Зброя самооборони: дорого, небезпечно і незаконно

Не за горами вибори. Оскільки до нового складу Верховної Ради може увійти чимало людей, пов'язаних з воєнним конфліктом, - активістів Майдану, військових, силовиків - цілком імовірно, що одним із перших законопроектів, який розглядатиме нова Рада, буде так і не ухвалений за останні десять років "Закон про зброю"...

До речі, Україна - чи не єдина у світі країна, в якій носіння всіх видів вогнепальної та травматичної зброї регламентується всього трьома нормативно-правовими актами МВС.

Ми - єдина в Європі держава, в якій досі не вирішене питання законного продажу та носіння вогнепальної зброї.

Законопроекти на цю тему з'являються регулярно, але жодного із зареєстрованих за сім років у парламенті документів про зброю так і не було ухвалено.

Цікаво, що відповідно до опитування, проведеного Українською асоціацією власників зброї, 30% киян хотіли б мати вогнепальну зброю для самозахисту, а майже половина жителів столиці вважає, що держава неспроможна забезпечити їхню безпеку.

Скільки ж українців має можливість захищатися за допомогою засобів самооборони?

Станом на 1 серпня 2014 р., за даними Укрстату, чисельність населення України становила
42 812 213 постійних жителів. Ясно, що легальний продаж і носіння зброї дозволені особам визначеного законодавством віку.

При цьому, за даними МВС, у 2013 р. у користуванні громадян було близько 190 тис. одиниць травматичної зброї - більш ніж скромна кількість порівняно з дорослим населенням країни.

У пресі озвучують і інші цифри: в Україні вогнепальною зброєю володіють майже 2 млн людей, іще 500 тис. використовують її у зв'язку з професійною діяльністю.

Швейцарський збройовий проект Small Arms Survey оцінив обсяги нелегальної зброї в Україні від 2 до 6 млн одиниць, але навіть якщо взяти середній показник, на ринку України обертається більш як 3 млн одиниць вогнепальної зброї.

Швейцарія, яка очолює європейський рейтинг із 44 країн Європи за кількістю легальної зброї на 100 жителів (46 стволів), стверджує: у нашій країні легальний показник дорівнює семи одиницям зброї на сто жителів, що забезпечує 36-те місце в Європі.

Інша зброя - це тіньовий ринок. Щодо цього є статистика Держприкордонслужби: тільки за 2013-й контрабанда вогнепальної зброї в Україну зросла на 40% порівняно з 2012-м. За 9 місяців 2013-го вилучено 940 одиниць зброї, 9500 штук боєприпасів, близько 4 кг вибухівки...

Легально -
отже, дорого!

2014-й побив усі рекорди попередніх років: Україну накрила хвиля нелегальної зброї, у зоні АТО кількість незареєстрованної вогнепальної зброї обчислюється тисячами, а автомат Калашникова, за чутками, можна виміняти на спиртне або купити за сотню доларів...

Однак набагато приємніше не злодійкувато ховати засіб самооборони під ліжко, а тримати його на почесному місці - у спеціальному сейфі, не забувши похвалитися друзям і знайомим, що відтепер ви - власник законно зареєстрованої зброї!

Може, у зв'язку з воєнним конфліктом список осіб, які мають право на придбання та носіння травматичної зброї (засобів самооборони), значно розширився?

- У законодавчому порядку жодних змін за останні роки не відбулося, - коментує начальник Дозвільної системи
м. Києва Микола Василенко. - Громадянам України дозволяється купувати газову зброю з 18 років, мисливську гладкоствольну з 21, мисливську нарізну з 25 років, а також травматичну зброю, але - тільки деяким категоріям громадян: суддям та їхніх близьких родичам, співробітникам правоохоронних органів (міліції, прокуратури, СБУ та ін.), особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, журналістам штатним і позаштатним, народним депутатам України, членам громадських формувань для охорони громадського порядку та державного кордону, держслужбовцям, які мають ранги й категорії, військовослужбовцям, крім тих, хто проходить строкову військову службу...

Та навіть якщо припустити, що закон "Про зброю" нова Верховна Рада все-таки ухвалить і українці зможуть легально купувати зброю самооборони, це буде далеко не дешеве задоволення, доступне всім.

Ще перед тим, як законно придбати бажану зброю, доведеться неабияк витратитися: на медичну довідку про відсутність протипоказань для придбання зброї (форма 127-о); на комплексне обстеження, яке обійдеться в середньому у 350 грн. Зокрема прийом у нарколога й психіатра коштує приблизно по 80 грн плюс сама довідка - 65 грн. На щастя, вона дійсна впродовж трьох років.

