УКРАЇНА–НІМЕЧЧИНА: ЕКОНОМІЧНИЙ ДІАЛОГ НА ТЛІ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

У вересні в Ялті пройде зустріч Президента України Леоніда Кучми і федерального канцлера Німеччини Герхарда Шрьодера. Щоб створити сприятливий грунт для переговорів, і було проведено в Одесі з 18 по 21 липня шосте спільне засідання українсько-німецької Коопераційної ради з питань співробітництва.

Останнє засідання цього органу (створеного 1993 р.) відбулося три з половиною роки тому. Нинішнє, що відбувалося під головуванням віце-прем’єр-міністра України Василя Рогового та статс-секретаря федерального міністерства економіки й технологій ФРН Акселя Герлаха, мало на меті оцінити стан двостороннього співробітництва в економічній сфері, знайти шляхи його розширення й механізми розв’язання проблемних питань, що існують сьогодні в українсько-німецьких відносинах.

Завали на шляху співробітництва

Нині Німеччина є важливим торговим партнером України. За обсягами товарообороту й послуг вона посідає друге місце серед європейських країн і друге (після Росії) серед усіх держав світу. Торік обсяги торгівлі між Україною і ФРН становили 2 млрд. дол. З них експорт — 0,8 млрд., імпорт — 1,2 млрд. За п’ять місяців нинішнього року, порівняно з аналогічним періодом минулого, ці показники збільшилися, відповідно на 8,7% та 28,8%. Слід зазначити, що ЄС уже пролонгував двосторонню угоду з Україною про торгівлю металургійною продукцією та зняв кількісні обмеження на торгівлю текстилем. Тож перспективи в цій сфері непогані. Хоча, коли подивитися на структуру експорту, то видно, що Україна залишається переважно постачальником сировини та продукції неглибокої переробки, що не може бути довгостроковою основою для збільшення товарообороту між двома країнами на взаємовигідних умовах.

Проте, на відміну від торгового співробітництва, нинішнім станом якого обидві сторони задоволені, рівень інвестиційного — зовсім не відповідає нашим спільним можливостям. Попри те, що Німеччина серед країн ЄС найбільше орієнтована на східноєвропейські держави, її інвестиційний вклад в Україну дуже скромний. Досить сказати, що на початок другого кварталу нинішнього року німецькі інвестиції становили тільки 241,3 млн. доларів. Це 6% загальної суми іноземних інвестицій, вкладених в економіку України. Якщо ж говорити про кредитне співробітництво, то сьогодні воно практично припинилося. Слід зазначити, що з часу відкриття німецької кредитної лінії 1992 року оформлено понад 50 індивідуальних кредитних угод на суму понад 900 млн. дол. Проте обіцяний нинішнього року Україні плафон на суму 300 млн. німецьких марок під гарантії АТ «Гермес», по суті, заблоковано. Одна з основних причин — заборгованість ВАТ «Оріана» (м. Калуш Івано-Франківської області) перед Баварським об’єднаним банком із кредитів, отриманих під гарантії уряду України. Тож питання погашення боргу ВАТ «Оріана», а також боргів за Ямбурзькою угодою між СРСР й НДР, які й сьогодні належать до ключових проблем українсько-німецьких відносин в економічній сфері, були в центрі уваги учасників 6-го засідання Коопераційної ради.

Важливо зазначити, що зустріч проходила після підписання угоди між Паризьким клубом і урядом України про реструктуризацію її боргів перед західними кредиторами. Частина цієї суми — 540 млн. німецьких марок — припадає на Німеччину. Таким чином, частину боргу «Оріани» було реструктуризовано — це 157 млн. німецьких марок. До того ж, на момент зустрічі частину боргу, а саме 71 млн., українська сторона вже погасила. Заборгованість ВАТ «Оріана», яка залишилася,— 254,2 млн. німецьких марок. Саме щодо цієї суми й велися переговори.

