Юрист: Застосування індикативної заробітної плати суттєво вдарить по малому бізнесу

Застосування індикативної заробітної плати суттєво вплине на збільшення податкового навантаження на малий бізнес, вважає радник юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Андрій Стельмащук.

Таку думку він висловив «Дзеркалу тижня», коментуючи проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування оплати праці)», який було розміщено на офіційному сайті Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Згідно законопроекту, пропонується запровадження середньої індикативної заробітної плати, що визначається як мінімальна заробітна плата, збільшена на відповідний коефіцієнт: 5 — для перших керівників, 3 — для головних бухгалтерів і 2 — для працівників.

За словами юриста, при цьому, що хоч би якою заробітна плата була, а при визначенні податку з доходів фізичних осіб базу оподаткування — зарплата, що оподатковується, — визначається з розміру не менше середньої індикативної заробітної плати.

Тобто, якщо в керівника підприємства нарахована заробітна плата становить 1768 гривень (дві мінімальні заробітні плати на цей час), податок з доходів фізичних осіб такого керівника необхідно розраховувати не із 1768 гривень, а із середньої індикативної заробітної плати — 4420 гривень, пояснив він.

База оподаткування, таким чином, збільшується у 2,5 рази. Відповідно збільшиться розмір податку, що підлягатиме сплаті. Хоча фінансовий стан підприємства може і не дозволяти реального збільшення заробітної плати, і вона залишатиметься на рівні 1768 гривень.

«Висновок очевидний: така ініціатива вплине на малий бізнес, і цей вплив полягатиме у збільшенні податкового навантаження насамперед на малий бізнес — основу майбутнього середнього класу, якому з такими ініціативами, мабуть, не судилося народитися», — переконаний юрист.

Окрім того, згідно з законом, встановлюється адміністративна відповідальність роботодавця і працівника за виплату заробітної плати та інших доходів найманим працівникам без попереднього їх нарахування згідно із законом. Санкція за вчинення такого порушення — по 100 неоподатковуваних мінімумів з роботодавця і працівника.

Проте, за словами Стельмащука, якщо дохід виплачується неофіційно, у конверті, то юридично, він не є зарплатою, тому некоректно ставити питання про відповідальність за начебто неправильну виплату зарплати. При цьому відповідальність покладається і на роботодавця, і на працівника, і не зрозуміло, які будуть джерела формування доказової бази факту порушення.

«Складно уявити собі бухгалтера або працівника, який повідомить про виплату/отримання зарплати у конверті, коли за вчинення такого діяння відповідальність покладатиметься на обох. Хто займатиметься розвитком мережі «санітарів» безвідповідального бізнесу, які на постійній основі передаватимуть інформацію до відповідних органів?», — зауважує він.

«Задекларована мета законопроекту — боротьба із «зарплатами у конвертах» — очевидно досягнута не буде. Хоч би тому, що, за його змістом, про це і не йдеться», — підсумував він.

Докладніше читайте у статті Олександра Кірша «Вже dura, але ще не lex» у свіжому номері «ДТ».