Китай значно розширив закони про боротьбу зі шпигунством, прийнявши поправки, які, на думку експертів, можуть ще більше підвищити ризик для іноземних громадян та організацій, що працюють в країні. Про це пише The Guardian.
Поправки були ухвалені у середу, 26 квітня. Довгоочікувані зміни розширюють сферу дії закону, охоплюючи все, що, на думку керівництва Китаю, становить загрозу національній безпеці, а також розширюють повноваження органів влади щодо обшуків, конфіскації майна та запровадження заборон на в'їзд і виїзд для окремих осіб.
Директор департаменту кримінального права Комітету у справах законодавства Китаю Ван Айлі заявив, що оновлення, яке набуде чинності 1 липня, вдосконалило визначення шпигунства і уточнило обов'язки правоохоронних органів. Це перші зміни в законі з моменту його прийняття в 2014 році, вони також посилюють його спрямованість на кібербезпеку, включаючи положення, що забороняють обговорення вразливостей мережі Китаю.
Аналітики попереджають, що розширений закон збільшує ризик, з яким зіштовхуються іноземні фізичні та юридичні особи, які працюють у Китаї, особливо ті, що працюють у сфері технологій, дослідженнях і моніторингу та інших потенційно чутливих секторах.
«Очікувані поправки до закону про шпигунство збільшують і без того вражаючу широту його положень», - заявив експерт із китайського права з Нью-Йоркського університету Джером Коен.
Найбільше занепокоєння викликає нове положення, яке розширює сферу дії закону за межі незаконного поводження з державною таємницею і поширює його на будь-які документи, дані, матеріали або предмети, пов'язані з національною безпекою.
Закон також розширює повноваження співробітників державної безпеки щодо проведення обшуків, дозволяючи їм оглядати будь-які предмети суб’єкта, особа якого не встановлена або який підозрюється у шпигунській діяльності, а також перевіряти електронне обладнання та засоби відповідних осіб та організацій.
Згідно із законом, агенти безпеки Китаю також можуть читати або збирати документи, дані, матеріали або предмети, а відповідні особи та організації повинні співпрацювати.
Напруженість зростає, оскільки Пекін обмінюється із США та їхніми союзниками звинуваченнями у шпигунстві та іншими претензіями. У лютому американські військові збили китайську повітряну кулю, виявлену в повітряному просторі США. Пекін оголосив про розслідування щодо американських компаній-виробників мікросхем, а лідер Китаю Сі Цзіньпін призначив ключових союзників на посади, пов'язані з національною безпекою.
На думку професора та експерта з китайського права в Університеті Сетон-Холл Маргарет Льюїс, розширення закону демонструє, що Пекін робить акцент на своїх «контршпигунських» зусиллях.
«Однак, що ці зміни означатимуть на практиці, буде зрозуміло лише з часом. Не тільки залишається неясним критично важливе питання про те, як китайська влада буде використовувати розширений закон, але й сумнівно, що ми зможемо отримати достовірні дані про його застосування», - пояснила вона, додавши, що значна частина китайської системи кримінального правосуддя є непрозорою, і це особливо актуально, коли йдеться про національну безпеку.
Льюїс зазначає, що зміни відбуваються саме тоді, коли Китай знову відкривається для іноземних відвідувачів після трьох років блокування кордонів через пандемію.
«Потенційні відвідувачі Китаю небезпідставно запитують, якою є політико-правова система, якій вони будуть підпорядковані, коли опиняться в Китаї. Ці зміни лише посилять настороженість», - заявила аналітик.
У четвер, 27 квітня, американська консалтингова компанія Bain & Company підтвердила, що її шанхайський офіс відвідала поліція Китаю і допитала п'ятьох співробітників. Компанія заявила, що співпрацює з поліцією, але не надала жодних подробиць. У березні були заарештовані місцеві китайські співробітники американської компанії з корпоративного аудиту Mintz Group, що базується в Китаї.
Звинувачення у шпигунстві та порушенні національної безпеки також були оголошені проти багатьох іноземних громадян у Китаї, в тому числі проти двох громадян Канади, уряд якої заявив, що їх затримали у відповідь на арешт керівника китайської компанії Huawei.
Японського керівника фармацевтичної компанії, який мав справу з китайськими чиновниками та представниками промисловості в межах своєї роботи, затримали в березні за нібито порушення закону про шпигунство. У редакційній статті в японській газеті Asahi Shimbun йдеться про те, що приблизно 17 громадян Японії у Китаї були затримані за цим законом з 2014 року, і експатріанти «зі зрозумілих причин бояться», що їх можуть заарештувати за дії, про незаконність яких вони не знали.
«Японські штаб-квартири цих компаній, безсумнівно, розглядають ризики роботи в Китаї», - зазначається у статті.
Цього тижня родина відомого китайського журналіста повідомила, що йому висунули звинувачення у шпигунстві, ймовірно, через взаємодію з іноземними дипломатами та ЗМІ в Китаї, а також через навчання в США та Японії.
Науковий співробітник Єльської юридичної школи Джеремі Даум зазначив, що поправки кодифікували розширення, які вже значною мірою були реалізовані на практиці через інші правові інструменти та правила в рамках «комплексного бачення» Китаю щодо ризиків національній безпеці.
«Закон про іноземні неурядові організації, який ставив під підозру і обмежував діяльність таких організацій в Китаї, ймовірно, є прикладом того, що проблеми національної безпеки мають пріоритет над іншими інтересами, і значно обмежив можливості для багатьох міжособистісних обмінів», - каже аналітик.
Раніше міністерка торгівлі США Джина Раймондо заявила, що китайські хмарні компанії, такі як Huawei Cloud та Alibaba Cloud, можуть становити загрозу для безпеки США, і пообіцяла розглянути запит на внесення їх до списку експортного контролю.
Politico повідомляло, що в адміністрації президента США Джо Байдена протягом багатьох років на найвищому рівні існували розбіжності щодо того, наскільки агресивно слід обмежувати економічну взаємодію з Китаєм. Але зараз чиновники, схоже, близькі до угоди з одного ключового питання, спрямованого на стримування технологічного та військового підйому Пекіна.