Ціни на цукор, яйця та олію — вище неба, ефективність АМКУ — нижче плінтуса

Уже близько десяти років Антимонопольний комітет безрезультатно проводить дослідження, розслідування, перевірки на ринках цукру, олії та яєць. У квітні 2021 року вже четверта за цей період голова АМКУ Ольга Піщанська продовжила традицію, оголосивши про початок триваючих десятиріччями досліджень. Минули чергові пів року, і результатів знову немає.

А тим часом ціни і далі зростають. Та ми досі не маємо будь-яких офіційних відповідей від Комітету: чи є це зростання об’єктивним відображенням світових цінових трендів або ж таки викликано змовами та монопольними зловживаннями на українських продовольчих ринках. Чому так відбувається, пояснює «Ліга антитрасту».

Головна причина такого зволікання полягає у тому, що закон не встановлює жодних строків, які обмежували б Комітет у дослідженні чи розслідуванні. І він може безкінечно довго досліджувати діяльність впливових агробізнесменів, що мають своїх лобістів у владі. Ось як це виглядає на конкретних прикладах.

Ринок олії

Починаючи з 2016 року Антимонопольний комітет майже щорічно розповідає про ринок олії у своїх річних звітах.

Проте, маючи вагомий масив інформації у багаторічній динаміці про структуру ринку, стан конкуренції на ньому, поведінку учасників, Комітет досі не спромігся зробити остаточних висновків за результатами такого тривалого та «поглибленого» дослідження.

Тим паче ринок олії дуже проблематичний, має олігопольну структуру, яка характеризується домінуванням двох основних гравців: дочірнього підприємства «Сантрейд» і ТОВ «Кернел-трейд» зі спільною часткою ринку більш як 50%.

Кожного року у обох виробників при одночасному зниженні цін експорту відбуваються синхронні зростання цін на олію на внутрішньому ринку. Це може свідчити про субсидіювання дешевої експортної олії на конкурентних іноземних ринках за рахунок дорогої для внутрішнього споживача.

Оскільки ситуація на ринку має системний характер, Комітет давно повинен був визначитися, чи є там порушення (зловживання монопольним становищем або картельна змова учасників ринку). Якщо так, оперативно вжити вичерпних заходів, аби його припинити та не допустити вчинення подібних порушень у майбутньому. Та обов’язково покарати порушників і дати можливість потерпілим споживачам стягнути з них переплачені гроші в подвійному розмірі.

Або ж сказати, що ніяких зловживань на цьому ринку немає і не було, а є об’єктивні фактори, які і спричиняють зростання цін на олію. Та поставити під цим висновком свої підписи і прізвища.

Однак Комітет продовжує відмовчуватись, а споживачі — платити.

Ринок яєць

У 2011–2014 роках Комітет щорічно надавав обов’язкові для розгляду шаблонні рекомендації щодо зниження цін учасникам усієї вертикалі реалізації яєць: від виробника до магазину. Учасники ринку реагували на ці «пасхальні привітання» так само шаблонно: повідомляли про виконання, обіцяли дотримуватися доступних конкурентних цін, а потім ситуація знову повторювалася.

Тобто на ринку яєць, як і на ринку соняшникової олії, існує системна циклічність у діях учасників ринків щодо ціноутворення. Можливо, це пов’язано з тим, що обидва ринки є експортоорієнтованими з позитивною динамікою на збільшення обсягів експорту. І якщо вони вимушені знижувати експортні ціни заради конкуренції на зовнішніх ринках, то, відповідно, компенсують неотриманий суперприбуток за рахунок внутрішніх споживачів.

З 2016 року у щорічних звітах Комітет разом із ринком олії почав згадувати й ринок яєць. 2018 року відомство змінило назву досліджуваного ринку на яйця курячі в шкарлупі.

І знову те саме. Комітет має напрацьовану історію щодо ситуації на ринку, знає, що на ринку є структурні ознаки монополії трьох промислових груп: Агрохолдингу «Авангард», «Овостар Юніон» і «Інтер-Агросистеми». Але досі не може сказати, чи є між ним активна конкуренція та чому зростають ціни.

Єдине, що було виявлено під час дослідження, так це те, що протягом 2018–2019 років одна з компаній групи «Авангард» збільшила кількість філій за рахунок оренди (суборенди) птахофабрик без отримання на це дозволу Комітету. Тому 2020 року АМКУ розпочав справи за ознаками вчинення групою «Авангард» десяти порушень законодавства про захист економічної конкуренції — концентрації без дозволу. Наразі розслідування триває.

Проте оскільки виразної та зрозумілої реакції з боку конкурентного відомства на дії учасників ринків яєць та олії щодо можливих зловживань уже багато років немає, то відповідно ринок, з погляду бізнесових підходів, розуміє, що можна продовжувати та навіть посилювати підвищення цін.

Запитання «кому це вигідно?» має лише одну відповідь: тим, хто володіє цим бізнесом. Адже поки не має рішення Комітету, не має і визнаного порушення та відповідальності за нього.

Ринок цукру

Аналогічно АМКУ наводить різкість і на ринок цукру — у щорічних звітах. Проте це не вирішує проблеми, адже Комітет не виносить рішень у справах, не дає висновку, хто та які «цінові» порушення вчиняє і чи є конкуренція між учасниками ринку.

5 квітня 2021 року Антимонопольний комітет розпочав справу проти групи «Астарта» та ТОВ «Радехівський цукор» за ознаками змови на ринку первинної реалізації білого цукру (бурякового).

Компанії синхронно підвищували ціни: у один і той же період (вересень-листопад 2020-го), у середньому на 48% і без об’єктивних на це причин.

На сьогодні розслідування триває. І, повертаючись до того, що законодавець не обмежив Комітет у строках його проведення, очікувати на швидкий результат не доводиться. Як і на реакцію Комітету, яка мала би щонайменше припинити триваючі порушення, не кажучи вже про те, щоб попередити майбутні.

Як це змінити

Враховуючи практику АМКУ щодо необґрунтованого затягування строків розслідування, «Ліга антитрасту» неодноразово пропонувала депутатам закріпити в законодавстві граничний строк їхнього проведення. Однак жоден із трьох парламентів, що змінилися за ці десять років, так і не спромігся зробити цей простий, але дуже важливий крок.

Чекаємо десятого скликання Ради та восьмого голову АМКУ?