Топ-менеджери: стан українського бізнес-клімату "стабільно несприятливий"

За останні півроку відбулося чимало змін. Якісь - на користь бізнесу, інші - на шкоду. Про клімат для бізнесу в Україні власкору DT.UA розповіла виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко.

- За даними ЄБА, настрої інвесторів у останньому кварталі 2012 р. трохи погіршилися. Зокрема, індекс інвестиційної привабливості було зафіксовано на позначці 2,12 бала (з п'яти можливих), тобто на 0,02 пункту менше, ніж у попередньому кварталі. Що за цим показником?

- Дослідження рівня інвестиційної привабливості України, проведене ЄБА за підтримки компанії InMind у грудні минулого року, справді показало, що нинішній стан українського бізнес-клімату "стабільно несприятливий". Було опитано 118 топ-менеджерів членів ЄБА. Ситуація нагадує період 2008-2009 рр., коли бізнесмени не знали, як розвиватимуться події, якою буде купівельна спроможність населення, світова кон'юнктура тощо. Це негативно позначається на бізнесі.

Торік продовжували знижуватись експортні можливості України, що негативно впливало на ситуацію всередині країни. Несприятливою є й ситуація на зовнішніх ринках, що спричиняє тиск на національну валюту. Знижується купівельна спроможність всередині України. Скорочується промислове виробництво, а ВВП перебуває на нульовій позначці. Немає й коштів від МВФ. Тому нічого дивного, що наприкінці минулого року настрої бізнесу були більш негативні, ніж у відповідний період 2011 р.

Незважаючи на те, що загалом у 2012-му Україна піднялася на декілька позицій у рейтингах МФК та Всесвітнього економічного форуму, погляньмо на її місце в інших рейтингах.

Наприклад, як показав рейтинг економічної свободи, Україна наразі перебуває у зоні пригнічених економік. Для виправлення ситуації уряду слід зробити ряд кроків, щоб Україна стала країною з вільною економікою чи бодай відносно вільною, якими є країни, котрі входять до ЄС.

Задля справедливості зазначу: український уряд зробив чимало корисного для бізнесу. Зокрема, 2012 р. вирішив питання з перенесенням збитків минулих років, скасовано обов'язкову бюджетну декларацію відповідності. Досі вона забирала чимало часу і ресурсів, натомість не приносила жодної користі ні виробникам, ні споживачам. Упродовж багатьох років ми радили уряду скасувати її, що
врешті і було зроблено.

- У пресі можна натрапити на публікації, в яких стверджується, що бізнес має не нарікати на долю, а самостійно вирішувати свої проблеми. Інакше це вже не бізнес.

- Я не ідеалізую бізнес, але саме він в Україні створює робочі місця, наповнює державний бюджет, який годує соціальну сферу. Держава без нього неможлива, як і бізнес без держави. І тут потрібно шукати золоту середину, щоб і підприємства могли нормально розвиватися, і держава отримувала необхідні для свого функціонування кошти. Ключ до успіху - дати працювати іноземному та власному капіталу, розкрити їх потенціал. Щоб підприємці могли створити максимальну кількість робочих місць, а люди - знайшли собі гідну роботу та заробіток, держава мусить створити умови для конкуренції та рівні умови для ведення бізнесу.

- Ще одна проблема - кредитування бізнесу. На тлі низьких темпів інфляції, навіть із елементами дефляції, досить низької облікової ставки Національного банку (7,5% річних), реальна вартість кредитних ресурсів в Україні для фізичних осіб становить до 30%, для промислового сектора - 20% і вище. По суті, бізнес ізольований від доступу до кредитів. Як йому вдається в таких умовах вести свої справи?

- Далеко не весь бізнес може розвиватися, спираючись на власний капітал. Дуже важливо мати доступні кредити. Якщо нині кредит можна взяти мінімум під 20-30% річних, складно розраховувати, що підприємництво зможе розвиватись. Україна відзначається як високими ставками депозитів, так і високою вартістю кредитів. В інших країнах ставка кредиту зазвичай не перевищує 6-7 %.

- Але приватні банки теж не поспішають кредитувати бізнес?

- Вони б і раді кредитувати, але не все залежить від їхнього бажання. Для банків дуже важливо, як функціонує судова система. Адже все побудовано на юридичних тонкощах, контрактах. І якщо банк не можна захистити заставне майно, то йому дуже складно вести свою діяльність.

- Процеси зміцнення та розбудови внутрішніх ринків в Україні гальмує монополізм. Він перешкоджає виходові на ринок нових суб'єктів господарювання, збільшує витрати споживачів та консервує інноваційно-інвестиційну діяльність підприємств. Маєте рецепти протидії?

- На словах уряд виступає за демонополізацію економіки, а на практиці всі ми бачимо, що це не діє. Доступ до фінансових ресурсів обмежений. У великого бізнесу є більші можливості для фінансових маневрів. А відтак, багатий стає ще багатшим, а бідний - біднішає. І це об'єктивні реалії. Тут мало що залежить від уряду. Змінити ситуацію скоро не вдасться. Затвердження урядом наприкінці грудня 2012 р. плану дій сприяння європейським інвесторам - для нас добрий сигнал. Постанова стосується технічного регулювання, питань сертифікації, маркування продукції, ціноутворення тощо. Це те, про що ми багато говорили і що хотіли б вирішити. Це - "дорожня карта" для уряду й парламенту, яка приведе до полегшення життя інвесторів в Україні. Тепер усе залежатиме від того, як наміри влади реалізовуватимуться на практиці.

- Експерти кажуть, що нинішній рік для України буде роком суворої економії?

- Україні доведеться економити не лише в нинішньому році, а й у наступні. Проте всяка економія має бути розумною. Навіть у цей час уряд повинен робити все можливе, аби бізнес у державі розвивався. Від створення комфортних умов має минути, щонайменше, п'ять років, аби можна було побачити результати діяльності.

- Недавно Верховна Рада прийняла закон про технопарки, яким планується створити всі умови для бізнесу.

- Дуже складно розраховувати, що цей закон даватиме рівні можливості для бізнесу. Потрібно забезпечити боротьбу з корупцією. Якщо в Україні вдасться подолати корупцію і працюватиме судова система, можна буде говорити про позитивні зміни в суспільстві. Без цього розраховувати на прихід іноземних інвесторів не доводиться. До сказаного ще слід додати зарегульованість бізнесу.

- Чи допомагають спеціальні програми заходів для покращення умов ведення бізнесу в Україні?

- В Україні вже розроблено безліч програм… Упродовж останніх 10-15 років написано десятки рецептів порятунку бізнесу. Крім законів і програм, потрібно мати практичну волю, щоб реалізувати їх. Об'єктивно за останні два роки в Україні зроблено чимало. Взяти хоча б прийнятий торік Митний кодекс, який істотно покращив ситуацію у митній сфері. Не можна сказати, що в Україні все дуже кепсько. Ні. Робота у цьому напрямі ведеться. Але коли, з одного боку, в державі ніби щось покращується, з іншого - з'являється перешкода, яка ускладнює життя бізнесу. Якби нам вдавалося усувати проблеми і не породжувати нових, тоді можна було б говорити про створення комфортних умов для бізнесу.