Третій старт третього покоління. Кого «порве» «Укртелеком» на ринку мобільного зв’язку?

Український телекомунікаційний ринок семимильними кроками рухається в епоху зв’язку третього покоління. Це відбувається на п’ять—сім років пізніше, ніж у Європі, і навіть на два роки пізніше, ніж у Таджикистані, проте майже в ногу з Росією. Якщо старт першої в РФ комерційної UMTS-мережі «Мегафону» у Петербурзі відбувся 2 жовтня, то першу українську мережу в цьому стандарті, від компанії «Укртелеком», було запущено 1 листопада.

У Росії, правда, вже чотири роки діє мережа CDMA-2000 1х EV-DO компанії «Скайлінк»; дві мережі в цьому стандарті 2007 року запустилися і в Україні — від компаній «Телесистеми України» (ТМ PEOPLEnet) і «МТС» (ТМ «МТС Connect»).

Однак 3G — це не тільки нові стандарти мобільного зв’язку, для використання яких потрібно купувати нові «трубки». Це інша філософія телекомунікаційного бізнесу — продаж не з’єднань з іншими абонентами, а послуг, надаваних із допомогою високошвидкісного доступу до мережі. На жаль, більшість українських операторів високошвидкісного бездротового доступу не мають чіткої стратегії розвитку бізнесу з продажу послуг. І позиціюють себе, фактично, як інтернет-провайдери, котрі відрізняються від своїх традиційних колег лише мобільністю абонентів.

Це прирікає компанії на низьку норму прибутку, що залишається на ділянці «останньої милі». Низьку — бо конкуренція в порівняно невеликому сегменті абонентів, які багато платять і потребують швидкісного мобільного інтернету, вже й так досить висока. А очікуваний прихід на цей ринок ще, як мінімум,
трьох гравців (UMTS-ліцензії мають намір отримати всі великі мобільні оператори) ще більше зіграє на зниження цін. Тому комерційний успіх власне 3G-мереж, у відриві від решти бізнесу операторів, видається сумнівним.

Одинадцять друзів абонента

«Укртелеком» став 11-м гравцем українського ринку стільникового зв’язку (не мудруючи над формулюваннями ліцензій, зарахуємо до нього всіх операторів, які дають абонентові можливість користуватися мобільним телефоном, у т.ч. CDMA- і TDMA-ком­панії, що формально надають послуги фіксованого зв’язку). І третьою компанією, котра пропонує послуги мобільного доступу в мережу на мегабітній швидкості. Тарифи «Укртелекому», запропоновані абонентам, наводять на ряд розміркувань стосовно його майбутнього ринкового позиціювання.

Відеодзвінок — візитна картка 3G. «Укртелеком» став першою компанією, що продемонструвала комерційний відеодзвінок із мобільного на мобільний. І зроблено це було у стандарті UMTS/HSPA. Незважаючи на те, що устаткування більш «просунутого» стандарту CDMA2000 1x EV-DO Rev.A, який використовують «Телесистеми» й «МТС», теж дозволяє здійснювати відео­дзвінки, жодна з цих компаній не завезла в країну мобільних терміналів, які підтримують цю послугу. Втім, про «термінальну проблему» нижче.

Отож, вартість хвилини відеодзвінка в мережі «Укртелекому» така ж, як і у звичайного голосового внутрішньомережевого вик­лику, — 25—35 коп., залежно від тарифного плану. Слід, правда, взяти до уваги, що де-факто відео­дзвінки в мережі «Укртелекому» можуть бути лише внутрішньомережевими. В Україні ніхто цієї послуги ще не підтримує, а міжнародні міжоператорські з’єднання найчастіше організуються по VoIP-каналах, які не забезпечують якісної передачі відеопотоку. Оскільки попит на зазначену послу­гу буде невеликий, то й тариф на неї «заманливий». У європейських 3G-мережах тарифи на відеодзвінки зазвичай у півтора-два рази вищі, ніж на голосові виклики.

