Жирна справа

Кредиторам, які намагаються заробити на інвестиціях в олієжирову галузь України, цього року доведеться глибоко проаналізувати всі ризики. Тренд із нарощування потужностей переробки олійних культур, зокрема насіння соняшнику, перетнув червону риску, за якою інвестиції в нові заводи та склади обернуться великими збитками. Експерти запевняють, що надалі збільшувати переробні потужності буде вигідно тільки комбіновано - для переробки і перевалки суміжних олійних культур.

Уперлися в стелю

Україна, за даними компанії "УкрАгроКонсалт", підгребла під себе майже 60% світового ринку олії. Торік український експорт покрив 58% попиту всієї планети. На другому місці скромно відстає РФ зі
своєю часткою 19%. Експерти впевнені, що вичавити більше зі світових ринків Україні найближчими роками навряд чи вдасться. Провідний експерт "УкрАгроКонсалту" Юлія Гаркавенко відзначає поступове нарощування виробництва олійних культур в усьому світі, що вже призвело до падіння цін.

"На початок цього сезону в нас була ціна 780 дол. за тонну на умовах FOB. А зараз маємо 750 - це по соняшнику. Поступове зниження пов'язане з тим, що дуже багато виробляється соєвої олії, яка конкурує з соняшниковою", - пояснила експерт. За її словами, торік Україна виростила рекордний урожай соняшнику - понад 14 млн т, що дозволить одержати 5,8 млн т олії, левова частка якої (5,3 млн т) піде на експорт. У галузі впевнені, що зростання (як виробництва сировини, так і її переробки) збережеться і в наступні роки, однак уже не буде таким стрімким, як раніше. "Зростання буде, але не по 1–2 млн т на рік, а по 100–200 тис. т", - упевнена Гаркавенко.

Тим часом переробники продовжують нарощувати свої потужності з переробки соняшнику. Відтак, вважають експерти, це захоплення неодмінно приведе до гострої конкурентної боротьби за сировину, а також може скінчитися гучними банкрутствами, оскільки під усі проекти інвестори беруть великі кредити, які буде непросто повернути через низьку або зовсім нульову завантаженість "зайвих" потужностей. "Майже весь урожай ми переробляємо всередині країни. Насіння експортуємо не більше 2-3%. При цьому потужностей із переробки в нас набагато більше, ніж потрібно під обсяги врожаїв. Нині переробка має у своєму розпорядженні потужності на 19 млн т. Однак завантажено їх на 14 млн. Тобто 5 млн т - це істотний резерв", - коментує Юлія Гаркавенко.

Винятки є

На думку експертів олієжирової галузі, більшість переробників, інвестуючи у свої олієекстракційні заводи, не зможуть їх повноцінно завантажити й напевно зазнають збитків. Окупність інвестицій розтягнеться на багато років. Однак в умовах розгортання сировинної війни є свої винятки. Деякі гравці знайшли спосіб застрахуватися від потенційного дефіциту однієї олійної культури, скомбінувавши переробку й перевалку в портах з іншими культурами. У тренді нині - соя.

"Виробництво соєвої олії має тенденцію до зростання. За останні п'ять років воно подвоїлося й становило у 2016 р. 168 тис. т. Аграрії зацікавлені у вирощуванні цієї культури, оскільки вона має високу дохідність і є добрим попередником для інших культур. На сою та продукти переробки великий попит на зовнішніх ринках. Нарощуванню виробництва соєвої олії також сприяє чимала кількість на ринку переробників соняшнику, які не можуть повністю задовольнити свої потреби в сировині, тому часто переходять на сою й рапс", - каже експерт асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Петро Лахай.

За даними компанії "ПроАгро", п'ятірка лідерів з виробництва нерафінованої та рафінованої олії останніми роками не змінювалася, за винятком компанії "Креатив", що з об'єктивних причин випала зі списку, з частковим переходом її потужностей до лідера ринку "Кернел" та інших переробників. Проте, у зв'язку з наростанням боротьби за соняшник, розстановка сил на ринку все-таки може змінитися, оскільки деякі компанії активно страхують себе від ризиків, вклинюючись у соєву частину олійного ринку.

Один із провідних брендів - компанія "Дельта Вілмар СНД", по суті, однією з перших зробила ставку на комбіноване виробництво і перевалку соняшнику та сої. За словами гендиректора компанії Олександра Орлова, у порту "Южний" протягом 2017-2018 рр. буде побудовано ще один олієекстракційний завод. Його профіль - переробка сої. Обсяг інвестицій - 150 млн. "Новий завод ми будуватимемо тут-таки, поруч із наявними двома заводами. Продуктивність його буде планова - 2 тис. т на добу. Ринки змінюються, ви ж бачите. В основному ми орієнтуємося на ті ринки, на які нас орієнтує наш головний інвестор - Азія, Африка, Європа. У нас досить широка географія експортних поставок", - розповів Олександр Орлов.

На думку експертів, такі інвестиції досить привабливі, оскільки прогнози аграріїв вказують на зростання світового попиту на соєву олію.

"Нинішнього року ми очікуємо доброго врожаю сої та рапсу. Це означає приріст валового збору й, відповідно, збільшення обсягів переробки. До речі, цього ж року буде менше соняшнику, нестачу якого компенсують саме соя і рапс", - пояснила Гаркавенко.