Працювала окрема група експертів. Уперше зустріч проходила з участю представників урядів і бізнесу. Оскільки проблема «Оріани» комплексна, слід було максимально охопити всі її сторони й урахувати інтереси всіх. В результаті вдалося структурувати проблему й чітко зрозуміти, хто що має робити. Оскільки частину кредиту було взято під гарантії держави, ставилося завдання запропонувати механізм покриття цієї заборгованості, що й було зроблено. За словами віце-прем’єр-міністра України В.Рогового, консультації триватимуть. «Але українська сторона, — зазначив Василь Васильович, — виходить із того, що ключовим моментом у розв’язанні цієї проблеми має бути робота самої «Оріани», і цю позицією визнали слушною і власник підприємства, і німецька сторона». Висновок, якого дійшли обидві сторони, — до зустрічі на вищому рівні в Ялті це питання слід вирішити остаточно.

А стосовно врегулювання боргових зобов’язань за Ямбурзькими угодами, то тут становище трохи складніше. Для довідки, наприкінці вересня 2000 року відбулися переговори на рівні експертів щодо узгодження проекту угоди між Україною і ФРН про повернення боргів. Проте з основних параметрів (сума заборгованостей, ціни на газ тощо) так і не вдалося домовитися. Новий раунд переговорів, який мав пройти торік у листопаді, не відбувся. За підсумками засідання Коопераційної ради, вирішено, що на початку вересня українські й німецькі експерти знову зберуться, щоб перед ялтинською зустріччю обговорити всю проблематику, пов’язану з боргами за Ямбурзькими угодами.

Загалом можна констатувати, що невирішеність фінансових питань не дозволяє сьогодні розширити рамки економічного співробітництва та продовжити вже розпочаті проекти. Про це йшлося й на спеціально організованому семінарі «Актуальні питання фінансування українсько-німецького економічного співробітництва», проведеному німецькими банками. У доповідях підкреслювалося, що іноземному інвесторові потрібні гарантії та стабільність, розширення рамкових умов для інвестиційної діяльності тощо. А сьогодні через невирішені фінансові питання припинено видачу кредитів під гарантії АТ «Гермес». Українська сторона клялася, що в майбутньому не допустить прострочення виплат за раніше виданими кредитами та що планує змістити акценти своєї політики у сфері надання державних гарантій у напрямі соціально значимих проектів.

А щодо фінансування промисловості, то Україна має намір працювати над іміджем свого банківського сектора. На жаль, сьогодні німецька сторона не визнає гарантій вітчизняних комерційних банків, попри те, що, як зазначав глава Нацбанку України Володимир Стельмах, у плані реформування наша банківська система перебуває в авангарді...

Спільні проекти

І все-таки, попри труднощі, німецька сторона воліє продовжувати роботу в рамках як старих, так і нових проектів. Про це свідчать результати дводенної роботи експертних груп із питань банківської діяльності, промисловості, енергетики й вугільної промисловості, сільського господарства і харчової промисловості, стандартизації та сертифікації товарів, будівництва й туризму. Під час дводенного спілкування, результатами якого обидві сторони залишилися дуже задоволені, було розглянуто цілий спектр питань і з деяких досягнуто домовленостей.

Найбільше німецький бізнес цікавиться енергетичним сектором. Розглянуто проблеми, пов’язані з реалізацією низки спільних проектів, зокрема з реконструкції Зміївської ТЕС, стримуваної проблемами технологічного характеру. У зв’язку з припиненням надання гарантій АТ «Гермес» є труднощі з модернізацією енергоблока Бурштинської ТЕС. Та позаяк ці проекти німецька сторона вважає пріоритетними (а перший із них — пілотним), було відзначено: їх доведуть до логічного завершення.

Німці зацікавилися й новими проектами, запропонованими Україною. Це будівництво Добротворської ТЕС і модернізація Придніпровської. Обговорювалося й питання спільної участі в реконструкції високовольтних ліній України, використання енергії вітру та створення електростанцій. При цьому німецькі фахівці підкреслювали, що вагомих успіхів у розвитку енергетики можна домогтися за умови приватизації цього сектора.