А ось той факт, що дзвінки на номери фіксованих мереж як «Укртелекому», так і інших операторів тарифікуються як внутрішньомережеві, дозволить помітно заощаджувати на дзвінках «мобільний-фіксований». Крім того, заощаджувати на переговорах такого класу дозволить і пільговий тариф «фіксований-мобільний» (60 коп./хв). Досить низька вартість переадресації з прямого номера на мобільний
(40 коп./хв). Для порівняння: у мобільних операторів вартість переадресації з прямого номера становить 1,2 грн./хв, а в «Голден телекому» у ряді тарифних пла­нів переадресація безплатна. Ще один штрих — досить високі абонплати в тарифних планах «Укртелекому» — від 75 до 500 гривень.

Тарифна модель, узята «Укртелекомом» для свого мобільного проекту, схожа на прийняті в європейських країнах, у тих-таки Vodafone і O2. Зазвичай там пропонують абонентам лінійку тарифних планів з абонплатою від 10 до 150 євро і з кількістю включених хвилин від 30 до 5000. Вартість хвилини тим нижча, чим більше грошей згоден платити абонент. Такі тарифні плани безпосередньо стимулюють ARPU — середньомісячний доход на одного абонента.

Отже, з одного боку, судячи з абонплат, «Укртелеком» орієнтується на абонентів, які багато розмовляють і багато платять. А отже, його пропозиції навряд чи знайдуть широкий попит серед 10 млн. власників домашніх телефонів, котрі платять мало. З іншого боку, непогані тарифи на дзвінки між фіксованими і мобільними мережами будуть затребувані на значно вужчому (трохи більше мільйона абонентів) ринку корпоративного зв’язку. Саме на нього, схоже, і «націлився» «Укртелеком».

Конкуренція в цьому сегменті надзвичайно жорстка. Договори про великі корпоративні підключення укладають на особистих контактах дуже високого рівня. Однак шанси «поскубти» корпоративну абонентську базу «МТС» і «Київстару» держоператор має.

І, безперечно, один із головних «резервів верховного головнокомандування» — держструктури, котрі користуються корпоративними підключеннями тих-таки «МТС» і «Київстару». Кабмінові навіть не потрібно зобов’язувати їх користуватися послугами лише мобільних операторів із державною часткою власності — це було б занадто грубо. Уряд може легким розчерком пера просто зобов’язати всі бюджетні установи провести нові тендери на надання послуг мобільного зв’язку — просто для того, аби «завести» до складу претендентів «Укртелеком». Слід зазначити, що конкурентні переваги компанії у цих тендерах таки будуть.

«Чеська модель» у степах України

На два тижні раніше швидкісний мобільний доступ до інтернету запропонувала абонентам компанія «МТС». На цей час вона надає послуги у стандарті CDMA2000 1x EV-DO Rev.A в діапазоні 450 МГц, який раніше використовувало «УМЗ» для аналогового мобільного зв’язку NMT. Оператор не надає голосових послуг у цьому стандарті, хоч має на це ліцензію.

Потенційна абонентська база компанії — власники ноутбуків, які пересуваються всередині великих міст; наприклад, працюючи поперемінно в офісі і вдома. Мережа CDMA поки що доступна в Києві та Харкові; планується розгорнути покриття «у великих містах».

«МТС» зробила ставку на так звані «коробкові рішення» і пропонує абонентам набори у вигляді модема та ПЗ до комп’ютера. Налаштування з’єднання займає лічені хвилини. Абонентів також має спокусити можливість сплачувати єдиний рахунок за послуги мобільного зв’язку і мобільного інтернету.

Модель, у якій послуги мобільного голосового зв’язку надаються в стандарті GSM, а сервіси швидкісної передачі даних — із допомогою більш ефективної технології CDMA EV-DO (у звільненому після «відмирання» NMT діапазоні 450 МГц), називається «чеською», на честь оператора «Євротел» із цієї країни, який її вперше застосував. Нею користуються півтора десятка операторів як у Східній, так і в Західній Європі — поки що це єдиний спосіб проникнення технології CDMA EV-DO в регіон, де народився й виріс GSM. За винятком румунського операторa Telemobil (ТМ ZAPP), — який єдиний в ЄС використовує CDMA для голосових послуг.