Не менш важлива довідка про проходження навчання правилам поводження та застосування зброї.

До речі, обшукавши весь інтернет, я дійшла висновку, що ніяких платних курсів, які гарантують громадянам України технічну грамотність у цій сфері, не існує! Звідси й нещасні випадки, пов'язані з неправильним поводженням зі зброєю...

Такі довідки видають тільки монополісти - акредитовані в МВС стрілецькі клуби. Щоб її отримати, необхідно пройти одноденний (!) курс навчання. Зате його вартість коливається в межах 130-200 грн. У цієї довідки немає обмеження за терміном дії - навчився за один день і забув!

Не обійдеться й без страховиків - до пачки документів треба додати копію страхового поліса відповідальності власника вогнепальної зброї строком на три роки. Його вартість становить близько 50 грн.

Доведеться витратитися й у дозвільній системі, де необхідно подати квитанції про оплату послуг. Це квитанції за бланкову продукцію (близько 40 грн), про оплату послуг дозвільної системи (36 грн) і про вже зовсім недорогі консультаційні послуги в розмірі близько 10 грн.

У середньому весь комплекс послуг з отримання дозволу на зброю та її реєстрації починається з суми, що перевищує 2 тис. грн. До обов'язкових витрат додайте придбання сейфа - від 1200 грн.

Але все це квіточки порівняно з ціною самої зброї!

Продавці в магазинах зброї намагаються замовчувати стрімке зростання цін на хвилі масового озброєння громадян.

"Ціни змінилися неістотно", - така відповідь у більшості торговельних точок.

Незалежні експерти, навпаки, вважають, що ціни на засоби самооборони за останні півроку зросли у два-три рази: Форт-205 (АКМ) коштував 4500-
5500 грн, а тепер обходиться не менш як у 12 тис. грн, карабіни ОП на базі АКМ-С коштували близько 6тис. грн, сьогодні на Сході України ціна на легальний АКМ-С стартує з 14 тис. грн.

Можливо, це недостовірна інформація?

Піднімаю матеріали своєї статті в DT.UA на цю саму тему за 2009 р.: "Змінився не попит - змінилися ціни й купівельна спроможність громадян. Якщо до кризи мисливська зброя середнього класу коштувала 15-16 тис. грн, то зараз у півтора разу дорожче. Природно, що за такою ціною вона вже нікого не цікавить - у людей є більш гострі проблеми, - розповідає комерційний директор фірми "Мисливпромпостач" Валерій Чайка.

Цитую статтю далі: "Цінова ситуація зі зброєю самооборони трохи стабільніша, оскільки вона вітчизняного виробництва. Так, наприклад, пістолет "Форт" коштував 2200 грн, нині трохи більше ніж 3 тис...

Утім, самі продавці зброї не приховують: усі ціни порівняно з минулим роком зросли на 30-40%. Вітчизняні виробники посилаються на подорожчання металу й енергоносіїв, що позначилося на кінцевому продукті".

Сьогодні ці цифри викликають посмішку. На полицях Київського магазину спецпристрій Форт 14Р-05 кал. 9 мм коштує 19550.00 грн, спецпристрій Форт - 14Р кал. 9 мм - 10750 грн, спецпристрій Форт-12Р кал. 9 мм - 9810 грн.

Коментарі, як кажуть, зайві.

Цікава тенденція: в 2009 р. мисливська зброя стрімко дорожчала, оскільки вона пов'язана з імпортними операціями, а також існували об'єктивні труднощі, пов'язані зі зростанням курсу валют і нових митних ініціатив. Сьогодні ціни на мисливську зброю й донедавна недорогі травматичні пістолети практично зрівнялися: рушниця Yatagan 212 Wood 12/76 76 см у тому самому магазині коштує 11400 грн, рушниця Hatsan Escort Aimguard Combo кал. 12/76 - 7830 грн, карабін Howa HOGUE GRN STK 30-06 - 14500 грн.

Попит породжує пропозицію: ціна на мисливську зброю, попри різке підвищення курсу долара, впала, зате вітчизняні виробники підняли ціни на свою продукцію засобів самооборони в кілька разів, розуміючи, що пересічному українцеві зараз потрібна не громіздка гвинтівка, яку не носитимеш з собою щодня, а компактний непомітний пістолет, який можна носити в кишені...

Та чи по кишені звичайним громадянам ця легальна зброя?

Зброя -
проти її власника!

Для американців проблеми легальної зброї не існує з 1791 року: у США діє друга поправка до Конституції, яка гарантує право громадян на зберігання та носіння зброї. Щороку в країні продається до 5 млн одиниць зброї, хоча здебільшого її купують колекціонери, які зібрали цілі арсенали. За статистикою, на руках у населення США є близько 150 млн одиниць зброї.

