А в чому завдання: обігріти чи нагрітися?

Фраза про найважчу зиму в історії України цілком заяложена і… наскрізь брехлива. Зима як зима, поки що цілком тепла. Просто іноді щастить не тільки дурням, але й очолюваній ними країні. Підготовку до зими уряд провалив практично повністю.

Справедливості заради, обвинувачувати чиновників не варто - у них були значно важливіші завдання. Вони із захватом воювали (і воюють) один з одним. "Партія президента" на смерть зчепилася з "нарфронтовиками" Яценюка. Причому боротьба йде не лише за посади, а й за контроль над потоками. Те, що потоки відверто слабенькі, тільки додає тому, що відбувається, запеклості. Тож основний критерій зараз - зовсім не професіоналізм, а підхід "ти чий будеш?".

Де вже тут було серйозно думати про підготовку. Якось пронесе, і, до речі, загалом поки що проносить. Половину календарної зими вже пройшли, хоча попереду найдужчі лютневі морози. Але й там щільна надія на "якось воно буде" і доброго дядечка Путіна, який не дасть пропасти убогим. Це не про країну, а про її славне керівництво.

Зараз маємо ситуацію, за якої Міністерство енергетики і вугільної промисловості в період гострої кризи очолює людина, яка півроку тому поняття не мала про енергетику, зате "правильної" групи.

Регулятор в енергетиці вже півтора місяця обезголовлений. Зараз його керівником призначили 24-річного Дмитра Вовка, котрий раніше займався рошенівськими цукерками. Хлопець, за відгуками, недурний і кинутий виключно на поталу, на амбразуру. Саме йому відведено невдячну роль підвищення тарифів на газ і електроенергію для населення. Після чого його з тюканням виженуть (але в команді президента пообіцяли залишити). Загалом, наш варіант російського "кіндер-сюрпризу". А поки з ним усе це відбуватиметься, його заступник - Ткаченко, призначений конфідентом Порошенка - депутатом Кононенком, усе розрулить, як шефові треба.

Кажуть, ще одне його завдання - по максимуму простимулювати Ріната Ахметова розпрощатися з активами в енергетиці. Причому кінцевим бенефіціаром у цьому разі бачиться не держава, а Костянтин Григоришин, котрий знову увійшов у фавор і за щасливим збігом є ще й бізнес-партнером президента.

Щодо того, що і як відтиснуть, можливі варіанти. До того ж, окрім Григоришина, ці активи не проти поскубати й Ігор Коломойський, котрий давно воював за "Дніпроенерго" і "Дніпрообленерго"…

Втім, апетити (як і бізнес-історія) Ігоря Валерійовича настільки лякають Банкову, що давати карт-бланш йому навряд чи стануть. Хоча ходять уперті чутки, що на Антимонопольний комітет можуть призначити не чужу йому людину…

З одного боку, те, що левова частка теплової генерації перебуває в руках Ахметова, нервує багатьох, з іншого - відбирати у розпал зими вкрай ризиковано. Хоча можна спробувати почати з обленерго, благо, росіяни вже почали віджимати "Крименерго" (при цілковитому мовчанні Ріната Леонідовича). Втім, його скромність може пояснюватися і зайнятістю - у четвер його шість годин допитували слідчі Генпрокуратури, а це серйозна організація.

Цієї зими прокуратура вражаюче, у найкращих традиціях часів Януковича, громила південноафриканський контракт на поставку вугілля. Коротким підсумком стало скорочення поставок за ним удвічі. Зате депутати змогли насолодитися виглядом заступника генпрокурора, який із сумом розповідав про те, що куплене вугілля не горить. Той неістотний факт, що це вугілля на той час благополучно спалили, нікого не хвилював. Завдання були інші - вдарити політпротивника. Чи бізнес-противника?

Між іншим через недопоставку південноафриканського вугілля пристолична Трипільська ТЕС майже зупинилася. Щоб не заморозити місто, працював у напівсили один блок на газові… російському, звісно. На виході була електроенергія за ціною втричі вищою від ринкової.

Взагалі в результаті основним зовнішнім джерелом вугілля (крім невеликої партії австралійського) у нас стало саме російське.

Ситуація ж з імпортом російської електроенергії та її поставкою в Крим, почавшись зі скандалу в листопаді, так з нього й не вийшла. Прем'єр періодично вибухає випадами на адресу міністра енергетики (і президента, що за ним стоїть).

Їх уже звинувачували в проштовхуванні схеми з лівою фірмою (за якою наглядав усе той самий Григоришин). Зараз на слуху історія з поставкою електроенергії в "Кримський федеральний округ" Росії. Заодно ця історія демонструє і рівень зворушливого взаєморозуміння в Кабміні. Прем'єр зображає, що до забезпечення країни електроенергією стосунку не має.

