Свого часу Дарницька ТЕЦ повністю перейшла в приватну власність за мовчазної згоди Черновецького та Попова – Сергієнко

Зруйнована російськими обстрілами Дарницька ТЕЦ, яка забезпечувала опаленням та гарячою водою Дарницький і Дніпровський райони – це приватна, а не державна власність, тому ні уряд, ні влада міста не можуть взятися за її відновлення. Адже якщо вони спробують, то Київська прокуратура зможе відкрити справу про нецільове використання бюджетних коштів. І швидше за все справу відкриють проти мера Віталія Кличка, а не прем’єрки Юлії Свириденко. Як Київ втрапив у таку халепу, розповів у статті «Чи повернеться тепло на Дарницю, або Пристрасті навколо столичної ТЕЦ-4» директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

«Тут варто пояснити, що мова не про політичні прізвища, а про бюджетне законодавство: пряме фінансування приватного об’єкта за рахунок міського чи державного бюджету без спеціального правового механізму (викупу, тимчасового управління, рішення Кабміну або Верховної Ради в умовах воєнного стану) автоматично створює склад злочину для посадової особи, яка підписує платіж. Саме в цьому і полягає юридична пастка», – пояснює автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Дніпровському районі Києва в деякі будинки почали повертати опалення

На сайті ТОВ «Євро-Реконструкція», яке є власником Дарницької ТЕЦ, вказано, що на її відновлення може піти щонайменше два місяці, а «кінцеві строки відновлення можуть бути визначені лише після завершення робіт з розбирання завалів та ліквідації наслідків пошкоджень…». Про такі ж терміни говорив і міський голова Віталій Кличко. Тобто до кінця завершення опалювального сезону відновлення ТЕЦ можна не чекати точно.

«Після цієї офіційної, умовно кажучи, інформації соціальні мережі вибухнули вимогою — націоналізувати Дарницьку ТЕЦ! І це змушує нас подивитися на першопричини цієї ситуації. Сказати, що Дарницька ТЕЦ стара, це не сказати нічого. Насправді вона почала видавати тепло та електрику тоді, коли переважної більшості киян ще на світі не було, — 1954 року. Тому, коли в 1990-х роках почалися процеси приватизації та роздержавлення, влада зраділа, коли знайшовся потенційний інвестор в особі канадської компанії Northland Power Darnytsia Inc», – розповів Сергієнко.

Разом з цим Фонд держмайна 1997 року створив АТ «Укр-Кан Пауер» з метою реконструкції, як писали тоді ЗМІ Дарницької ТЕЦ. Канадська компанія до осені 2004 року володіла 51% акцій «Укр-Кан Пауер». Однак згодом контрольний пакет акцій перейшов до групи офшорних компаній, кінцевим власником яких називали ексдепутата Анатолія Шкрібляка. У минулому він був депутатом від партії «Наша Україна» та входив до 100 найбагатших людей України. І сьогодні, як зазначає Сергієнко, саме він і має непрямий, але вирішальний вплив у ТОВ «Євро-Реконструкція», що володіє Дарницькою ТЕЦ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Свириденко заявила, що очікує від Києва план відновлення Дарницької ТЕЦ

«Щоб бути чесними, слід згадати і контекст тих років. У 90-х роках минулого століття держава масово відмовлялася від управління промисловими та інфраструктурними об’єктами, сподіваючись на «ефективного приватного власника». Бюджет не мав коштів на модернізацію зношених ТЕЦ, а приватизація розглядалася як чи не єдиний спосіб залучити інвестиції. Це була типова модель того часу, і Дарницька ТЕЦ не стала винятком», – пояснює автор.

За словами Сергієнка, держава певний час ще контролювала Дарницьку ТЕЦ, однак у січні 2011 року Фонд держмайна України «уступив» свою частку в 34,34% за 30,37 млн грн. ZN.UA тоді писало, що дешевше можна було віддати частку тільки задарма. Навіть за курсом 2011 це становило менш як 4 млн дол. Сьогодні приблизно стільки ж коштує один сучасний енергоблок малої потужності.

«Гадаю, що кияни мають знати своїх героїв, тому згадаємо передусім голову ФДМУ Олександра Рябченка, який благословив своїм підписом цю операцію (поцупити те, що погано лежить, це ж не крадіжка?). А мовчазну згоду на неї надали тодішні очільники столиці мер Києва Леонід Черновецький і голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов. Саме їм трьом слід «подякувати» за ту тупикову ситуацію, в якій кияни опинилися сьогодні. Саме тоді столиця остаточно втратила контроль над стратегічним об’єктом, від якого залежить тепло сотень тисяч людей. І сьогодні ця втрата повернулася бумерангом», – підсумував Сергієнко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна шукає у Східній Європі старі ТЕС та ТЕЦ, аби забирати звідти обладнання для свого резерву – Шмигаль

Раніше ексочільник оператора ГТС Сергій Макогон зазначав, що, аби встигнути підготуватися до наступного опалювального сезону 2026-2027 років, Києву необхідний гібридний підхід, при цьому когенерацію потрібно доповнювати масовим встановленням модульних квартальних котелень. У таких умовах когенерація дає енергетичну безпеку для критичної інфраструктури, а модульні котельні — масове та надійне тепло. 

Щоправда, за словами Кличка, повністю замінити систему централізованого опалення столиці (найбільшу в Європі і побудовану колись під великі ТЕЦ) на теплозабезпечення локальними джерелами тепла чи когенераційними установками неможливо. На цьому, мовляв наголошують всі експерти та фахівці.