«Укрпошта» хоче стати банком. Банкіри збентежені серйозним розширенням переліку фінансових послуг національного поштового оператора

У вересні нинішнього року відбулася низка подій, які змусили по-новому поглянути на усім нам добре відоме державне підприємство поштового зв’язку — «Укрпошту». Національний банк, схоже, нарешті зважився підтримати давнє прагнення національного поштового оператора зайняти свою нішу на ринку фінансових послуг. Не виключено, що вже у найближчі два-три роки «Укрпошта» перетвориться на «поштово-ощадний банк», який може скласти серйозну конкуренцію вітчизняним фінансовим інститутам.

Національний банк «за»

Наприкінці вересня набрала сили постанова НБУ №337, яка дозволяє «Укрпошті» надавати послуги готівкового обміну валют. «Укрпошта» стала першою позабанківською структурою, яка дістала право на валютообмінні операції. Цього ж місяця між НБУ і «Укрпоштою» було укладено договір про еквайринг і участь у Національній системі масових електронних платежів (НСМЕП). Відповідно до умов договору, на «Укрпошту» лягає завдання забезпечення доступу населення до Національної системи масових електронних платежів через мережу поштових відділень.

Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій «Укрпошта» одержала від Національного банку ще напередодні Нового року — 29 грудня 2005 року. Проте цілком її використовувати пошта не могла, оскільки не була фінансовою установою. Для виправлення цього недоліку у травні поточного року Національному банку України довелося видати постанову №171, у якій окремим пунктом до списку небанківських установ було внесено державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта», а керівництво поштового підприємства повторно подало документи на одержання ліцензії. Сьогодні генеральна ліцензія дозволяє «Укрпошті» «відкривати і вести поточні рахунки клієнтів і банків-кореспондентів, розміщувати залучені кошти від свого імені і на власний ризик, а також здійснювати діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, які передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб».

Рішення НБУ, спрямовані на надання поштовому оператору ширших повноважень у сфері обігу грошей, є плодом послідовної лобістської політики керівництва «Укрпошти». Останні п’ять років збільшення частки наданих фінансових послуг є стратегічним завданням державного підприємства, і його успіхи на цьому шляху вже помітні.

Ентузіазм поштових службовців

Нагадаємо, що Верховна Рада ще в лютому нинішнього року дозволила «Укрпошті» здійснювати міжнародні перекази в іноземній валюті. За сім місяців поштові працівники досягли відчутних успіхів у цій сфері. До речі, з 1 жовтня 2006 року «Укрпошта» налагодила двосторонній обмін міжнародними електронними переказами між Україною й Естонією — дев’ятою країною, з якою поштовий оператор здійснює обмін переказами у валюті. Нині клієнти «Укрпошти» мають можливість надсилати міжнародні електронні перекази з України в доларах США до Російської Федерації, Казахстану, Азербайджану, Республіки Молдова і Білорусі. Водночас у євро перекази можуть здійснюватися до Вірменії, Португалії, Латвії, а тепер і Естонії.

Перекази, які надходять в Україну з Естонії, виплачуватимуться як у гривнях, так і в євро. У євро можуть виплачуватися також перекази з Португалії, у доларах США — з Білорусі. Міжнародні електронні перекази надсилаються фізичній особі за місцем проживання або до запитання. Не приймаються поки що перекази, направлені на банківський рахунок адресата, а також із банківського рахунку відправника. Тарифи «Укрпошти» за пересилання валюти цілком конкурентні. Зокрема вартість пересилки міжнародного електронного переказу без урахування ПДВ становить: до 500 грн. — 8%, від 500 грн. до 1000 грн. — 7% і понад 1000 грн. — 6%. Крім того, клієнти «Укрпошти» можуть скористатися додатковими суто поштовими послугами, зокрема надіслати адресатові разом із грошовим переказом письмове повідомлення або замовити повідомлення про виплату переказу.

З ентузіазмом пошта працює і над розширенням участі в НСМЕП. У 2006 році планується доопрацювати задіяний торік сервіс «Поштовий переказ через Інтернет» із тим, щоб використовувати його як механізм взаєморозрахунків із корпоративними клієнтами за поштові послуги. Поточного року також передбачається здійснити перший етап робіт з обладнання операційних вікон усіх міських відділень поштового зв’язку сучасними терміналами із супутнім електронним обладнанням у кількості понад 3,5 тис. комплектів. Техніка оснащена засобами інформаційного захисту з функціями підтримки платіжних карт «УкрКос», які застосовуються в НСМЕП.

