Єдиний податок "остаточно спростять"

Мінфін планує істотно урізати спрощену систему оподаткування

Міністерство фінансів подасть Верховній Раді пропозиції щодо нового, як завжди радикального, реформування податкової системи України. 3 вересня на засіданні Національної ради реформ міністр фінансів Наталя Яресько презентувала свій варіант майбутньої податкової реформи.

Фахівці Мінфіну пропонують установити податок на доходи фізичних осіб, розмір єдиного соціального внеску, ПДВ і податок на прибуток на рівні 20%. Цю концепцію вже назвали "все по 20". Наталя Яресько, коментуючи варіант податкової реформи від підпорядкованого їй відомства, заявила, що головне завдання змін - спростити провадження бізнесу і зменшити податкове навантаження на підприємців. Загалом, ідеться у презентації, така податкова політика призведе до втрати платежів у бюджет на суму 23 млрд грн, але значно поліпшить інвестиційний клімат у країні, що для нас нині дуже важливо. Однак результатом чергового перекроювання податків стане істотне урізання спрощеної системи оподаткування. Подальша доля єдиного податку не може не хвилювати багатотисячну армію дрібних і середніх підприємців, для яких цю систему оподаткування і було запроваджено.

У Мінфіні пропонують практично скасувати спрощену систему оподаткування, залишивши її тільки для фізичних осіб. Та й фізичним особам - підприємцям чиновники приготували неприємні сюрпризи. Планується, що першу групу платників податків перейменують у "групу А". Крім назви в ній нічого не мінятимуть, у групі залишаться бізнесмени з річним оборотом менше ніж 300 тис. грн. Друга і третя групи платників податків за спрощеною системою зливаються в "групу Б". У ній мають право перебувати підприємці, чий річний оборот не перевищує
2 млн грн, до них застосовуватимуть податкову ставку в розмірі 20% від різниці між доходами і витратами. У четвертій групі "спрощенців" залишаються тільки фермери, і якщо раніше їхнє право сплачувати податки за спрощеною схемою не залежало від річного обороту, то тепер їм також установили стелю в 2 млн грн. Запеклі дебати щодо пропонованої нової концепції податкових відносин у країні, як видно, ще попереду, але те, що малий і середній бізнес у результаті нововведень виявиться глибоко скривдженою стороною, - майже не викликає сумнівів.

Малий бізнес в Україні, на жаль, так і не став локомотивом вітчизняної економіки. До категорії дрібних і середніх підприємців нині відносять понад 90% підприємств і компаній, зареєстрованих в Україні. Але реальний внесок цього бізнесу у ВВП країни, за оцінками експертів, - менше ніж 15%. Попри кількісне зростання українського малого бізнесу, починаючи з 2000 р. його частка у ВВП і формуванні бюджету країни неухильно знижується. При цьому в Європейському Союзі, куди ми так наполегливо прагнемо, дрібний бізнес - основа економіки. Наприклад, у Данії суб'єкти малого бізнесу створюють 80% національного продукту, в Італії - 60%. Загальний внесок підприємств малого бізнесу в економіку Західної Європи оцінюють у 63-67%.

Утім, головне навіть не в цьому. Європа свідомо обрала малий бізнес двигуном своєї економіки, насамперед через його здатність гнучко адаптуватися до змінливих умов. Великі транснаціональні компанії, які, зрозуміло, також відіграють важливу роль у благополуччі ЄС, працюють на масового середньостатистичного покупця, малий же бізнес заповнює прогалини, продаючи саме ту продукцію і послуги, виробництво яких для великих гравців невигідне. При цьому малий бізнес працює в умовах жорсткої конкуренції, постійної боротьби за виживання, впроваджуючи новітні технології та продукти. Більшість дрібних бізнесів за рік-два зникають з ринку. Ті, що вижили, приносять найбільшу користь суспільству, а за вдало обраної стратегії переходять у вищу категорію. Малий бізнес забезпечує країні ту економіку, якої вона потребує, але саме малий бізнес є найбільш уразливим, а відтак може розраховувати на захист з боку держави. Там, де це розуміють, з економікою все гаразд.

Відносини бізнесу та фіскальної служби за визначенням не можуть бути безхмарними. Однак за відсутності сталих правил і традицій їх взаємодії, а також через бідність України вони стають особливо жорсткими, змушуючи підприємців виходити на мітинги й акції протесту просто заради порятунку свого бізнесу від свавілля фіскалів.

Саме спрощена система оподаткування малого бізнесу (єдиний податок) стала найбільш істотним і вдалим компромісом, досягнутим між фіскальними органами держави і малим бізнесом за всі роки незалежності України. По суті, він став тим громадським договором між дрібними підприємцями і державою, який дозволив бізнесу та українській економіці хоч якось розвиватися. Єдиний податок було запроваджено в 1999 р. з ініціативи Олександри Кужель (на той час - голови Державного комітету України з питань розвитку підприємництва) і зі схвалення Леоніда Кучми. Відтоді сотні тисяч дрібних підприємців змогли працювати чесно і спати спокійно, оскільки відпала потреба користуватися послугами центрів з переведення коштів у готівку, утримувати бухгалтера, звертатися до юристів і йти під дах силовиків. По суті дрібний бізнес визволився з-під терору десятків різних перевіряльників, основне завдання яких було знайти порушення і вибити з підприємця гроші. Економісти впевнені, що саме спрощена система дозволила дрібному бізнесу розвиватися рекордними темпами, врятувала Україну від затяжної стагнації і привела до зростання її економіки на зламі тисячоліть.