Хитромудра "гра" Allseeds

На противагу вдалому, з погляду експертів, прикладу "Дельта Вілмар СНД", у галузі представлений також украй ризикований проект, за який узялася компанія Allseeds. Відсутність гарантованої сировини вже позначається на роботі підприємства. При цьому в 2016-2017 маркетинговому році компанія розраховує переробити 600-650 тис. т (за сприятливих обставин), а це 70% від можливостей заводу. На думку експертів, кредиторам, які візьмуться кредитувати такий проект, доведеться добре зважити всі за й проти, перш ніж вкладатися в цю справу. Коли врахувати, що під боком Allseeds уже в активній розробці аналогічний соєвий проект лідера ринку "Дельта Вілмар СНД", та ще й із власною перевалкою в порту "Южний", то задумаєшся, чи залишиться що-небудь для тих, хто спізнився. Адже ринок сої також обмежений, хоча й набагато перспективніший, ніж соняшнику.

Експерти відзначають, що проект Allseeds з розширення переробних потужностей може поповнити список невдач, які останнім часом переслідують компанію. Ще свіжий скандал, пов'язаний із труднощами Allseeds із поверненням 68 млн дол. кредиту Ощадбанку, примусив ряд кредиторів уважніше придивитися до компанії, яка за рік до закінчення терміну кредитної лінії змогла погасити близько 10% позики.

Ще один галас навколо Allseeds пов'язаний із підозрами, висловленими у ЗМІ (24 канал, 112.ua, "Обозреватель"), що вона намагалася заробити на розведеній курячим жиром олії. Він викликав резонанс не тільки в Україні, а й далеко за кордоном. Депутат Європарламенту від Німеччини Стефан Ек закликав Єврокомісію розібратися з цим питанням, оскільки географія експорту української олії охоплює і Євросоюз. Європейцям дуже не сподобалася перспектива споживати олію з відходами курячої промисловості.

І зовсім свіжий фейл стався з пуском в експлуатацію залізничної гілки до заводу Allseeds у порту "Южний", побудованої за рахунок компанії, але не прийнятої на баланс "Укрзалізницею". Як з'ясувалося, компанія Allseeds проклала колію по землях, які належать іншому підприємству - компанії "Дорсервіс", не узгодивши з власником, а також із Державним архітектурно-будівельним комітетом, за що була оштрафована на
1,5 млн грн. Отже, погодження з "Укрзалізницею" зайшло в глухий кут, і через це потужності Allseeds з доставки сировини та олії залізницею оціночно зменшилися вп'ятеро, що, фактично, ставить хрест на нормальній роботі підприємства. А попереду ще тривалі судові позови з власником землі.

Всупереч усім переліченим проблемам, Allseeds активно закликає європейців інвестувати в будівництво заводу з переробки сої вартістю 180 млн дол., хоча аналогічний проект у порту "Южний" потужнішої компанії "Дельта Вілмар СНД" почне працювати вже наступного року. Деякі оператори ринку припускають, що Allseeds опинилася в критичній фінансової ситуації - такій самій, як агрохолдинги "Мрія" і "Укрландфармінг", і тепер змушена демонструвати банкірам та контрагентам зростання виробництва й нові проекти.

Експерти впевнені, що всім гравцям ринку було б набагато простіше, якби плани розширення переробки збігалися з тенденціями на ринку. Вони рекомендують переробникам перестати рухатися за інерцією й послабити акцент на соняшнику, звернувши увагу на альтернативні олійні культури. Це не тільки дозволить застрахувати себе, а й принесе величезну вигоду країні. "Якби нам вдалося якимось чином направити на переробку сою й рапс, це була б, звісно, для України перемога. У нас вирощується 2 млн т рапсу та 5 млн т сої - сумарно 7 млн т. На жаль, 95% рапсу й близько 80% сої йде на переробку на експорт. То чому ж в Україні не створити робочі місця, побудувавши заводи? Проблем із реалізацією шроту й олії сьогодні немає, - підкреслив гендиректор асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук.

Зважаючи на все, інвестори все-таки відчули новий тренд, принаймні деякі. Крім "Дельта Вілмар СНД", новий завод із виробництва соєвої олії та шроту будує також група "Віктор і К" в Кіровоградській обл. Підприємство порівняно невеликої потужності - 650 т на добу. Але цей факт свідчить, що гравці олієжирової галузі вже починають розуміти необхідність розширення спектру переробки олійних культур. Адже ресурс ринку соняшникової олії практично вичерпаний. "Чому соя? Тому що цю культуру переробляють в Україні дуже мало. В основному це експортна позиція. Тому прийняли рішення йти саме в цьому напрямі. До того ж дуже мало якісного шроту, оскільки в основному неправильна технологія його переробки. Ми керуємося правильною технологією переробки, щоб зробити якіснішим кінцевий продукт, на який буде попит у Європі", - заявив заступник генерального директори ПП "Віктор і К" Максим Король.

Загалом же олієжирова галузь - одна з небагатьох в Україні, яка має досить непогану (приблизно 70%) рентабельність, а отже, розвиватиметься, залучаючи нові й нові інвестиції. Питання лише в тому, щоб вкладення у виробництво та переробку сировини давали ефективний результат і не перетворювалися на тягар для кредиторів та країни.