Усі робочі місця планується об’єднати корпоративною комунікаційною мережею для передачі даних у режимі реального часу. Така інфраструктура має забезпечити технічну підтримку для активізації діяльності «Укрпошти» у сфері надання усіх фінансових послуг, зокрема розрахунково-касового обслуговування населення, страхування, оформлення кредитів, приймання і видачі електронних переказів, а в перспективі — приймання внесків і видачі кредитів.

Банкіри відчули конкурента

Вітчизняні банкіри поки скептично ставляться до можливості створення на основі «Укрпошти» «поштово-ощадного банку». Справді, нині у поштових відділеннях немає для цього ні досвіду, ні технологій. Проте «Укрпошта» може створити прецедент із залучення внесків населення, що через кілька років може принести результат.

Мережа УДППС «Укрпошта» налічує понад 15 тис. об’єктів поштового зв’язку. До складу підприємства входить 31 філія, 24 поштамти, 297 вузлів і 62 центри поштового зв’язку, 3567 міських, 9833 сільські, 116 пересувних і 22 сезонні відділення, а також 1729 пунктів поштового зв’язку. Зрозуміло, із 15 тисячами точок продажу національний поштовий оператор у майбутньому може скласти конкуренцію навіть Ощадбанку, у якого відділень удвічі менше.

Крім того, банкіри сором’язливо мовчать про головну конкурентну перевагу «Укрпошти» — населення більше довіряє поштовим службовцям, ніж банкірам, особливо в сільських районах. Про це красномовно свідчить той факт, що люди досі сплачують за газ, електрику й інші послуги саме на пошті. За різними оцінками, «Укрпошта» займає 15—20% ринку комунальних платежів.

Саме Ощадбанк першим забив тривогу. Традиційно в багатьох районних центрах і селах відділення Ощадбанку і «Укрпошти» розташовані під одним дахом, а найчастіше і в одному приміщенні. Конкуренція може набути досить різких форм. За чутками, керівництво Ощадбанку почало активно лобіювати ідею об’єднання двох державних установ у холдинг і навіть почало переговори на рівні експертів. Поки що Ощадбанк відмовив «Укрпошті» у її проханні надати поручництво на залучення внесків від населення.

Не звертати уваги на такого масштабного гравця не можна й іншим вітчизняним банкам. Уже вищезгадана постанова НБУ №337 трохи спантеличила українських банкірів. Відповідно до її тексту, Нацбанк має право встановлювати для нового оператора граничні розміри маржі за операціями з готівковою валютою. Тобто «Укрпошта» фактично може стати мережею продажу валюти за курсом НБУ з низькою маржею. Майже напевно ціна валюти буде привабливішою для покупця, ніж банківська, і клієнти побіжать у поштові відділення, а не в пункти обміну банків. НБУ, таким чином, зможе контролювати готівковий курс гривні, не вступаючи в конфлікт із комерційними банками.

Діставши право на обмін валют, «Укрпошта» не зупиняється на досягнутому. Держпідприємство активно веде переговори про використання своїх відділень як точок з видачі банками споживчих кредитів. Прибутком у цьому разі служить орендна плата, яку банкіри згодні сплачувати за право розмістити свого представника в поштовому відділенні. «Укрпошта» і «Дельта Банк» підписали генеральну угоду про надання кредитів через відділення поштового зв’язку. З 1 серпня 2006 року кредити від «Дельта Банку» даються у 50 поштових відділеннях Києва, і до початку вересня загальна сума кредитів, виданих у відділеннях поштового зв’язку, перевищила 1 млн. грн.

Час покаже

Те, що пошта прагне розширити спектр своїх фінансових послуг, напевно, добре. Правда, виконання задуманого в нас дуже часто псує саму ідею. Як буде цього разу, покаже час. У більшості розвинених країн пошту обслуговують спеціалізовані поштові банки, які іноді входять до її складу. Наприклад, у Словаччині є поштовий банк, який надає фінансові послуги в поштовій мережі. З другого боку, є досвід Казахстану. Там після розпаду СРСР Ощадбанк Казахстану об’єднався з поштою. Через кілька років у них вийшов гарний банк, але не стало пошти. Наш поштово-пенсійний банк «Аваль» благополучно розлучився з «Укрпоштою» і нині проданий австрійським банкірам. У кожного учасника процесу свої цілі. Чиновники від «Укрпошти» й уряд прагнуть підвищити рентабельність держпідприємства, НБУ — підвищити прозорість грошових розрахунків і зменшити готівковий обіг національної валюти, Ощадбанк — нейтралізувати можливого конкурента. Добре аби ще й простій бабусі із села від цього була користь. Адже до найближчого банку часом десятки, а то й сотня кілометрів.