Лише 5% українців планують їхати з України на зимівлю, а як до холодів підготувалися інші громадяни та держава?

Недавній російський фейк про графіки багатогодинних відключень світла, що мав на меті здійняти істеричне цунамі в українських містах-мільйонниках, а зрештою лише незугарно булькнув в окремих медіа, довів: українці очікують холодів без зайвої паніки. Це підтверджують і результати останнього проведеного нами опитування. Чи виправданий цей спокій, покаже зима, але точно можна сказати, що однієї з цілей енергетичного терору РФ — паніки та подальшої міграції українців — не буде досягнуто і цьогоріч.

Заручившись допомогою соціологічної служби Центра Разумкова, ZN.UA запитало у українців, чи планують вони виїхати з України «на зимівлю», якщо РФ знову вдаватиметься до енергетичного терору? «Так» відповіли лише 5% респондентів, більшість (89%) обрали варіант «Ні», ще 5,8% — варіант «Важко відповісти». Люди, що досі не виїхали або вже повернулися, принаймні не прив’язують своїх міграційних рішень до наявності світла й опалення в оселях (див. рис. 1).

Логічно було б припустити, що це результат досвіду проходження попереднього осінньо-зимового періоду, втім, очікуваної одностайності у відповіді на запитання «Чи підготувалися ви до зими з огляду на досвід минулого опалювального сезону?» ми не побачили (див. рис. 2). Ствердно відповіли тільки 49% опитаних, майже 35% обрали варіант «Ні», ще 16% — варіант «Важко відповісти».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Найближчими тижнями розпочнуться атаки на енергетичну інфраструктуру України – розвідка Естонії

Добре, припустимо, що це наслідок хорошої підготовки до попередньої зими — все потрібне на час блекаутів давно є і чекає. На щастя, ми мали результати соціологічного опитування, що проводилося Центром Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року, щодо наявності ресурсів і засобів, необхідних під час тривалих відключень електрики. Тож ми ще раз поставили це запитання українцям, аби порівняти, що ж конкретно змінилося з того часу.

Насправді небагато: на 7,5% в оселях українців побільшало акумуляторів для живлення електроприладів, на 5% зросла кількість павербанків, майже на 5% додалося незалежних від централізованого джерел опалення. Запасів води поменшало, але цілком імовірно, що на момент проведення опитування потреби в їхньому оновленні ще не було. Та загалом зміни несуттєві, більшість людей, як і минулоріч, не мають вдома електрогенераторів (86,6%), акумуляторів для живлення побутових приладів (68,9%), сонячних панелей (96,4%) і незалежних від централізованого джерел опалення (62,2%). Головні «рятувальники» від блекаутів в Україні — це павербанки (68,3%), акумуляторні освітлювальні прилади (54,5%) і запас води (67%) (див. рис. 3).

Втім якась більш ґрунтовна підготовка на кшталт заміни вікон чи утеплення житла теж була. Так, значна частина людей переживає доволі скрутний період у своєму житті, вимушено економлячи гроші та уникаючи зайвих витрат. Отже, з-поміж відповідей на запитання «Чи здійснювали ви в рамках підготовки до зимового сезону, що настає, кожну з таких дій?» беззаперечним лідером став також найбюджетніший варіант — «Запаслися павербанками, ліхтариками, батарейками» (67,8%), ще 41,7% респондентів придбали резервуар для води, 36,6% — обігрівач (див. рис. 4).

Тим не менш десь близько чверті опитаних усе ж зазначили, що провели мінімальну термомодернізацію: утеплили будинок (квартиру) до зими (26,6%) і замінили вікна на кращі (23,7%). Також 18,7% респондентів встановили для обігріву кондиціонер, 18% — перейшли до інтернет-провайдера, який надає послуги Інтернету навіть під час блекаутів, 15,9% — придбали прилад резервного живлення, 12,4% — придбали генератор, 8,9% — замінили котел на кращий. Лише 1,9% респондентів зазначили, що, готуючись до зими, придбали «Старлінк», що не дивує, зважаючи на вартість такої покупки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

ЄС сформував у Польщі, Словаччині, Румунії склади з енергообладнанням для України

А от ставлення українців до «Пунктів незламності» відверто здивувало (див. рис. 5). З одного боку, 64,5% респондентів відповіли, що минулої зими не користувалися їхніми сервісами, бо не мали такої потреби. З іншого — 70% зазначили, що влада повинна цієї зими створювати «Пункти незламності» та розширювати їхню мережу. Втім, це типове українське «най буде» має сенс, адже шансів оминути дефіцит енергетичних потужностей у нас немає.

