«Укртелеком» женили на CDMA

У четвер Кабінет міністрів виступив із сенсаційною ідеєю. Постанова Кабміну №1098 про заходи щодо подальшого розвитку мережі телефонного зв’язку, прийнята на засіданні 5 вересня, передбачає виділення з Держбюджету 480 млн. грн. (240 млн. 2008 року і 240 млн. — 2009-го) на забезпечення всього населення України телефонним зв’язком. Повна телефонізація країни намічена на 2010 рік. Здійснюватимуть це із допомогою технології CDMA. Для цього планується створити в «Укртелекомі» спеціальний підрозділ, який не буде приватизовано при продажу компанії. А для його забезпечення планується розгорнути виробництво обладнання CDMA на потужностях вітчизняних підприємств. Про все це журналістам розповів перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Ідеї цій, по суті непоганій, уже років п’ять. Тоді в «Укртелекомі» обговорювали проект розгортання мережі CDMA національного масштабу. При адміністративному та фінансовому ресурсах, які мала тоді компанія, при ринку мобільного зв’язку, котрий ще не досягнув навіть етапу бурхливого зростання, «Укртелеком» у результаті міг би мати сьогодні лідируючі позиції на ринку. Однак тоді керівництво компанії було цілком задоволене тим, що мало, і проект не вийшов зі стадії обговорення.

Що пропонується сьогодні в рамках програми «Телефон у кожен будинок»? Фінансувати програму телефонізації вирішено з держбюджету.

Виділена на це сума не мала, але й невелика. Причому навіть для самого «Укртелекому»: із доходами за перше півріччя 3,9 млрд. грн. ці кошти можна було знайти всередині компанії. Ця сума також еквівалентна тій, що от уже кілька років передбачається в держбюджеті на конверсію частот для 3G. Однак до її реального виділення справа жодного разу не дійшла.

Згідно з даними, наведеними у «Програмі розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року», черга на встановлення телефонів становить близько 1,6 млн. осіб, причому строк очікування — два-п’ять років. Із них, за словами Клюєва, 171 тис. віднесені до пільгових категорій населення.

Тотальну телефонізацію країни планується здійснювати із допомогою технології CDMA. За словами Клюєва, було проведене дослідження, відповідно до якого технологію CDMA визнано більш перспективною, що дає змогу надавати телефонний зв’язок у найбільш важкодоступних регіонах країни. Хто виконав таке дослідження — не повідомлялося.

Темпи реалізації програми: до кінця 2008 року мережею CDMA буде покрито 65%, а до кінця 2009-го — всю територію країни.

Для розвитку CDMA Кабінет міністрів має намір створити підрозділ при найбільшій телекомунікаційній компанії «Укртелеком», який займатиметься розвитком фіксованого зв’язку за технологією CDMA.

При цьому, за словами Андрія Клюєва, «коли розглядатимуть питання приватизації «Укртелекому», я гадаю, що в зв’язку з тим, що от саме цей підрозділ забезпечуватиме по максимуму повністю всю пільгову категорію населення, я думаю, що ми залишимо його в державній власності».

І найцікавіше. За словами Клюєва, Кабмін має намір ініціювати виробництво обладнання для CDMA українськими підприємствами. «На жаль, це система американська — CDMA, і у нас на сьогодні ми не виробляємо це обладнання», — «відкрив Америку» Клюєв. А оскільки реалізацією цієї програми займатиметься найбільша телекомунікаційна компанія «Укртелеком», то частину закуповуваного обладнання вироблятимуть в Україні. «Це буде захист вітчизняного товаровиробника», — вважає Андрій Клюєв.

Підприємства, на яких можливе виробництво такого обладнання, не уточнювалися. Досвіду самостійного виробництва обладнання для радіосегмента мереж мобільного зв’язку не має жодна з вітчизняних компаній. Особливо з огляду на те, що устаткування для CDMA технологічно складніше, а також що при його виробництві необхідні ліцензійні відрахування розробнику технології, компанії Quallcom. Мова може йти хіба що про «великовузлове» складання пристроїв із готових електронних компонентів, закуплених у закордонних виробників.

Запитань до поданого урядом проекту значно більше, аніж відповідей. Головне з них — «Укртелеком» не має ліцензії на частоти для CDMA. А дер­жава не має вільних частот, щоб йому видати.

Однак спосіб розв’язання цієї проблеми вже відпрацьовано. Нещо­давно повідомлялося про запуск «Укртелекомом» двох зон надання послуг фіксованого зв’язку з радіодоступом за технологією CDMA у Київській та Житомирській областях. Як з’ясувалося, фізично ці послуги надаються на базі мережі одного з CDMA-операторів — компанії ITC, проте з використанням «укртелекомівської» номерної місткості. Таким чином, «Укртелеком» виступає як «віртуальний оператор», орендуючи мережу в оператора мобільного. Судячи з усього, цю схему мають реалізувати в національному масштабі. Свою мережу CDMA-підрозділ «Укртелекому» не будуватиме. Він лише орендуватиме мережу, котру за державні кошти побудують приватні оператори.

Чи вибиратимуть їх на основі тендерів — запитання. Швидше за все, автори проекту (а лобіював його Держзв’язку і заступник міністра транспорту та зв’язку Леонід Нетудихата) знайдуть, як обійти цю умову. Наприклад, не «Укртелеком» шукатиме підрядника, а окремо взятий CDMA-оператор звернеться до «Укртелекому» із пропозицією, від якої неможливо відмовитися...

Складним є і питання збереження державної власності окремо взятого підрозділу компанії у разі її приватизації. Ця ж проблема стосується «укртелекомівської» філії спецзв’язку. Щоб зберегти ці підрозділи в держвласності, їх потрібно вивести з цілісного майнового комплексу «Укртелекому» в окремі підприємства. Що істотно позначиться на продажній ціні держоператора. Попри це, Андрій Клюєв, представляючи проект, зробив прогноз про збільшення продажної вартості «Укртелекому» в результаті реалізації цієї держпрограми. Може, він мав на увазі зростання капіталізації CDMA-оператора, котрий буде партнером «Укртелекому» за цим проектом?

Нарешті, викликає запитання ефективність «Укртелекому» як реалізатора такої програми. Сьогодні на одного працівника компанії припадає 90 абонліній, тоді як для європейських (та й для наших приватних) операторів цей показник перевищує 400. Вливати в «Укртелеком» кошти — все одно що наповнювати бездонну діжку: потрібно спочатку законопатити діри.

— Розвиток місцевого зв’язку з використанням радіодоступу та технології CDMA — логічний крок для «Укртелекому», — вважає консультант Netton CG Роман Химич. — Особливо з огляду на характер місцевості в регіонах, які потребують телефонізації. А також унікальну регуляторну ситуацію в Україні — ми мало не єдина європейська країна, де дозволене використання стандарту CDMA у діапазоні 800 МГц. Однак досвід реалізації «Укртелекомом» інших проектів у сфері бездротового зв’язку — WI-Fi-мережі «Радіоспот» і мережі мобільного зв’язку третього покоління — викликає сумніви в компетенції оператора в цьому напрямі. За кошти, витрачені на розвиток так і не запущеної мережі UMTS, можна було купити кілька CDMA-операторів (наприклад, експерти оцінювали мобільний підрозділ «Велтон.Телеком» у 80 млн. дол.), якщо вже прийнято рішення виходити на цей ринковий сегмент.