Переживши наміри уряду запровадити акциз на каву й шоколад, учасники кондитерського ринку знову перебувають у стані легкого шоку. Цього разу завдяки старанням групи народних обранців, котрі запропонували змінити режим імпорту смаженої кави в Україну. Ініціатива може спричинити зміну структури внутрішнього ринку кави та, як зазвичай, ціновий сплеск.
Нині харчові компанії спішно шукають аргументи для передачі їх у парламент і, як говориться, можуть лише ворожити на кавовій гущі, чим закінчиться ідея восьми народних обранців. Адже приблизно місяць тому група депутатів Верховної Ради запропонувала парламенту підвищити ввізне мито на смажену каву з 0,1 до 5 євро/кг. Як і належить, у пояснювальній записці до законопроекту чорним по білому значиться: із метою обмеження імпорту та стимулювання розвитку виробництва смаженої кави в Україні.
Депутати вважають за доцільне підвищити мито на каву смажену, із кофеїном або без, на замінники кави з вмістом кави в будь-якій пропорції, але при цьому залишити без змін режим імпорту розчинної кави й несмаженої (кави-сирцю), що є сировиною для виробництва смаженої. Депутати просто переконані: після запровадження бар’єра у вигляді високого мита інвестори наввипередки кинуться будувати в Україні кавові виробництва. Потенційні інвестори — міжнародні харчові компанії, котрі працюють зокрема й на українському ринку, оптимізм депутатського корпусу не поділяють. Більше того, вважають, що ніхто не ризикне вкласти 100 млн. доларів, а саме стільки коштує хороша фабрика, у країну з нестабільним і часто мінливим законодавством. «Інвестор не любить клімат, де мають місце різкі й непередбачені зміни», — зазначив генеральний директор компанії Kraft Foods Україна Юрій Логуш. Він також додав: після підвищення мита зростання цін на каву неминуче.
До речі, Юрій Логуш своїми словами лише підтвердив розрахунок депутатів на подорожчання імпортної кави після підвищення мита, що за задумом має полегшити місцевим виробникам конкуренцію з імпортерами.
Водночас експерти вважають: очікувати різкого стрибка цін на каву не варто. По-перше, натуральна кава — і так розкіш для багатьох споживачів, по-друге, питома вага сегмента кави в зернах не така велика й динаміка його розвитку не така стрімка, аби дозволити компаніям істотно підняти ціни. Хоча, звісно, зміни будуть.
Цікаво, що в разі підвищення мита до 5 євро/кг Україна реально закриває кордони лише з заходу. Пригадаємо про режим вільної торгівлі. Виходить, зробивши жорсткішим імпорт із одного боку, Україна, проте, залишить відчинені двері для продукції, виробленої в Росії. Тому ряд маркетологів вважає, що після підвищення мита питома вага імпорту кави з Росії зросте з нинішніх 5 до 95%. Більше того, експерти побоюються активізації нелегальних і контрабандних поставок кави на внутрішній ринок.
Крім того, у Краснодарському краї розпочато будівництво фабрики повного циклу з випуску кави (інвестор — швейцарська компанія Nestle). Багато учасників ринку кави натякають: ідея підвищення мита на руку Nestle. Але паралельно з прогнозами про наслідки підвищення мита на смажену каву на ринку досить активно циркулюють чутки про зацікавленість одного з авторів законопроекту в розвитку вітчизняного кавового бізнесу.
Довідка
За даними Державного комітету статистики, 2003 року імпорт смаженої кави збільшився до 6428,6 тонни, на 5,8% (на 349,6 тонни) перевищивши обсяги 2002 року. Торік кава в основному імпортувалася з Польщі (понад 40% всього імпорту) і Австрії (понад 20%). Так, із Польщі було завезено 2823,2 тонни (у 2002-му — 3649 тонн), з Австрії — 1439,3 тонни (923 тонни), Чехії — 841 тонну (659 тонн), Росії — 499,7 тонни (251 тонни), Італії — 339,6 тонни (216 тонн).
Торік місцеве виробництво кави скоротилося на 5,1% (на 102 тонни), склавши 1879 тонн.