Більшість дрібних і середніх підприємців вибрали єдиний податок. Вирішальним аргументом на користь спрощеної системи оподаткування, як правило, стає право не сплачувати безліч податків і зборів, простота звітності, а відтак право не наймати бухгалтера. Тому якщо тепер уряду не вдасться знайти спільну мову з бізнесом, і держчиновники підуть шляхом спускання згори податкових реформ, які серйозно змінюють правила спрощеної системи оподаткування, то зупинити подальше падіння економіки в нинішніх умовах буде вже практично неможливо.

У державних чиновників своя логіка. Заступник міністра фінансів Олена Макеєва якось заявила: "Спрощена система оподаткування в нинішньому вигляді себе вичерпала. Скільки разів її вже змінювали - то шість груп, то чотири, то три, а надходження в бюджет знижуються і знижуються. При тому, що кількість зареєстрованих підприємців тільки зростає. Це свідчить про регресивність самої системи. Її використовують, щоб заощадити на сплаті соціального внеску і не платити податок на прибуток… І для зовсім дрібного бізнесу "спрощенка" теж незручна", - упевнена Макеєва.

Зараз за спрощеною схемою справді працюють не тільки ті, для кого вона розроблялася. Наприклад, роздрібні мережі на спрощеній системі тримають своїх касирів і в результаті недоплачують державі серйозні суми податків. Безліч порушень і зловживань єдиним податком і в інших сферах. Загалом усі згодні з тим, що слід переглянути спрощену систему оподаткування, щоб її не використовували для податкової оптимізації. Більшість пересічних підприємців та експертів упевнені, що можна і навіть треба скоротити перелік тих, хто може користуватися спрощеною системою, оскільки справді є нечесні бізнесмени, які в такий спосіб уникають податків. Але нові пропозиції Мінфіну, розроблені без серйозних погоджень із самими підприємцями, можуть завдати дуже серйозного удару по малому бізнесу. Нині йдеться практично про повне скасування спрощеної системи. Передбачається залишити її тільки для найдрібнішого "мікробізнесу". Озвучені міністром фінансів цифри у 300 тис. грн (менше ніж 14 тис. дол.) обороту на рік у світлі трикратної девальвації гривні виглядає навіть смішно. Такого мікроскопічного бізнесу в Україні практично вже немає. Але ж, за великим рахунком, єдиний податок у звичному вигляді пропонується залишити тільки для групи "А" - для підприємців саме з такими мізерними оборотами бізнесу. Групу "Б" з не менш скромними оборотами до 2 млн грн передбачається оподатковувати за ставкою 20% від прибутку, що вже за визначенням не може вважатися єдиним податком. При цьому пані Яресько намагається подати свої податкові новації як торжество справедливості. На засіданні Нацради з реформ на продемонстрованих під час обговорення податкової реформи прикладах міністр фінансів показала, що нова система, на її думку, вирівнює справедливість оподаткування найманих працівників і самозайнятих. "Підприємець-фізособа, який заробляє понад
2 млн грн, - це вже не малий бізнес", - заявила чиновниця на запитання журналістів із приводу цифр для визначення групи. Складається враження, що державні чиновники в Мінфіні або плутають обороти бізнесу з "заробітком" підприємця, або вже дуже відірвалися від реальності.

Утім, головні побоювання в бізнесу викликає навіть не розмір податкового тягаря, а можливі зміни в порядку й правилах складання податкової та бухгалтерської звітності. У разі втрати статусу платника єдиного податку, зокрема й у випадку потрапляння до групи "Б", підприємцеві доведеться або укласти договір з бухгалтерською фірмою, або найняти бухгалтера хоча б за сумісництвом. Доведеться також купити програмне бухгалтерське забезпечення для звітів - сьогодні найпростіша програма обійдеться в 1500 грн плюс 400 грн на місяць за обслуговування. Ну й сам облік у них дуже зміниться, податки зростуть. В умовах війни і глибокої економічної кризи ускладнення провадження бізнесу позбавить багатьох підприємців навіть тих скромних заробітків, які вони мають зараз. Оплачувати послуги бухгалтера або юриста більшість підприємців просто не зможуть. Важливо й те, що дрібний бізнес знову втягнуть у безодню корупційних перевірок, поборів і "кришування". Адже тепер податківці знову зможуть у будь-який момент поставити під сумнів будь-яку цифру доходів або витрат, та й суми оборотів. Багато підприємців просто психологічно не витримають і закриються.

Немає жодних сумнівів, що головні суперечки і всередині уряду, і в можливих переговорах з бізнесом та народними депутатами будуть навколо конкретних цифр, що визначають "величину бізнесу" і, відповідно, кількість підприємців, що залишаються на єдиному податку. У кожному разі нас, схоже, очікують запеклі баталії, акції протестів і численні розорення підприємців, які не вписуються в реформу, пропоновану Міністерством фінансів. Можливо, держчиновникам, крім обрізання системи, яка їм не подобається, краще враховувати досвід європейських країн і в інших аспектах податкової реформи в Україні. Наприклад, якщо максимально спростити систему податків і порядок звітності, то, можливо, навіть дрібний бізнес зможе платити за загальною системою.