Прогнозний баланс від Міненерго передбачає бездефіцитність проходження зими за умови відсутності руйнувань, що неможливо. Попри те, що загалом енергооб’єкти стали більш захищеними, цей захист дуже далекий як від ідеалу, так і від планів весни цього року.

Рішення Ради нацбезпеки і оборони, що передбачає створення Плану заходів з відновлення об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, президент своїм указом ввів у дію 17 жовтня. Документ вимагає затвердження плану у тримісячний строк, тобто десь до середини січня. Що заважало раніше — загадка, за нашими даними, проєкт цього документа розробляли ще в лютому. На щастя, сектор як міг готувався до опалювального сезону і без президентських вказівок.

Графіки відключень допоки не публічні, але вже складені, бо це обов’язкова частина підготовки до будь-якої зими. Вони враховують можливі атаки на інфраструктуру, «тонкі» місця та різні сценарії реагування залежно від можливих втрат енергосистеми.

З хорошого — крім графіків, є і резервне обладнання, і способи його заміни за різних сценаріїв розвитку подій. Але гарантувати швидкість цих процесів ніхто не береться, бо практика, тим паче у наших умовах, суттєво відрізнятиметься від усіх можливих сценаріїв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європа розширяє можливості для імпорту електроенергії в Україну – Міненерго

Також, на жаль, не всі учасники ринку впоралися із дотриманням строків ремонтів обладнання, причому не так через неквапливість, як через значні обсяги робіт, але результату це не міняє, — частина потужностей вийде з ремонтів лише у листопаді-грудні. Зрозуміло, що це ризик для всієї енергосистеми, і якщо згадати, що влітку ми отримували електроенергію від інших країн у вигляді аварійної допомоги 17 разів, то зимові перспективи, коли навантаження на енергосистему значно більше, відверто непокоять.

На щастя, дорогу аварійну допомогу ми хоча б замінимо на дешевший імпорт електроенергії. Доступний нам цієї зими коридор залучення імпорту для покриття пікових дефіцитів — 1200 МВт. Поки що плануємо залучати лише дві сотні мегаватів, тож іще тисяча залишається недоторканним резервом на критичні випадки. Але ймовірність критичних випадків висока, а перспектива, що нам вдасться в моменті збільшити обсяг імпорту, мала, тут або контрактувати вже зараз, або сподіватися на диво. Навіть якщо диво станеться, це ще не гарантія того, що світло буде скрізь, бо далі все залежатиме від руйнувань і швидкості відновлення мереж.

Бізнесу, стабільна робота якого взимку також украй важлива, уряд запропонує безперебійне енергопостачання під час відключень електроенергії за умови імпорту 50% власного споживання. Вагома знижка — торік обов'язкова частка імпорту була стовідсотковою. Але є одна проблема — проєкт рішення Міненерго передало уряду буквально днями, і на його ухвалення потрібно ще «кілька тижнів».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Експерт розповів, чому безпека газовидобутку повинна стати пріоритетом цієї зими

Відстають і темпи накопичення вугілля на складах. Нашою метою було 1,8 млн тонн, і до неї не вистачає ще близько 30%. Замінити їх чимось, крім газу, навряд чи вийде, а газу також обмаль, і всі розрахунки, зроблені НАК «Нафтогаз України», ґрунтуються на минулорічних показниках аномально теплої зими, а цьогорічні очікування синоптиків уже інші. Тож українці праві — додаткові «Пункти незламності» нам таки можуть знадобитися.