ЯКЩО СПОЖИВАЧ ВИМАГАЄ, ЗРОБІТЬ ІЗ ЙОГО ЛИМОНА СОБІ ЛИМОНАД

Нецільове використання буває не тільки в кредитів

Можливо, не всім відомо, але трапляються випадки, коли виробники побоюються споживачів своєї продукції. Йдеться про ініціативних суб’єктів, котрі використовують придбаний товар не за прямим призначенням. Причому універсального вирішення проблеми «винахідливого споживача» немає, хоча в книжках з маркетингу можна прочитати інше. Особливо коли йдеться про побутові товари подвійного призначення. Відомо, приміром, що громадяни зверталися із приводу компенсації збитків від застосування не за призначенням спортивних катапульт (рогаток), які продаються в збройових магазинах. Споживач чомусь із їх допомогою відлякує не ворон, а несимпатичних йому власників машин, перевіряючи їхні стекла на міцність. Ламаються «неякісні» лопати, ножі, бейсбольні біти, що використовуються як важелі. Завдають травм електродрилі, якими розмішують фарби і...тісто! А мікрохвильові печі, при невеличкому вдосконаленні дозволяють ефективно підсушувати стіни, шпалери та волосся, склеювати термопластики й знімати позолоту з керамічного посуду! На додачу, якщо ж постраждало здоров’я, заповзятливі споживачі висувають позови до продавців та виробників. Ось тут уже відповідачам не позаздриш. Ну, не можна додати до свого товару всі можливі попередження про неналежне його використання. Хоча на Заході це й намагаються робити, щоб не оплачувати судових витрат. Не вихід — і прийняття єдиного універсального закону, який захищає виробників та продавців від юридичного переслідування в таких випадках. Ось і захищають попсутий імідж підприємства хто як може.

Руки мити шкідливо, продукти — теж

Нещодавно в ЗАТ «Вінницяпобутхім» (м. Вінниця) проходив «круглий стіл» для ЗМІ на тему: «Використовуйте «Лотос» тільки для прання».

«Дивно, — скажуть наївні співвітчизники, — а для чого ж іще?» Інші, навчені життєвим досвідом, ще не забувши, якими популярними були вітчизняні одеколони як замінники горілки, промовчать: у нас можливо все.

І справді, необхідність цього роз’яснювального заходу викликало те, що почастішали випадки використання пральних порошків не за прямим призначенням. Водії використовували їх для відмивання від мазуту рук, моторної та ходової частин, господині — для ополіскування грибів, фруктів та овочів (!) перед консервацією, для миття і знезаражування посуду, підлоги тощо. Частково це викликано так званими «побутовими порадами», яких чимало в пресі, частково — дешевизною та низькою лужністю порошку. Останнє виявляється вирішальним: на відміну від конкурентної продукції, ПМЗ «Лотос» більше щадить людську шкіру, а порівняно з милом чи дезинфікуючими розчинами — дешевший і ефективніший. Скажете, що голіший, то мудріший. Усе б нічого, якби таке нестандартне використання не загрожувало негативними наслідками. А відтак — й іміджеві конкретних марок та їх виробників.

— Будь-який вітчизняний порошок випускається відповідно до ДСТУ 297294 і містить луг, синтетичне мило (ПАВ), що мають певні дерматоалергічні характеристики й шкідливі для організму. Завдяки їм він і відмиває забруднення та бактерії з поверхні тканинної і людської шкіри, шкірки фруктів та овочів. І підприємство не може відповідати за його використання по-іншому, оскільки не має даних про наслідки такого використання. Втім, і забороняти теж, — заявив голова правління ЗАТ «Вінницяпобутхім» Віктор Титула.

Хід у відповідь

Хоч би яким був споживач і хоч би як він використовував ваш товар — він його купує. І вже цим заслуговує на уважне ставлення до себе. Здавалося б, куди простіше — підготувати лист-пропозицію для Мінздоров’я, обгрунтувавши в ньому необхідність прийняття постанови про обов’язкове нанесення напису на упаковку з попередженням про шкоду для здоров’я й екології, викликану нецільовим застосуванням прального порошку? Теоретично це правильно, а практично? Згадайте, скільки Мінздоров’я попереджає нас про шкоду куріння? І де результат? Та й попередити покупця — не означає вирішити його проблему.

«Вінницяпобутхім» знайшла власний вихід. У відповідь на небезпечні експерименти споживача підприємство вивело на ринок нові продукти, що заміняють «Лотос» у його нецільовому використанні. Для цього в терміновому порядку було розроблено три групи засобів: 1) миючі-знежирювальні засоби для техніки; 2) для чищення та дезинфекції; 3) для миття посуду. Нова продукція адресована як великим підприємствам, так і окремим громадянам. Кожна з новинок дешевша за пральний порошок, яким їх заміняли народні умільці.

Маркетинговий хід, вартий уваги. Щоправда, його ще слід довести до споживача. А головне — зламати шкідливу звичку експериментувати, що інколи буває гірше за хворобу. Та й багатші конкуренти не дрімають — візьмуть і перехоплять ініціативу...