Хоча й Банкова не залишається в боргу. Зокрема, безперервні наїзди на керівника Енергоатому Юрія Недашковського пов'язують із тим, що його, і небезпідставно, вважають дружнім "Народному фронту" Яценюка. У результаті він за фактом "висить у повітрі" і теж намагається не робити різких рухів.

При цьому в галузі затято шепчуться, що куратором ядерної енергетики стане директор торговельної мережі "Білла". Втім, після попередніх "інвестиційно-цукеркових" призначень це вже нікого не здивує. Загалом, усі зайняті справою…

Наприкінці року з'явилася інформація, що високі сторони начебто домовилися, хто, в яких розмірах і в якій послідовності радітиме ПЕКівским струмочкам.

Проте долі цієї милої баночки з павучками загрожує один фактор - зима все ж таки за вікном. Причому не тільки нинішня, але й наступні. Перше ж серйозне похолодання не просто поверне масові відключення споживачів (хоча в регіонах вони й не припинялися). Запасів вугілля менш як 1,5 млн т (більш як удвічі нижче норми), і стрімке зменшення запасів газу в сховищах теж оптимізму не додає.

До речі, ні міністерство, ні уряд ніяк не можуть узгодити новий список підприємств та об'єктів, які слід відключати. Старий уже застарів (багато з них і так стоять). А складати новий політично невигідно - можна посваритися з потрібними людьми. У результаті все скинули на диспетчерів. Добре, хоч поки їх не тягають до прокуратури.

Ну а згори - чиновники найбільш непрофесійного блоку управління енергетикою за всю її історію, які на додачу ще й воюють один з одним.

Енергосистема країни тримається майже виключно на теплій погоді і професіоналізмі диспетчерів "Укренерго" та працівників енергосистем. Однак вічно це не триватиме. Балансувати на межі можна місяць, два, три - але не постійно. Проблему доведеться вирішувати. Причому вочевидь ще цьому уряду. Хоча, можливо, йому просто дають шанс із тріском провалитися. Задум (політично) непоганий, але заодно впаде і країна, включаючи "нелипецьку" частину "Рошен". Про це та наслідки теж варто пам'ятати. Часу й так практично не лишилося.

Розпилювачам фінансових потоків (поточних і потенційних) варто нагадати, що в енергосистемі вже більше року наростають неплатежі. І при піднятті тарифів проблема лише поглибиться.

Крім того, за чутками, за нинішньою зимою очікується наступна, на яку потрібні ресурси й організаційна підготовка. Система вийде з зими в значно гіршому стані, ніж увійшла. А навесні знову треба буде наповнювати сховища газом, купувати вугілля (і бажано не тільки в Ростові і Кузбасі) і те ж саме ядерне паливо. Та й розбиратися, що робити з ТЕС, які працюють на донбаському антрациті, або як розвивати шахти на Дніпропетровщині і в Західній Україні, що потрібно було робити ще минулої осені.

При нинішній політиці перекладання відповідальності "на он тих виродків" на Банковій/Грушевського (потрібне підкреслити) неможливо в принципі. Залишається сподіватися хіба що на те, що спрацює інстинкт самозбереження, якщо не страх опинитися в сміттєвому баку.

Криза навесні не скінчиться, а надзвичайні часи потребують надзвичайних заходів.

І для початку слід хоча б визначитися, хто за що відповідає, створивши відповідний орган. Власне, восени була спроба створити антикризовий штаб на чолі з Гройсманом, але в підсумку вийшла пародія на нього. Рівень його компетентності показала історія з пропозицією (уже в переддень зими) замінити 3 млрд кубометрів газу мазутом. Про те, що мазут значно дорожчий від газу, "штабісти" не знали навіть після кількох місяців роботи.

Однак сама ідея штабу (комісії) з особливими повноваженнями цілком актуальна й була апробована в період кризи кінця 90-х - початку 2000-х років.

Тоді це була тимчасова урядова комісія і відповідні обласні комісії. До них входили енергетики, газівники і представники спецслужб, правоохоронних органів.

Нинішня ситуація, коли укладені контракти негайно блокуються прокуратурою, м'яко кажучи, ненормальна. Ключові завдання теж зрозумілі - забезпечення розрахунків за енергоносії, розрахунки і забезпечення балансу енергоносіїв усіх видів. Та й затвердження графіків віялових відключень. Ну й, з урахуванням гібридної війни, взаємодія з окупованими територіями.

Як ніколи гостро постає питання розробки на державному рівні Концепції енергетичної безпеки. Швидше за все, знадобиться і віце-прем'єр з ПЕК. Нинішня анархія інтересів уже показала свої "можливості". Щоправда, призначення його (або голови комісії) може знову вилитися в перетягування ковдри.

Усвідомлення того, що система на межі, у верхах поки що немає. Почекаємо, поки все (включаючи рейтинги гравців) обвалиться?