У ситуації з Дарницькою ТЕЦ Свириденко фактично штовхає владу Києва «під поїзд» – Сергієнко

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко нещодавно заявила, що уряд України закликає владу Києва підготувати детальний план відновлення Дарницької ТЕЦ. Тобто Київ повинен підготувати власний план відновлення теплоелектроцентралі, чітко вказавши там необхідні терміни та ресурси. Станом на 13 лютого, за словами прем’єрки, Київ ще такий план не надав. Та Юлія Свириденко фактично штовхає владу Києва «під поїзд», пише у статті «Чи повернеться тепло на Дарницю, або Пристрасті навколо столичної ТЕЦ-4» директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

«З одного боку, вона не має права давати таке доручення виконавчому органу Київради, яким є КМДА (хіба що КМВА). З іншого — Київрада не може видавати кошти на відновлення приватної власності», – пише Сергієнко.

А Дарницька ТЕЦ якраз і є об’єктом приватної власності. Тому не лише влада Києва, а й уряд не можуть взятися за її відновлення. Адже пряме фінансування приватного об’єкта за рахунок міського чи державного бюджету без спеціального правового механізму – викупу, тимчасового управління, рішення Кабміну або Верховної Ради в умовах воєнного стану – автоматично створює склад злочину для посадової особи, яка підписує платіж.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна шукає у Східній Європі старі ТЕС та ТЕЦ, аби забирати звідти обладнання для свого резерву – Шмигаль

«Але є й третій бік — якщо Дарницьку ТЕЦ не буде відновлено, прем’єрка скаже киянам: ми доручали Віталію Кличку, а він не виконав, тому саме він винний, що ви другу зиму поспіль сидітимете без тепла. Зрозуміло також, що через десять днів після атаки ні порахувати збитки, ні розібрати завали, ні тим паче підготувати план неможливо. Проблема тут не лише в політичних заявах. У правовому сенсі відновлення приватного об’єкта потребує або механізму тимчасового державного управління, або спеціального рішення уряду чи парламенту з чітко прописаною компенсацією власнику. Без цього будь-який «план відновлення» залишиться папером», – додає Сергієнко.

Раніше ексочільник оператора ГТС Сергій Макогон зазначав, що, аби встигнути підготуватися до наступного опалювального сезону 2026-2027 років, Києву необхідний гібридний підхід, при цьому когенерацію потрібно доповнювати масовим встановленням модульних квартальних котелень. У таких умовах когенерація дає енергетичну безпеку для критичної інфраструктури, а модульні котельні — масове та надійне тепло. 

Щоправда, за словами Кличка, повністю замінити систему централізованого опалення столиці (найбільшу в Європі і побудовану колись під великі ТЕЦ) на теплозабезпечення локальними джерелами тепла чи когенераційними установками неможливо. На цьому, мовляв наголошують всі експерти та фахівці.