У ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ЗАРУБІЖЖЯ

Найближчим часом очікується інтервенція іноземних торговельних мереж в Україну. Вже під кінець року кияни можуть випередити москвичів за кількістю торговельних площ у розрахунку на одного городянина. Добре це чи погано? Споживач, швидше за все, сприйме це як позитивне явище. Ще свіже в пам’яті нескінченне виснажливе штовхання в кілометрових чергах за найнеобхіднішим. І людям абсолютно байдуже, у кого купувати, — у вітчизняного чи закордонного купця. Аби завжди був у наявності потрібний товар за прийнятною ціною, купити який можна швидко й без проблем, не ризикуючи нарватися на відверте хамство продавця. Та чи готова вітчизняна торгівля до майбутнього різкого посилення конкуренції?

Необхідною складовою розвитку роздрібної торгівлі в Україні є доступність і ефективність фінансових механізмів, а також продуктивна взаємодія з органами державної влади. Цим питанням було присвячено конференцію «Фінансові рішення в торгівлі», організовану з ініціативи Національної асоціації розвитку торгівлі та сервісу (НАРТС). Мета її проведення — створення й розробка ефективних фінансових інструментів для розвитку торговельної галузі в Україні.

Асоціація спрямовує свою діяльність на захист інтересів торговельної галузі, які практично ніде не представлено. Державна політика, вважає директор НАРТС Андрій Близнюк, зводиться до обмежень, до визначення того, чого не можна робити, й замовчування того, що можна. Тим часом торгівля за всіх часів залишається одним із найбільш рентабельних і привабливих видів підприємницької діяльності, і явне нехтування нею з боку нашої держави, м’яко кажучи, нелогічне. Про необхідність змінити цю ситуацію заявив Юрій Єхануров, висловивши при цьому готовність узяти роздрібну торгівлю під опіку очолюваного ним комітету ВР із питань промислової політики й підприємництва.

В Україну приходить дедалі більше іноземних «монстрів» мережевої торгівлі. Будівництво їхніх супермаркетів відбувається бурхливими темпами, вони оперативно опановують найсучасніші технології та форми комерції, озброєні новими інструментами фінансування, колосальними, за українськими мірками, коштами.

Учасники конференції обговорювали питання залучення інвестицій у розвиток торговельного бізнесу, забезпечення державних гарантій під іноземні інвестиції, стабільного економічного розвитку торговельного підприємства на основі ефективного діалогу з владою. Особливу увагу приділяли банківським програмам і фондовому ринку для торгівлі, небанківським коштам додаткового фінансування (недержавному пенсійному забезпеченню, інвестиціям і товарним кредитам), досвіду фінансування іноземних торговельних мереж, зменшенню фінансових ризиків у торгівлі.

Зокрема були розглянуті можливості факторингу — банківської послуги, яка дозволяє успішно розв’язувати проблему дефіциту оборотних коштів. Крім забезпечення постійної наявності оборотних коштів, факторинг дозволяє банку мінімізувати клієнтові значну частину ризиків — ліквідності, кредитного, валютного й відсоткового.

Про необхідність особистої участі торговельних організацій у розробці закону України про внутрішню торгівлю говорив начальник управління внутрішньої торгівлі Міністерства економіки та європейської інтеграції Юрій Родіонов. Розробка проекту цього закону ведеться нині на базі Київського національного торговельно-економічного університету. Крім того, Юрій Родіонов повідомив про інші регуляторні акти, що прийдуть у торгівлю найближчим часом («Стандарти роздрібної торгівлі» тощо).

Полемізуючи з ним, президент аналітичного центру «Академія» і координатор Комітету громадського контролю Олександра Кужель зазначила, що більшість регуляторних актів, ухвалених в Україні, не мають економічного й соціального обгрунтування. Комітет громадського контролю, до складу якого входить і НАРТС, уже має досвід боротьби з такими непопулярними регуляторними актами, як Закон «Про голограми», указ про запровадження ПДВ-рахунків, та багатьма іншими. І якщо підприємці самі не братимуть участі у вирішенні своєї долі, їм ще довго доведеться відчувати негативні наслідки цих документів. Пані Кужель наголосила, що Закон «Про регуляторну політику» є потужним інструментом захисту інтересів підприємців, й ігнорувати його — означає копати могилу своєму бізнесу. Олександра Кужель також пообіцяла свою підтримку Національній асоціації розвитку торгівлі й сервісу в розробці закону про торгівлю.

Критичне ставлення до регуляторних актів поділяє торговельний представник Російської Федерації І.Карєєв, який пояснює труднощі в російсько-українському інвестиційному співробітництві небажанням чиновницьких адміністративних структур працювати по-новому, відповідно до вимог ринку. Як і в радянські часи, пишуться звіти, плани, вносяться необгрунтовані пропозиції, що не пройшли серйозної економічної експертизи. Так, із понад 10 тисяч пропозицій, котрі надійшли з російських і українських регіонів, лише п’ять виявилися прийнятними. Решта — це економічно необгрунтовані «прожекти», які нерідко суперечать чинному законодавству, а то й просто «кабінетні фантазії».

А загалом учасники конференції дійшли невтішного висновку, що інтереси держави й підприємців багато в чому досі розходяться, не враховується чимало нюансів і можливих наслідків. Та й законодавча база відстає від життя. У результаті лякаємо громадськість активізацією іноземних торговельних мереж, а закон про торгівлю й торговельні мережі досі тримаємо в «прожектах»...