Трудові відносини на час війни

Кожен працюючий українець уранці 24 лютого мав іти на роботу і виконувати свої обов’язки, але в більшості випадків це було або неможливо, або не у звичному руслі. На той момент жоден законодавчий акт не регламентував дій працівників і роботодавців в умовах воєнного стану. Тому рішення кожною компанією приймалися лише з урахуванням забезпечення умов життя працівників і продовження функціонування компанії, хоча і з можливим порушенням чинного законодавства, — під час війни пріоритети змінюються і потребують максимально зважених і рішучих кроків. Але й українські законотворці максимально швидко відреагували на зміни, тож 23 березня 2022 року президент підписав Закон №2136-ІХ від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Розглянемо основні моменти цього законодавчого акта.

Особливості укладання трудового договору

На період дії воєнного стану в країні форма укладення трудового договору визначається за згодою сторін, а умова випробовування при прийнятті на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії осіб. Також роботодавці зможуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або ж на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Зміна істотних умов праці та переведення під час воєнного стану

Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди та якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, виключно для:

• відвернення або ліквідації наслідків бойових дій;
• за інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.

Оплата праці в цьому випадку гарантується у розмірі не нижчому, ніж середній заробіток за попереднім місцем роботи.

Єдиним винятком є переведення в місцевість, де тривають активні бойові дії.

На час дії воєнного стану норми щодо попередження працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, де він працює, та загрозою для життя і здоров’я. Винятком є примусове залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також залучення до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

Марієнко Андрій / УНІАН

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Роботодавець має право розірвати трудовий договір із працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням у результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства, та повідомити про звільнення працівника не пізніше як за 10 днів із виплатою вихідної допомоги у розмірі, не меншому за середній місячний заробіток.

Також допускається звільнення в період тимчасової непрацездатності працівника, а також у період його перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною), при цьому датою звільнення зазначається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або перший робочий день після закінчення відпустки.

На період дії воєнного стану норми щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, обраних до профспілкових органів.

Облік часу роботи та часу відпочинку під час воєнного стану

Під час воєнного стану нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 60 годин на тиждень замість 40. Але для працівників, яким законом встановлено скорочену тривалість робочого часу, вона тепер не може перевищувати 50 годин на тиждень.

За рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями роботодавець може встановити п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень.

Час початку та закінчення роботи визначається роботодавцем, а тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

На період воєнного стану скасовується норма щодо скороченого графіка роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

Оплата праці

Оплата праці має здійснюватися згідно з трудовим договором, але у разі неможливості виплатити заробітну плату через воєнні дії виплата призупиняється до моменту відновлення діяльності компанії.

Призупинення дії трудового договору

Дія трудового договору може бути призупинена, що передбачає тимчасове звільнення роботодавця і працівника від виконання своїх обов’язків один перед одним і не передбачає розірвання трудових відносин.

Відпустка

Роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки на період воєнного стану, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури.

Відпустка без збереження заробітної плати може надаватися на прохання працівника без обмежень у кількості днів і тривалістю на період воєнного стану.

***

Ми всі сподіваємося якнайшвидше повернутися до нормального життя, але наразі всі перелічені вище законодавчі ініціативи, навіть якщо вони не до вподоби працівникам чи працедавцям, — вимога часу. Карколомні зміни у нашому звичному житті буквально змушують оперативно реагувати та вчасно імплементувати законодавчі акти, що допоможуть збільшити ефективність роботи підприємств у воєнний час.