато законів, з’явився в парламенті.

Результат підвищення акцизів завжди один — зростання цін для покупців. Це ми вже проходили на початку 2009 року, коли акциз на бензин зріс із 60 до 110 євро/т (тоді ціна збільшилися на прогнозовані 50 коп./л). У випадку з нинішнім підвищенням акцизів зростання цін на бензин становитиме 60 коп./л, а елітна марка
А-98 подорожчає майже на гривню, що, не можна не погодитися з авторами цієї норми, не змусить її споживачів змінити свої уподобання. Дуже важливий момент: акцизів на дизельне паливо Кабмін вирішив не чіпати (принаймні поки), хоча на етапі розробки законопроекту така можливість передбачалася.

Зрозуміло, нове підвищення цін на бензин ні в кого захвату не викликає. Але було б чесно стосовно своїх співгромадян відкрито розповісти про підготовлені зміни. Тут цікавою є позиція Мінпаливенерго, котре за лічені дні до подання законопроекту в Раду фактично заявило про неправдивість даних про підготовку підвищення акцизів. Активне обговорення цієї теми в пресі було класифіковано як спробу «операторів розгойдати ринок і підготувати громадську думку до підвищення цін». Питання не в тім, чи варто довіряти тепер заявам міністерства. Просто деякі оператори і споживачі відмовилися закупити нафтопродукт про запас перед очевидним подорожчанням, із подачі чиновників розцінивши повідомлення про підготовку підвищення податків як чутки…

Паливні рокіровки

Пояснюючи таке різке підвищення акцизів, чиновники Мінфіну зокрема вказали на необхідність гармонізації ставок оподаткування нафтопродуктів із європейськими. На щастя, різко збільшувані податки ще вкрай далекі від європейських аналогів. Як свідчать дані Єврокомісії (див. рис.), максимальну ставку акцизів на бензин встановлено в Нідерландах — майже 1000 євро, у зв’язку з чим тамтешні ціни на бензин найвищі. Набагато вищі паливні акцизи й у країнах Східної Європи, приблизно втричі. Найбільше ж відстає Україна від Європи за податками на дизпаливо — у 7—10 разів.

За розрахунками Міністерства фінансів, підвищення акцизного збору на бензин дасть змогу мобілізувати в бюджет понад 3 млрд. грн., котрі цільовим чином планується спрямувати на будівництво доріг. Але, як то кажуть, чи будуватимуть дороги, це ще питання, а от зростання податків і, відповідно, цін на паливо — факт практично доконаний (на момент написання матеріалу законопроект Мінфіну очікує розгляду 11 травня).

Уже можна казати і про деякі інші висновки. Зокрема, зросте привабливість дизельного палива. Сьогодні його ціна на колонках нижча від ціни бензину А-95 на гривню, а новий акциз зробить цю різницю ще більшою. Але це не означає, що ціна ДП на АЗС залишиться незмінною. Президент «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук не виключає, що власники станцій можуть перекласти частину подорожчання на ДП, аби пом’якшити ціновий тиск на споживачів бензинів. «Можна припустити і такий сценарій, хоча в остаточному підсумку ринок усе розставить по своїх місцях», — зазначає глава галузевого об’єднання. Не можна виключати й того, що податки на ДП піднімуть пізніше.

Найбільшого імпульсу у зв’язку з аналізованими подіями може отримати газове паливо. Першим у цьому списку йде зріджений газ пропан-бутан. Газових заправок не бракує, а обсяг споживання вже становить близько 20% від бензину. «Якщо газ і подорожчає слідом за бензинами, у чому я особисто не впевнений, то дуже незначно», — каже президент Асоціації зрідженого газу Сергій Півень. На його думку, конкуренція на цьому ринку вкрай висока, окрім того, на зміну дефіциту прийшов надлишок товару, котрий додатково стимулює трейдерів до зниження цін. Сьогодні бензин А-95 дорожчий за пропан-бутан удвічі (у середньому 4 грн./л проти 8 грн./л на бензин), але після неминучого подорожчання першого зріджений газ може стати ще привабливішим.

Сповнені оптимізму і торговці стиснутим газом — метаном. Оператори цього ринку дуже постраждали торік від різкого зростання цін на російський газ. Але тепер бензин подорожчає, а газ росіяни обіцяють трохи здешевити. На думку власника мережі АГНКС компанії «Метан» Геннадія Руденка, привабливість його товару буде підвищуватися здебільшого не за рахунок зниження цін, а завдяки їхньому зростанню на конкуруюче паливо — пропан-бутан і бензин. «Світова практика говорить про те, що державі потрібно стимулювати перехід на метан як дешевше й екологічніше паливо», — додає Руденко.

На сьогодні ціна на метан становить 3,9 грн./л і, вочевидь, зафіксується на цьому рівні і в подальшому. Головною проблемою тут є дорожнеча і габаритність установок для роботи на метані, які поки що обмежують коло користувачів промисловим і пасажирським транспортом, по суті, виключаючи найбільш масовий — легковий.

Однак у цілому газове паливо як альтернатива дорогому бензину має всі шанси отримати потужний імпульс для подальшого завоювання симпатій споживачів. Непогано це і з екологічної точки зору. Щоправда, деякі гарячі голови в уряді вже обговорюють запровадження акцизів і на газ, зокрема зріджений, у результаті чого на шляху популяризації цього енергоносія постане високий бар’єр.

Неблагородні ризики

Мають «акцизні» події і вкрай негативні і, на перший погляд, зовні неочевидні аспекти. Головний ризик — збільшення частки неякісного бензину на ринку. Із жовтня 2009 року і по сьогодні ринок змушений поглинати випущені кременчуцькою «Укртатнафтою» компоненти бензинів КБ-92 і КБ-95, які мають погіршені споживчі властивості. Випуск цих компонентів зумовлений вищезгаданою різницею в акцизах (близько 95 коп./л). З одного боку, урядовий законопроект зрівнює ці ставки, а з іншого — створює підгрунтя для нових зловживань у цій сфері. Логіка проста: що вищі податки, то вигідніше займатися підробкою. Переконаний, що рекордні частки неякісного бензину на ринку торік і цього року з’явилися багато в чому завдяки дворазовому підвищенню акцизів на початку минулого року на тлі відсутності держконтролю за цією сферою. Розмір податків, по суті, є премією «бодяжника» за ризик, адже він не платить ані маленьких, ані великих податків. І якщо два роки тому він заробляв 60 євро/т, то зараз «премія» становитиме мінімум 172 євро/т. Як то кажуть, є за що боротися. Тому державі, яка ініціює підвищення цін, необхідно подбати про контроль за якістю дорожчого продукту.

На жаль, даних про збільшення бюджетного фінансування Держспоживстандарту, котрий 2009 року не зробив жодної лабораторної проби нафтопродуктів на АЗС, у законі про бюджет на 2010 рік знайти не вдалося...