…кожен житель села мусить сплачувати їм орендну плату в сумі сто лір за простий дощ, двісті лір за зливу з громом і блискавкою, триста лір за сніг і чотириста лір за град.
Дж.Родарі «Пригоди Чіполліно»
Доки Київська міська державна адміністрація вивчає можливість запровадження плати за паркування і стоянку автомобілів на прибудинкових територіях, ми можемо вивчити можливості подальшого розвитку ситуації.
Скільки ресурсів ще не освоєно: цілком можна повернутися до давніх традицій брати гроші за проїзд через міст, понад те — згадати винахідливість поміщиків і побудувати додаткові мости (вздовж проспектів, а не впоперек); можна брати гроші за колір машини: білий — 10 гривень на місяць, синій — 20 гривень, чорний — 100; добре було б запровадити міські податки на автомобілі з кондиціонерами і брати гроші за гучний ляскіт дверми або за площу вікон (знову-таки, давня добра середньовічна традиція). А скільки пішоходів безплатно ходять дорогами столиці!
У вас немає автомобіля? Не біда. Своїми туфлями та сандалями ви стираєте міський асфальт. Слід негайно встановити пішоходам лічильники пробігу і знімати гроші прямо із зарплатних карток.
А між іншим, у Санкт-Петербурзі прийнято рішення про скасування з 1 липня 2008 року примусової плати за евакуацію і плати за першу добу простою на штрафмайданчику. Такий підхід дозволить змістити пріоритети в евакуації авто із заробляння грошей на справді необхідне розчищення загороджених проїздів. Зате у нас, схоже, близький час, коли в деяких районах Києва паркувальники почнуть пропонувати автолюбителям паркувати автомобілі відразу на евакуатор. Справді, навіщо марнувати час?..