Як нам побудувати в країні інтелектуальний капіталізм

Хто весь день працює, тому нема коли заробляти гроші.

Джон Рокфеллер

Коли я вперше прочитав цей вислів Джона Рокфеллера, то не відразу зрозумів, про що мова, бо завжди вважав: що більше я працюватиму, то більше зароблятиму.

Та поміркувавши над цими мудрими словами, я зрозумів головне: праця має створювати активи, які дозволяють отримувати пасивний дохід від їх використання. Так само, як дивіденди від вкладу в банку.

Слід зазначити, що світовим трендом у доходах фізичних осіб є створення активів, які генерують пасивний дохід у вигляді дивідендів, роялті, рентних платежів та інших аналогічних доходів.

У другій половині ХХ століття настала ера народного капіталізму, за якого наймані працівники підприємств почали отримувати фондові опціони, тобто права на купівлю акцій підприємства за заздалегідь обумовленою ціною.

Оскільки наймані працівники стають власниками акцій підприємства, вони зацікавлені в його процвітанні. Річ у тому, що чим краще працює підприємство, тим більший розмір дивідендів виплачується за його акціями. Крім того, наймані працівники в будь-який момент можуть продати свої акції, заробивши на різниці між ціною їх купівлі та продажу.

Ось як описує зародження народного капіталізму в компанії ІВМ її генеральний директор Герстнер Луїс: "…уперше фондові опціони стали доступними десяткам тисяч співробітників компанії. 1992 року лише 1300 службовців IBM (майже виключно керівники вищої ланки) отримали фондові опціони. Дев'ять років по тому вже 72500 співробітників IBM мали фондові опціони…"

На жаль, в Україні до такої форми капіталізму ще далеко. Незважаючи на це в українців є хороший засіб, за допомогою якого можна створити активи, що дозволяють отримувати пасивний дохід і в такий спосіб створити нову форму капіталізму - інтелектуальний капіталізм.

Прикладом такого пасивного доходу є роялті, яке автор отримує від видавця за використання свого твору. Всю роботу з генерації пасивного доходу для автора виконує видавець, який видає і продає його твори. Авторові залишається тільки створити твір і надати видавництву ліцензію (дозвіл) на його використання.

Отже, головною умовою формування пасивного доходу у вигляді роялті є наявність між автором і користувачем суб'єкта підприємницької діяльности (СПД), який використовує твори для надання послуг, отримує кошти і виплачує авторові роялті.

Автор може зареєструвати авторські права на твір, який використовується СПД для надання послуг, сплативши збір за підготовку до державної реєстрації авторського права, за оформлення й видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права та подавши заяву про реєстрацію авторського права на твір до Міністерства економічного розвитку. Протягом двох-трьох місяців автор це свідоцтво отримає.

Зареєструвати авторське право на твір автор може в будь-який час, а спадкоємці - протягом 70 років після смерти автора.

Будь-який автор (спадкоємець) може самостійно оформити заявку, заощадивши 700–1000 грн на послугах юриста. Нічого складного тут немає. А якщо автор під час заповнення заявки щось пропустить, помилку виправлять фахівці Міністерства економічного розвитку, вточнивши в нього потрібну інформацію.

Слід зазначити, що за наявности свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір суд не вимагає від автора іншого підтвердження авторського права на оспорюваний у суді твір.

Автор розпоряджається майновими правами на твори, укладаючи авторські договори з СПД, який, як і видавець, може замовити авторові твір, уклавши договір замовлення, або отримати права на його використання за ліцензійним договором.

Проте, на жаль, у наш час гроші від літературної діяльности нам тільки сняться, бо те, що автори зазвичай отримують, - це не гроші, а сльози.

Я вирішив перетворити свої знання на пасивний дохід у вигляді роялті, пошукавши місця під сонцем в Інтернеті, оскільки там течуть грошові потоки, що їх генерують різноманітні онлайн сервіси.

В Інтернеті шукають заробітку мільйони громадян України - вчені, інженери, юристи, економісти, бухгалтери та інші фахівці, яких можна умовно поділити на три групи.

До першої групи віднесемо працівників підприємств та установ, студентів, пенсіонерів, інвалідів, безробітних, інших осіб, які мають певні знання.

Кілька слів про твори, що їх створюють наукові (науково-педагогічні) працівники.

Практично всі автори укладають контракт, у якому є запис про належність роботодавцеві майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власности. Однак практичних наслідків для відчуження майнових прав інтелектуальної власности вони, на мій погляд, не мають, оскільки в контрактах не прописано майнових прав, що передаються; території, на якій використовуються об'єкти права інтелектуальної власности, та інших істотних умов передачі майнових прав, які передбачено чинним законодавством.

Крім того, університетам, НДІ та іншим закладам та установам, де працюють наукові (науково-педагогічні) працівники, не належать знання, якими вони володіють. Саме ці знання і є тим активом, який дозволяє генерувати пасивний дохід у вигляді роялті.

До другої групи включимо фізичних осіб-підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності; діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів, архітекторів, осіб, що здійснюють релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність, за умови, що така особа не є працівником або підприємцем і зареєстрована в ДПС України.

До третьої групи віднесемо президента України, народних депутатів, державних службовців, посадовців місцевого самоврядування, посадовців і працівників органів прокуратури, митної служби, державної податкової служби, суддів та інших суб'єктів відповідальности за корупційні правопорушення, повний перелік яких наведено в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Цим особам заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої роботи в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб.

