Зміна поколінь. Протягом року обсяги продажу цифрових фотоапаратів подвоїлися. Темпи збережуться ще два-три роки

Сьогодні цифровим фотоапаратом уже нікого не здивуєш. Він міцно ввійшов у повсякденне життя, витіснивши такий звичний ще недавно аналоговий із метрами фотоплівки. Аналогові камери продовжують використовувати затяті фотолюбителі, купують споживачі з невисоким рівнем доходу, а ще їм віддають перевагу професіонали. Втім, останні продовжують скептично ставитися до «цифри» тільки на словах, адже самі вже на повну силу користуються новими технологіями.

Пікселізація зображення на цифровому фото є практично єдиним мінусом. Раніше ще одним таким чинником була вища ціна. Тепер же в кожній категорії камер вартість цифрових не набагато вища за аналогові. З ряду випадають хіба що найдешевші мильниці з пластмасовими об’єктивами (поки виготовляються лише аналогові), оскільки цифрова камера не може так дешево коштувати, з огляду на вартість ПЗЗ-матриці, флеш-пам’яті й акумуляторів.

До цифрового фотоапарата бажано мати ще й комп’ютер, аби легко переносити, обробляти і зберігати знімки. Хоча сьогодні вже можна обійтися й без нього, адже багато камер мають функцію прямого друку на фотопринтер, який коштує до 100 дол. Щоправда, дорогим залишається спеціальний папір для друку на даних принтерах. Але можна роздрукувати фотографії з цифрових носіїв у цифрових фотолабораторіях, робота яких налагоджується в усіх великих містах України. Більше того, у велелюдних місцях встановлюються автомати, що дозволяють самому скопіювати знімки, обробити їх і вивести на друк.

Крім зазначених двох чинників, решта — суцільні плюси цифрового фото. Це одноразові витрати на носій інформації — флеш-картку, яка увесь час дешевшає і росте в ємності. Вже не потрібно витрачатися на плівки. Можливість безмежної зйомки з контролем знятих кадрів і одночасне здійснення корекції у фотозйомці. Простота архівування фотографій на цифрових носіях: CD і DVD, які не піддаються старінню. Простота перенесення на жорсткий диск ПК із наступним редагуванням, друком на фотопринтерах або традиційним друком. Простота поводження з носіями, відсутність складних хімічних процесів, які використовуються для друку аналогових фотографій. Нарешті, камеру можна використовувати в ролі переносного пристрою для зберігання інформації. Адже будь-яка камера легко з’єднується з комп’ютером по USB-кабелю.

Також у цифрових фотоапаратах можуть бути додаткові функції, наприклад зйомка відео в різних форматах. Звісно, у цьому плані найбільш перспективним є MPEG4, що придатний для перегляду як на ПК, так і DVD-плеєрах із підтримкою даного формату.

Як вважає Сергій Лудченко, директор ресурсу RePhoto.com.ua, що спеціалізується на ремонті фотоапаратів, не треба гнатися за мегапікселями, оскільки є моделі з не дуже вдалими ПЗЗ-матрицями і слабкою оптикою. Водночас є навіть двомегапіксельні мильниці, уже зняті з виробництва, із відмінною оптичною схемою та надійною ПЗЗ. Також більшою надійністю вирізняються моделі в металевих корпусах порівняно з пластмасовими.

До речі, нарешті серед виробників закінчилася гонка мегапікселів. Очевидно, позначилися не лише технічні ускладнення щодо збільшення числа фотоприймальних комірок на ПЗЗ-матриці, а й зниження маркетингового ефекту від зростання цього показника. Дедалі більше користувачів стали розуміти, що кількість пікселів погоди не робить, головне — якість оптики. Для пересічного ж фотоаматора вистачить і чотирьох мегапікселів, причому на всі випадки життя.

