У ЗВ’ЯЗКІВЦІВ ПОПЕРЕДУ ГАРЯЧА ПАРЛАМЕНТСЬКА ОСІНЬ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ВР РОЗГЛЯНЕ РЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ГАЛУЗІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ, А ТАКОЖ ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ ЗВ’ЯЗКУ

Парламентська осінь обіцяє бути гарячою не лише через винесені на неї питання бюджету і формування парламентської більшості та коаліційних урядів. Потребує законодавчого рішення і маса галузевих тем, серед яких важливу роль відіграють проблеми української телекомунікаційної галузі. Прийнятий у перший же день сесії депутатський запит щодо окремих моментів роботи галузі і, зокрема, державного монополіста в ній — ВАТ «Укртелеком», свідчить, що бої на цьому фронті можуть розгорнутися не на жарт.

Нагадаємо — депутатський запит про законність використання коштів «Укртелекому» по низці укладених компанією договорів був внесений нардепом Юрієм Луценком і прийнятий у вівторок 162 голосами. Можливо, це не останній запит про діяльність компанії, який заслуховуватиметься у стінах ВР. А в четвер на засіданні комітету з будівництва, транспорту і зв’язку відбулося обговорення звернення мера Дніпропетровська І.Куличенка до уряду та парламенту, в якому звучить стурбованість міських депутатів запровадженням нових тарифів на послуги електрозв’язку. На цій сесії має відбутися чергова битва за Закон «Про телекомунікації» — на розгляд парламенту буде подано два конкуруючих законопроекти. Від імені депутата Юрія Луценка один законопроект уже подано, очікується надходження ще одного, розробленого спеціалістами Держкомзв’язку. І це далеко не повна програма.

«Я не злопам’ятний, я просто злий, і пам’ять у мене хороша»

Депутатський запит, внесений Юрієм Луценком, стосується деяких договорів, укладених різними підрозділами «Укртелекому» протягом двох останніх років. Деякі з цих договорів не пов’язані з основним видом діяльності «Укртелекому» — наданням послуг зв’язку. Так,
28 листопада 2001 року Запорізька дирекція «Укртелекому» (тоді очолювана нині першим заступником голови Держкомзв’язку Михайлом Лобуновим) уклала договір №391/5-02 із ТОВ «Українські енергоресурси» на закупівлю телекомунікаційного обладнання на суму 533 634 тис. грн. Та найбільше вразив уяву авторів запиту договір Запорізької дирекції з ТОВ «Томтранс» №31 від 14 листопада 2001 року на закупівлю «Укртелекомом» і укладання угод з їх реалізації на експорт «керуючого комплексу поліграфічного обладнання» та... «системи автоматичного продування (сушіння й охолодження) у зерносховищах» на загальну суму близько 10 млн. грн. А 15 листопада 2001 року Запорізька дирекція уклала договір №15/12 із приватним підприємством «Свік» на комісійні послуги з реалізації цієї продукції на експорт. Цей договір, за даними авторів запиту, був узгоджений із першим заступником гендиректора «Укртелекому» Борисом Буряченком лише 20 листопада (в узгодженні була вказана його мета — «поліпшення фінансового стану підприємства»), тоді як усі платежі по ньому пройшли в день його укладання, тобто 14 листопада. До речі, Михайло Лобунов нині очолює організаційний комітет боротьби з організованою злочинністю і корупцією Держкомзв’язку.

Окрему увагу в запиті приділено договорам щодо реклами «Укртелекому». Зацікавив депутатів, зокрема, договір №349/4 від 2 листопада 2001 року з ТОВ «Ді енд Ейч авертайзинг» на суму 2,65 млн. грн. на опублікування матеріалів замовника в тижневику «Kiev weekly» (за рекламними розцінками столичних ділових видань, цієї суми вистачить на сотні кольорових рекламних шпальт). Сума 9,876 млн. грн. фігурувала в договорі №229/7 від 23 жовтня 2000 року, укладеному з СП «Україна футбол інтернешнл» на просування послуг «Укртелекому» «в Україні та за її межами».

Автор запиту просить надати за вказаними договорами додаткові документи — рішення тендерної комісії «Укртелекому» на закупівлю обладнання та укладання рекламних договорів, дані про те, як конкретно «поліпшився фінансовий стан підприємства» у результаті купівлі зерносушильного комплексу. Депутатські звернення із вищезгаданими запитаннями Юрій Луценко послав у серпні в Генеральну прокуратуру й у Держкомзв’язку. У відповіді заступника голови Держкомзв’язку Олега Проживальського було зазначено, що питання укладання дирекціями «Укртелекому» госпдоговорів не належать до компетенції комітету (у повторному зверненні в Держкомзв’язку Луценко наголосив, що «Укртелеком» перебуває у сфері управління ДКЗІ, а тому комітет має відстежувати його діяльність). Генеральна прокуратура переслала звернення депутата в столичну прокуратуру із проханням «організувати ретельну перевірку наведених доказів» і вжити заходів при виявленні порушень закону.

