ЗАМІСТЬ КРЕДИТІВ — УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

Управляти грошима важче, ніж хижаками.

А великими грошима — і набагато небезпечніше.

Лев Дуров

Кредити — задоволення не з дешевих

Нещодавня відмова міністра транспорту Георгія Кірпи від банківського кредиту на реконструкцію Бескидського залізничного тунелю справила на фахівців ефект бомби, що розірвалася: український чиновник вважав умови позики не вигідними для держави.

Зауважте, що підприємцям нерідко доводиться брати кредити у вітчизняних банків і на більш жорстких умовах, причому найчастіше — зовсім не на розвиток своєї справи, а на сплату боргів, податків чи поповнення оборотних коштів. Найсумніше, що в багатьох випадках без таких кредитних операцій цілком можна обійтися. У будь-якому разі, реакцією на запитання «Де взяти гроші?» не може бути тільки інстинктивний набір телефонного номера знайомого банкіра. Він, звісно ж, радий допомогти, особливо за сьогоднішніх умов надлишкової ліквідності банківської системи, але свій бізнес-арсенал бажано урізноманітнювати й оригінальнішими фінансовими рішеннями.

У даному випадку не йдеться про випуск акцій чи облігацій. Таке, як правило, під силу лише великим підприємствам. Та й навіщо стріляти з гармати по горобцях, якщо на порядку денному стоїть більш скромне фінансове завдання. Приміром, директор інвестиційної-фінансової компанії «Укрінвестгруп» Вадим Голданов вважає, що в Україні внутрішнім кредитним ресурсом, особливо для недоїмників з податкових платежів у бюджет, є власний ПДВ підприємства. «Працюючи з інвестиційною-фінансовою компанією за договором експортної комісії, підприємство отримує відстрочку на місяць з платежу ПДВ. Таким чином, йому не потрібно брати оперативний кредит у банку для сплати податків. За цією самою схемою можна оптимізувати податок на прибуток — не на місяць, а повністю. Імпортерам, як правило, пропонують, крім мінімізації ПДВ при розмитненні, зменшення суми відрахувань у Пенсійний фонд при закупівлі валюти», — ділиться досвідом директор ЗАТ «Укрінвестгруп». Здавалося б, уже всі вуха протуркотіли цією оптимізацією фінансів. І все-таки далеко не всі директори піклуються про те, щоб ефективніше вести свій бізнес і мати у своєму розпорядженні бодай невеличкий, але додатковий ресурс. Замість цього за звичкою шукають гроші десь і платять за це відсотки.

З іншого боку, зрозуміло, що не кожний директор відразу погодиться працювати з невідомою компанією, нехай і за легальними схемами, але «такими, що потенційно викликають проблеми» у відносинах із ДПАУ. Навіть якщо остання проти цього «не заперечує». Принаймні декларує це на офіційному рівні. Процитуємо хоча б газету «Урядовий кур’єр» (№ 187 від 10 жовтня 2002 року): «глава ДПА підкреслив, що необхідно зрештою навчитися відрізняти схеми мінімізації податкових зобов’язань від схем ухиляння від сплати податків. Протистояння мінімізації, яка дозволена законом, є справою безглуздою і шкідливою».

Оцініть ризики та витрати

Зрозуміло, що оптимізація оподаткування — це все-таки невеличкі кошти. Та як обійтися без сплати відсотків по кредитах, якщо потрібні кошти на реалізацію перспективного проекту? Іноді ціна позикових коштів визначає — бути чи не бути перспективному напряму розвитку бізнесу. Втім життя показує: під хороший проект гроші завжди знайдуться. Як один з варіантів залучення коштів фірми використовують можливості тих самих інвестиційних фінансових компаній. Чому?

Виявляється, інвестиційні та фінансові компанії динамічніші та прибутковіші, ніж банки. Експерти стверджують, що це дуже гнучкі структури, які залежно від ситуації можуть виступати і як інвестори, і як позичальники. Ось що говорить із цього приводу Вадим Голданов: «Скажімо, сьогодні ми інвестуємо проект і зацікавлені в залученні вільних гривневих ресурсів підприємств під доходність у 40% річних на терміни мінімум один місяць. За формою таке співробітництво не є кредитним, а являє собою звичайну торговельну транзакцію. Щоправда, у даному випадку торговельний партнер, який став нашим «кредитором» замість банку, несе на собі певні фінансові ризики. Та їх можна зменшити, застрахувавши конкретну угоду в страховій компанії. На сьогоднішній день це не становить якихось складностей».

І ще. Фахівці стверджують, що в будь-якому випадку фінансова ефективність проекту, побудованого з залученням банківського кредиту, буде меншою. Банк — це посередник. А фінансові компанії, інвестуючи певні проекти, саме намагаються акумулювати капітали без залучення посередників. Ризики та проблеми тут принципово інші. Почасти психологічні, пов’язані з недовірою. Частково, асоційовані з витратами на встановлення нових транзакцій, приміром, на інформацію та комунікацію. Адже щойно ви збираєтеся розпочати щось нове: купити франшизу на піцерію, оптимізувати податки, зайняти чи позичити гроші, на вас чекають «транзакційні» витрати. Оскільки необхідно: знайти партнерів і довідатися про їхні можливості; укласти з ними угоду так, щоб критичні інтереси сторін були захищені; нарешті, підтримувати відносини. Сюди також відносяться витрати на оплату юристів, консультантів, франшиз, телефонних розмов і чимало іншого.

До речі, такі витрати становлять левову частку в роботі консалтингових і фінансових компаній. Тому лише після обліку і цих витрат можна робити остаточний висновок про те, чи варто відмовлятися від банківських послуг.