«Чеська модель» передбачає наявність в абонента двох терміналів — для голосового зв’язку і для передачі даних. Це не дуже велика незручність: інтернетом усе одно зручніше користуватися з допомогою ноутбука, ніж телефона...

Незважаючи на великий радіус дії базових станцій у діапазоні 450 МГц, «МТС» планує надавати послуги високошвидкісної передачі даних лише в містах. Аналогічної стратегії дотримуються і «Телесистеми», і «Укртелеком». Логічно: саме в містах зосереджена їхня потенційна клієнтська база. Однак потреба в таких послугах є й на «безкраїх просторах» — у дослідницьких груп, силових структур, комівояжерів, грошовитих мандрівників. Та й просто для забезпечення швидкісним інтернетом регіонів, куди нескоро дійде кабельна інфраструктура.

«Укртелекомівський» UMTS туди точно не дійде через малий радіус дії базових станцій, а ось надія, що рано чи пізно CDMA-щики звернуть увагу на цю аудиторію, залишається. Тим паче що на «просторах» не потрібна велика ємність мережі, а отже, базові станції можна ставити на межі дальності.

Міряємося мегабайтами

Інший порівняно невеликий сегмент абонентської бази, де «Укртелеком» конкуруватиме з двома іншими гравцями ринку 3G-зв’язку, — абоненти, яким необхідний мобільний швидкісний доступ до інтернету.

Споживчі параметри мереж «Телесистем», «МТС» та «Утелу» приблизно однакові. Швидкість передавання даних у останніх двох компаній — до 3,6 Мбіт/с, що відповідає спепцифікаціям Rev.A і HSPA відповідно. «Телесистеми» тільки на початку жовтня уклали контракт із Nortel на поставку устаткування для Rev.A і ще не презентували послуги з використанням цієї технології. Поки що швидкість передавання даних у мережі компанії обмежена 2,4 Мбіт/с.

Слід зазначити, що йдеться про граничну для цих технологій швидкість передавання даних. У «бойових» умовах канальна ємність сектора базової станції ділиться між усіма абонентами, які в ньому «законектилися». Незважаючи на те, що алгоритми поділу ємності в обох стандартах досить довершені, реальна швидкість для кінцевого абонента істотно падає — до кількох сотень кілобіт на секунду. Із цим явищем добре знайомі абоненти «Телесистем» і вже зіштовхнулися користувачі послуги «МТС Коннект». В останньому випадку порівняно низький діапазон, у якому працює компанія, забезпечує перевагу в дальності зв’язку і проникальній здатності, проте ціною нижчої канальної ємності.

Відповідаючи на запитання, як поводитиметься мережа «Укртелекому» в умовах сильного навантаження, голова правління «Укртелекому» Георгій Дзекон повідомив, що компанія розробила граничні нормативи для швидкості передавання даних, нижче яких вона не повинна опускатися. Вони становлять... 128 кбіт/с на приймання та 64 кбіт/с на передавання. Тобто порівнянні з такими для звичайного GPRS. На практиці це означає, що коли швидкість конекту не опускається нижче цих значень, то скаргу абонента на «гальмівний інтернет» у компанії не приймуть.

Що стосується тарифів, то всі три компанії пропонують сумірну вартість мегабайта. У «Телесистем» — від 4 коп. за мегабайт при абонпла­ті 400 грн. до 10 коп. за мегабайт при абонплаті 25 грн. В «МТС» — від 4 коп. за Мб при абонплаті 200 грн. до 10 коп. при абонплаті 50 грн. В «Укртелекому» — від 2 коп. при абонплаті 300 грн. до 7 коп. при абонплаті 70 грн., або до 70 коп. без абонплати. Це всього у три-п’ять разів вище, ніж тарифи кабельних операторів широкосмугового доступу.

Трафіку в кілька гігабайт на місяць цілком достатньо для будь-яких робочих потреб: активного серфінгу й блогінгу, комунікацій, роботи з електронною поштою з передаванням об’ємних документів. Звичайно, активне закачування мультимедійного контенту через мобільний інтернет коштуватиме дорожче, проте своя аудиторія знайдеться і на ці послуги.