У сфері промисловості розглядалися питання, пов’язані з реалізацією проектів модернізації прокатного виробництва на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», виробництва сільгосптехники на ВАТ «Рівнесільмаш», на ВАТ «Харківський тракторний завод» і низці інших. У зв’язку з необхідністю поліпшення підготовки кадрів говорили і про створення українсько-німецької промислової академії на базі діючої Промислової академії України й німецької фірми «АіФ». Німецькі колеги зголосилися сприяти українській стороні в реалізації її пропозицій про збільшення квот на постачання української металопродукції в країни ЄС, зокрема в Німеччину, і підготувати у зв’язку з цим звернення до уряду ФРН.

Уперше обговорювалися питання сфери будівництва. Досягнуто домовленості, що протягом місяця німецька сторона передасть українській перелік конкретних проектів, які найближчим часом можуть бути реалізовані в нашій країні. У свою чергу, Україна має створити будівельні центри для надання консультацій німецьким фірмам, які схочуть працювати на українському ринку.

З-поміж питань у сфері АПК обговорювалася проблема розвитку насінництва. Німецька сторона звернулася до України з проханням знизити ввізне мито на насіннєвий матеріал із Німеччини. Це питання потребує додаткового опрацювання, тож сторони домовилися про створення окремої робочої групи, перше засідання якої заплановано на жовтень нинішнього року. Йшлося також про організацію спільної біржової торгівлі, зокрема про налагодження контактів між Одеською товарною та Ганноверською аграрною біржами. Вирішено також підтримати проект угоди про співробітництво у сфері гармонізації з ЄС стандартів і сертифікації сільськогосподарської техніки й запропонувати її для підписання під час ялтинської зустрічі у верхах.

Якщо говорити про проблеми стандартизації, то німецька сторона, відзначаючи позитивні зміни в українському законодавстві, підтвердила свою готовність підтримати наші зусилля у підготовці національного органу з акредитації до вступу в Європейську асоціацію з акредитації. Для України це сьогодні стратегічна мета, досягнувши якої, вона зможе підписувати на міжурядовому рівні двосторонні угоди з Німеччиною та іншими країнами ЄС. У свою чергу, наша сторона погодилася розглянути порушені німецькими фахівцями проблеми, пов’язані з повторним контролем із боку різних українських міністерств та відомств при імпорті німецької продукції.

Особливу увагу приділили й питанням туризму. Семінар із цієї проблематики в рамках Коопераційної ради проводився вперше. Оскільки обидві сторони визнали, що наголошувати зараз слід на посиленні інформаційно-рекламної діяльності, то вирішили найближчими місяцями організувати рекламні тури по Криму, Одеській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях для представників ЗМІ й туроператорів із Німеччини. Окремі німецькі компанії проявили зацікавленість у налагодженні довгострокового партнерства у сфері готельного бізнесу й реалізації спільної програми з підготовки кадрів для готельного господарства відповідно до світових стандартів.

Особливість нинішнього діалогу в Одесі полягає в тому, що, крім офіційних урядових делегацій, у ньому брали участь і представники ділових кіл двох країн: із німецького боку — понад 60 представників різних фірм, зокрема найбільших, з українського — близько 200. Тож для встановлення тісніших контактів між бізнесменами організовано Коопераційну біржу. І, звісно, надано можливість ознайомитися з виробничим потенціалом Одеси. Німецьку делегацію передусім цікавив морегосподарський комплекс: можливості Одеського порту й судноремонтного заводу.

Загалом, Одесу для проведення такого важливого форуму вибрано не випадково. Це було прохання німецької сторони. «Проводячи переговори не в столиці, ми хотіли залучити до активної співпраці регіони. Й Одеський дуже важливий для нас: тут для розвитку двосторонніх відносин є величезні можливості», — зазначив пан Герлах. Нинішня зустріч в Одесі ще раз підтвердила: до України, як до великої сусідньої держави з 48-мільйонним населенням і з величезною територією в центрі Європи, у західних бізнесменів був і залишається інтерес, позаяк наша країна є чудовим ринком збуту. І німецькі фірми саме з цим пов’язують надії на майбутнє співробітництво. Водночас у своєму виступі статс-секретар федерального міністерства економіки й технологій А.Герлах зазначив, що «подальший розвиток економічних відносин можливий за умови, якщо Україна дотримуватиметься послідовного курсу реформ».