Подивімося на Інтернет з висоти пташиного польоту і розкриємо потенційні можливості онлайн сервісів для генерації пасивного доходу у вигляді роялті.

Передусім зупинимося на відеохостинговій платформі YouTube, оскільки навіть мій десятирічний онук хоче стати ютубером, тобто особою, яка створює і публікує відеоролики на платформі YouTube.

Пристрасті навколо YouTube каналів підігріваються інформацією про шалені суми доходів, які отримують ютубери від своєї творчої діяльности, що періодично з'являється в ЗМІ, Інтернеті та соціяльних мережах. Та попри всю свою привабливість цей онлайн сервіс не здатний генерувати пасивний дохід у вигляді роялті з двох причин.

По-перше, ютубер повинен створити свій канал і постійно працювати над новими відеороликами, оскільки доходи, які можна буде отримувати, з'являться, якщо не помиляюся, тільки за умови наявности 1000+ передплатників і 4000+ годин сукупного перегляду відео на всьому каналі.

По-друге, дохід ютубера не є роялті, оскільки джерелом його доходу є плата за рекламу.

Ще одним напрямом заробляння грошей в Інтернеті є аутсорсинг, тобто надання послуг онлайн.

Зазвичай осіб, які надають онлайн послуги, називають фрилансерами.

Зупинимося на двох видах онлайн сервісів з надання послуг аутсорсингу.

1. Онлайн біржі фрилансу (наприклад вебсайт Freelance.ua), на яких можна знайти замовлення, а після виконання завдання отримати гроші через Інтернет.

2. Вебсайти, на яких реєструються фрилансери (наприклад веб-сайт для юридичних консультацій Bright Advise), а замовники самі вибирають фахівця для надання послуг.

Читачі вже здогадалися, що аутсорсинг не генерує пасивного доходу вигляді роялті, і цей сервіс не для СПД III групи.

Ще одним цікавим онлайн сервісом є боти - спеціяльні програми, що виконують автоматично та/або за заданим розкладом будь-які дії через інтерфейси, призначені для людей.

Якщо напружитися, то можна самотужки створити простий бот для надання послуг, скориставшись продуктом Pipe.bot. Якщо ж потрібно створити щось складне, то доведеться залучати програміста.

Як на мене, використання ботів для отримання роялті має свої обмеження, оскільки СПД при наданні послуг не завжди використовує твори.

Мені здається, що боти здатні генерувати роялті, якщо СПД для надання послуг використовує твір - це може бути документ, наприклад договір приєднання, ліцензія, заява до суду тощо, які підписуватиме тільки користувач бота.

Інтерактивні бази знань є ще одним цікавим видом онлайн сервісів, на яких слід зупинитися.

Прикладом інтерактивних баз знань є онлайн сервіси Zingtree.com і Knowledge to royalty converter, у середовищі яких можна створювати онлайн тести.

Онлайн сервіс Zingtree.com дозволяє створювати онлайн тести на будь-яку тему. Зазвичай цим сервісом за плату користуються компанії, оскільки ним створюються тести для перевірки знань найманих працівників, для надання покупцям побутової техніки онлайн консультацій з усунення наявних проблем тощо.

Однак цей онлайн сервіс не дозволяє генерувати пасивний дохід у вигляді роялті, бо результати тестування не є об'єктами авторського права конкретної фізичної особи, і сервіс не має засобів для збирання коштів за використання онлайн послуг.

Онлайн сервіс Knowledge to royalty converter дозволяє фізичній особі створювати онлайн консультації, які є об'єктами авторського права, тобто творами, що виводяться на дисплей у вигляді літературного твору. Онлайн сервіс підтримує модель бізнесу, в якій між користувачем і автором є СПД, котрий використовує ці літературні твори для надання онлайн послуг.

У зв'язку з тим, що результатом творчої діяльности автора є літературні твори, пасивний дохід у вигляді роялті можуть отримувати всі громадяни України, незалежно від різновиду знань, якими вони володіють, у тому числі президент України, народні депутати та інші суб'єкти відповідальности за корупційні правопорушення, за винятком фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, оскільки відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ до їхнього доходу не включаються роялті.

Просунуті читачі неминуче запитають, а яке місце в інтелектуальному капіталізмі займає штучний інтелект?

Слід зазначити, що штучний інтелект не може забезпечити фізичній особі пасивного доходу у вигляді роялті, оскільки майнові права інтелектуальної власности на онлайн сервіси, що надають послуги з використанням штучного інтелекту, належать СПД, який наймає для її навчання вчених та інших професіоналів, виплачуючи їм за договором тільки винагороду за виконану роботу.

Прикладами таких онлайн сервісів є діягностична система Simptomus, що використовує базу знань, яку наповнюють фахівці в різних галузях медицини. Для діягностики послуговуються складними алгоритмами штучного інтелекту, що дають змогу зробити висновки про можливі захворювання навіть за неповних або неточних даних про стан пацієнта.

Зазначимо, що пасивний дохід у вигляді роялті дозволяє досягати тих самих цілей, що й при народному капіталізмі, оскільки, отримуючи ліцензійні платежі, автор онлайн консультацій зацікавлений у підтриманні онлайн тестів в актуальному стані, а отже дає можливість СПД надавати якісні онлайн послуги.