У Франції 90% громадянам дозволено зберігати зброю для самооборони, але тільки вдома, а от її приховане носіння дозволено лише 10% французів. До того ж треба проходити обов'язковий медогляд і поліцейську перевірку не рідше ніж один раз на три роки.

У Швейцарії популярні гвинтівки: кожен громадянин вважається бійцем ополчення і, відслуживши військову службу, отримує від держави гвинтівку на випадок форс-мажору.

У Великобританії ситуація схожа на нашу: там із 1997-го вогнепальну зброю заборонено, хоча порушується питання про пом'якшення законодавства.

Зрозуміло, що українцям не до колекціонування ексклюзивної зброї, як кажуть, не до жиру, бути б живу...

Та, бажаючи захиститися, не можна забувати, що в такій країні, як наша, зброя може спрацювати не проти нападника, а проти її власника!

Українці зовсім не знайомі з відповідним законодавством, тобто навіть приблизно не знають - у яких випадках і як застосовуються засоби самооборони.

Почнемо з того, що неправомірне носіння, зберігання та незаконний продаж вогнепальної зброї, відповідно до закону, карається ув'язненням на строк від трьох до семи років.

Та навіть якщо ти власник легальної зброї і ховаєш її в сейфі, ти зобов'язаний зберігати її у розрядженому стані, зі спущеними курками й окремо від патронів! За правилами, дільничний повинен не рідше ніж один раз на рік перевіряти умови її зберігання. За будь-які порушення цих правил - штраф від 120 грн, скасування дозволу і конфіскація зброї.

Важко, звичайно, уявити, як можна швидко й ефективно захиститися, наприклад, від злодіїв, якщо мусиш довго приводити зброю в готовність, але не менш небезпечні для власників випадки, коли заряджену зброю, яка лежить у шухляді письмового столу або просто на очах, брали в руки діти або "позичав" хтось із гостей...

Відповідати за нещасний випадок чи скоєний злочин доводиться власникові легальної зброї...

Придбавши засіб самооборони, не забудьте вивчити положення законодавства, які визначають поняття самооборони, а також порядок її застосування. І насамперед Цивільний кодекс України, ст. 19 якого й визначає порядок самозахисту цивільних прав.

А там усе дуже непросто.

Існують три основні поняття: "самозахист", "необхідна оборона" та "крайня необхідність". Перевищивши хоча б одне з них, власник зброї зрозуміє, що його засіб самооборони працює не на нього, а проти нього.

Спробуємо розібратися - що до чого? Самозахист - це застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним принципам суспільства. Способи самозахисту повинні відповідати змісту права, яке порушено, характеру дій, якими його порушено, а також наслідкам, які були спричинені даним порушенням.

Необхідна оборона - це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (ст. 36 Кримінального кодексу України). Юристи наголошують, що при застосуванні права на необхідну оборону потрібно враховувати заходи та обмеження, щоб не допустити їх перевищення, за які передбачено кримінальну відповідальність.

Близька до поняття необхідної оборони й крайня необхідність (ст. 39 Кримінального кодексу України), при якій також можливе застосування засобів самооборони. Це випадки, коли особа для того, щоб запобігти шкоді своїм особистим інтересам, інтересам інших осіб, суспільства та держави, вимушено заподіює шкоду іншим охоронюваним інтересам.

При крайній необхідності застосовується доктрина "меншого зла": заподіяна шкода має бути менша, ніж відвернена. Це ситуація, коли має місце конфлікт між двома правоохоронюваними інтересами, захистити один з яких можна лише порушивши інший.

Усі ці розмиті поняття легко можуть відправити за ґрати власника легальної зброї самооборони, який захищає себе, свій дім і своїх близьких, особливо в державі, відомій корумпованістю суддів і відсутністю законів.

Достатньо зіштовхнутися з кимось із "великих світу цього" - нетверезим сином депутата й т.п., щоб твоя зброя спрацювала проти тебе...

Вибираємо "ствол"

"Хітом" сезону-2014 стала лінійка револьверів під патрон Флобера (це різновид патронів кільцевого запалення, в яких відсутній пороховий заряд). Подібні "іграшки" використовуються для стрільби по цілях на невеликі відстані.

По суті, це лише копії більшості популярних моделей. Вартість такої обманки - від 1500 до 4500 грн. Наприклад, пістолет Макарова під патрон Флобера коштує 3250 грн, револьвер "Таурус" - 4264 грн.