Ще одне депутатське звернення надіслане 15 серпня генпрокурору і голові спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Валентині Семенюк із приводу листа в.о. голови правління ВАТ «Укртелеком» О. Копійки керівникам філій компанії від 11 червня 2002 року №3709-11-01 «Про знищення дискет і списків». Лист велів «у зв’язку з завершенням пільгового продажу акцій» до 20 червня знищити «шляхом роздрібнення або спалення всі дискети і списки, на яких зберігається інформація про пільгових покупців акцій». У депутатському зверненні висловлюється побоювання, що знищення приватизаційних документів сприяє виникненню підозр у порушеннях під час пільгової приватизації. Як приклади таких порушень називаються занадто швидкі призначення на керівні посади ряду дирекцій осіб, не причетних до галузі зв’язку, випадки внесення в списки пільгової приватизації померлих працівників підприємств зв’язку, а також «добровільно-примусова» купівля пакетів акцій працівників «Укртелекому» «Міжнародною фінансовою компанією», очолюваною Михайлом Левченком, позаштатним консультантом Станіслава Довгого з питань приватизації у час перебування його головою правління «Укртелекому». Це звернення було також надіслане в Генпрокуратуру і 29 серпня передане для перевірки у прокуратуру Києва.

Наказ виборців: тарифи на зв’язок мають бути прийнятними

Сьомого серпня третя сесія міської ради Дніпропетровська прийняла звернення до керівників держави, у якому висловила стурбованість підвищенням тарифів на послуги електрозв’язку. На думку депутатів Дніпроради, рішення про таку оптимізацію тарифів «передчасне й необгрунтоване» і «може стати поштовхом до виникнення соціальної напруги». Міськрада просить «терміново призупинити дію наказу Держкомзв’язку». Аналогічний лист надійшов у профільний комітет і від Федерації профспілок Хмельницької області. Обговорення звернення на засіданні комітету переросло у бурхливу дискусію. Представники Держкомзв’язку, що були присутні на засіданні, не змогли надати депутатам розрахунки щодо оптимізації тарифів. На думку депутатів, це не останнє таке звернення — більшість громадян України сприйняли зміни тарифів на послуги зв’язку саме як підвищення цін і дали своїм обранцям численні накази розібратися в їх причинах. Проте навіть неспеціалістам зв’язку зрозуміло, що адміністративними методами розв’язати проблему тарифів неможливо. Аби громадяни України знали, за що платять зв’язківцям гроші, необхідно змінити всю структуру роботи галузі.

Тому запити і тарифи — це лише артпідготовка до справжньої битви, що розгорнеться в парламенті під час прийняття Закону «Про телекомунікації». Закон має визначити подальші правила гри на ринку. Відповідно до обох відомих проектів, регулювання галузі здійснюватиме не Держкомзв’язку, а незалежний регулюючий орган. Його існування передбачене модельним європейським законодавством, і такі органи давно вже функціонують у 92 країнах світу. Саме цей регулюючий орган видаватиме телекомунікаційним операторам ліцензії на надання послуг зв’язку і перевірятиме виконання їх умов. Проте, для ефективної роботи ринку телекомунікаційних послуг, орган цей не повинен залежати ні від парламенту й уряду, ні від постачальників обладнання та операторів ринку, а має підкорятися лише закону.

Насамкінець зазначимо, що законопроект Держкомзв’язку має все ж таки кращі шанси на проходження в парламенті. На жаль, у складі парламентського підкомітету, що займається питаннями законодавства про зв’язок, жодного депутата-спеціаліста, який має досвід роботи в галузі зв’язку... Виняток становить голова, Станіслав Довгий, який протягом двох років очолював спочатку «Укртелеком», а потім і Держкомзв’язку, а доти працював у системі Академії наук. Нині Довгий (він очолював, до того ж, спостережну раду «Укртелекому») відіграє роль своєрідного патріарха зв’язку у Верховній Раді. Можна припустити, що законотворчість такого комітету буде спрямовано на підтримку статусу кво у галузі. Активність опозиційного депутата Юрія Луценка, що працює в підкомітеті з питань зв’язку, також неспеціаліста в галузі зв’язку, має характер, радше, вимушеного заходу, а не систематичної позиції. Проте не було б її — Верховна Рада чотири роки була б упевнена, що в українському зв’язку справи щонайкращі. Саме такі, як це підносить команда на чолі зі Станіславом Довгим.