Торговельні марки в Україні декомунізують і деколонізують та наблизять до стандартів ЄС – як саме

Оприлюднений проєкт наказу Міністерства економіки регулює по-новому процедуру складання і подання заявки на українську торговельну марку та заявку на міжнародну реєстрацію торговельної марки. Також проєкт врегульовує відповідно до законодавчих змін процедуру використання експертизи  заявки на локальну та глобальну торговельну марку. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Підробляли коньяк відомого бренду на Закарпатті: суд виніс вирок трьом особам

Прибирається різночитання щодо торговельної марки й знаків для товарів і послуг

Перша відмінність – зрештою синхронізується поняття “торгової марки” та зникає поняття під час реєстраційних дій застарілого законодавства про “знаки для товарів і послуг”. Чинний закон регулює саме торговельну марка як об’єкт правової охорони інтелектуальної власності. Такий самий порядок діє в більшості країн світу.

Запроваджується розширення поняття торговельної марки

На реєстрацію можуть заявлені словесні і зображувальні, але відтепер і тривимірні, комбіновані, звукові, позиційні, орнаментні, рухові, голографічні, мультимедійні позначення. У складі заявки може бути колір як такий або комбінація кольорів без окреслення контурами.

Визначається чітко, що таке кожен вид зареєстрованої марки. Наприклад, тривимірним визнається позначення, що є фігурою або композицією фігур у трьох вимірах, зокрема може захищатись не лише саме позначення, але і форма товару або його пакування.

Декомунізація і деколонізація торговельних марок

Об'єктом торговельної марки не можуть бути назви, що підпадають під норми декомунізаційного законодавства. Зокрема, не можна бути назвати якийсь товар “брєжнєвським” – за прізвищем колишнього генерального секретаря КПРС чи назвою, пов'язаною з переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті. Так, наприклад не може бути товарів із назвами “НКВС” чи “партком”.

Об’єктом торговельної марки не може бути також символіка російської імперської політики в розумінні Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. тобто умовна назва підприємства “Дніпропетровський завод” – буде під забороною, а отже реєстрацію скасують або не оформлять, якщо буде подано таку заявку.

Повний перелік заборон включають також і імітації державного гербу, прапору та інших державних символів (емблем), офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав, нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Всі організаційні та реєстраційні дії мають відбуватись через Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій УКРНОІВІ.

Новий порядок може почати діяти після затвердження його Міністерством економіки.

Важливим стратегічним активом капіталізації та джерелом конкурентних переваг компаній на світових ринках є бренди. Відомі й пізнавані, вони забезпечують виробникам споживацьку лояльність, швидке розширення ринків збуту, простіший пошук інвесторів і партнерів. Тож розвиток брендів не лише розвивають імідж і пізнаваність, але й створюють капіталізацію бізнесу, пояснює Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи "Iнститут економiки та прогнозування НАН України", заслужений економiст України, кандидат технiчних наук в статті “Час конвертувати бренд “Україна” в успіх її виробників”.