Покупців приваблює не тільки невисока вартість, а й подібність "флоберів" до бойових короткоствольних пістолетів, а також важливий факт: на його придбання не потрібен дозвіл. Фахівці вважають, що реальної загрози життю "флобери" не становлять, а за властивостями близькі до звичайного пневматичного пістолета 4,5 мм.

Подібні іграшки купують недосвідчені новачки й ті, хто хоче просто зіграти на психологічному ефекті. Так чи інакше, але з початку року продажі цього засобу самооборони зросли в
10 разів!

Запитую у фахівця - голови президії Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок Миколи Шуляра: що сьогодні купують найбільше?

- Найчастіше купують недорогу гладкоствольну зброю, а також мисливську нарізну зброю.

У суспільстві, як і раніше, тривають суперечки: що дозволити громадянам - травматичну зброю з гумовими кулями чи вогнепальну?

Травматична зброя проходить експериментальний відстріл у науково-дослідних експертно-криміналістичних підрозділах МВС України. Створюється своєрідна "гільзотека". Нова зброя відстрілюється прямо на заводі і, купуючи її, громадяни отримують у комплекті разом із нею 2-3 стріляні гільзи, опечатані в спеціальній упаковці із супровідною довідкою. Після придбання зброї їх необхідно передати разом із корінцем на право придбання в місцеву дозвільну систему, де оформлятимуть дозвіл на право володіння та носіння травматичної зброї.

Прихильники "травматики" стверджують: використовувати її зі злочинною метою безглуздо - через гільзотеку власника зброї обов'язково викриють.

Противники травматичної зброї парирують: влучення гумової кулі в голову або трахею, постріл із близької відстані можуть призвести до смерті людини. Ідентифікація зареєстрованого травматичного пістолета у випадку пострілу неможлива - на шматочку гуми не залишається жодних слідів від проходження крізь ствол. Виявити власника зброї неможливо, через що в нас так багато нерозкритих злочинів...

Представники Асоціації власників зброї та Федерації професіоналів безпеки вважають, що легше контролювати короткоствольну вогнепальну зброю. Крім того, пістолети й револьвери зручні для прихованого носіння та застосування у випадку небезпеки. Сьогодні продаж такої зброї населенню в Україні заборонено, нею користуються тільки силовики.

Попри те що вільний обіг зброї (травматичної чи бойової) може принести його продавцям прибуток (державним чи комерційним структурам) як мінімум 600-700 млн дол. на рік, держава поки що непохитна.

Ніякої спрощеної процедури отримання дозволу на придбання й носіння зброї у зв'язку з АТО та кримінальною ситуацією в країні не передбачено навіть для "особливої категорії осіб", у тому числі журналістів, які гинуть у зоні бойових дій дедалі частіше...

Вони, як і інші громадяни з цієї категорії, повинні мати медичні довідки та довідку про відсутність судимості, пройти навчання, чекати перевірки дільничного і платити чималі гроші, хоча, за моїм розумінням, зброю їм мають видавати безплатно.

Особливим цинізмом вирізняються публікації в інтернеті про те, що журналістів узагалі включено в "особливу" категорію тільки для того, щоб відбивати атаки населення, яке прагне озброюватися.

А чого варті чутки про витік дозволів на носіння зброї для "липових" журналістів, наприклад, про видачу 1500 дозволів для позаштатних журналістів Харківських ЗМІ...

Парламентські юристи при розгляді кожного законопроекту про зброю схвалювали саму ідею такого закону, але робили безліч зауважень, які зводилися до головного висновку: озброювати українців на сьогодні небезпечно.

У дні протистояння на Майдані з полиць магазинів зброї за негласним наказом забрали все, чим можна оборонятися.

Не сперечаюся, сьогодні, мабуть, не найкращий момент дати в руки розбурханій юрбі зброю.

Ми говоримо про легальні засоби самооборони.

Однак інтернет рясніє оголошеннями про продаж нелегально зброї вітчизняного виробництва, що пересилається післяплатою, навіть Новою поштою.

На чорному ринку безліч травматичної зброї, переробленої з бойової. На складах Міноборони досі, як примари, ховаються мільйони одиниць неврахованої зброї, надісланої ще американцями за ленд-лізом під час Другої світової війни. Там само зброя, вивезена з Угорщини, Чехословаччини, НДР, Афганістану та інших країн під час виведення звідти радянських військ. Чи перерахували її і чи поставили на облік?

А зброя з розграбованих складів на Сході України?

Влада втратила контроль за обігом нелегально зброї в країні, який зараз, на думку експертів, сягає понад 4 млн.

Неможливість законно захищатися для одних і безконтрольне озброєння до зубів інших - такою є сьогоденна реальність...