Новачки найчастіше вибирають компактний апарат. Є моделі, які можна покласти в кишеню чи навіть прибрати в дамську сумочку. Водночас аматори, які вже встигли відчути смак цифрової зйомки, вибирають повнорозмірний фотоапарат, який дає більшу функціональність і якіснішу оптику, до того ж вона може бути знімною, як на дзеркальних моделях. (Такі камери, природно, менш зручні в носінні та транспортуванні.) На світовому ринку спостерігається зростання саме сегмента дзеркальних цифрових камер.

Український ринок ще далекий від насичення: обсяги продажу цифрових фотокамер у нас зростають удвічі щорічно. За кількістю завезених пристроїв у даний момент вітчизняний ринок є четвертим у Центральній і Східній Європі. За прогнозами аналітиків, якщо темпи розвитку ринку збережуться, то протягом найближчих кількох років Україна вийде на третє чи навіть друге місце в зазначеному регіоні.

За даними аналітичної фірми IDC, 2005 року обсяг поставок цифрових фотокамер в Україну перевищив 350 тис. штук, а сукупний виторг виробників становив понад 100 млн. дол. США. Протягом усього року спостерігалося постійне зростання українського ринку цифрових фотокамер, і в четвертому кварталі минулого року поставки вдвічі перевищили показники першого кварталу.

Піки продажу цифрової техніки припадають на липень—серпень (сезон відпусток) і грудень (новорічні свята). Динамічному зростанню обсягів продажу сприяє збільшення доходів населення і постійне зниження цін на камери. Так, за даними дослідницької агенції NPD Group, 2006 року порівняно з 2005-м середня вартість камери знизилася на 7% — до 182 дол.

Але експерти IDC прогнозують стабілізацію середньої ціни камери в найближчі два-три роки близько позначки в 200 дол., оскільки у світовому масштабі ринок уже досяг насичення. За оцінками аналітичної компанії InfoTrends, нинішнього року обсяг продажу цифрових камер у світі досягне 89 млн. штук, що на 15% більше, аніж торік. Але при цьому спеціалісти InfoTrends, як і їхні колеги з IDC, пророкують припинення зростання обсягів продажу у Північній Америці та Західній Європі вже найближчим часом.

Зміни трендів торкнулися деяких недавно ключових гравців. Так, нинішнього року Sony купила фотопідрозділ Konica Minolta, а торік припинила виробництво камер під маркою Contax компанія Kyocera. Ще раніше з ринком розпрощався Polaroid.

Водночас кілька компаній закріпилися в ролі лідерів ринку. Так, в Україні, за даними «Компьютерного обозрения», лідирує Canon, який запропонував велику лінійку камер на будь-який смак за доступними цінами, що знімають із непоганою якістю. Зате Olympus, який ще торік був на другому місці, поступився позиціями — його обійшли не лише Canon, а й Nikon та Sony.

За обсягами продажу лідирують компактні цифровики — з урахуванням ультракомпактних за підсумками червня 2006 року вони займають 80% ринку. Решта категорій здобули попит у просунутої публіки, якої поки меншість. Водночас український споживач демонструє досвідченість, переважно купуючи моделі середнього цінового діапазону. Так, дешеві камери (до 200 дол.) займають усього 17% ринку, а середні (200—400 дол.) — 59%. Однак слід зауважити, що значна частина споживачів (24%) віддає перевагу дорогим фотокамерам (від 400 дол.).

Спеціалісти не вважають мобільні камерафони (телефон із фотокамерою) конкурентами фотокамерам. Адже камерафони не можуть забезпечити якість, порівняну з фотоапаратами. У них розміщені лінзи малого розміру і низької якості. Мобільні фотоаматори, трохи погравшись із камерою телефона, швидко розуміють, що для нормальної якості знімків необхідний цифровий фотоапарат. Тож обсяги продажу зростатимуть і за їхній рахунок.

Експерти вважають, що український ринок цифрових фотокамер збереже високі темпи розвитку протягом майбутніх двох-трьох років. За цей час до фотомистецтва долучаться сотні тисячі нових співгромадян, а ті, хто розсмакував його принади, перейдуть на досконаліші моделі.