ТЕХНОЛОГІЯ MMDS: ПОПЕЛЮШКА ГОТУЄТЬСЯ СТАТИ КОРОЛЕВОЮ

Поділитися
Великий інтерес до вітчизняного ринку сьогодні виявляє російський холдинг АФК «Система». В нього, приміром, входить компанія «Мобильные ТелеСистемы» («МТС»), що володіє національним мобільним оператором UMC...

Великий інтерес до вітчизняного ринку сьогодні виявляє російський холдинг АФК «Система». В нього, приміром, входить компанія «Мобильные ТелеСистемы» («МТС»), що володіє національним мобільним оператором UMC. Агресивне просування в Україні бренда «Джинс», що належить «МТС», —найкраще тому підтвердження. А нещодавно один із головних топ-менеджерів компанії заявив про зацікавленість у подальшій інтеграції в телекомунікаційний ринок України, зокрема і за допомогою розвитку технології MMDS. Вивчення можливості розгортання російською компанією мереж MMDS у нашій країні стало для багатьох учасників розмови відкриттям. Адже вже кілька років цю технологію успішно розвиває ціла низка українських компаній.

Про що йде мова? MMDS (Multichannel Multipoint Distribution System, Багатоканальна Багатоточкова Розподільна Система) — одна з технологій широкосмугового стаціонарного безпровідного зв’язку. У центрі населеного пункту на щоглі встановлюється спеціальний передавач, що забезпечує впевнений прийом у радіусі прямої видимості (залежно від висоти установки антени це 20—50 км). Для MMDS виділено діапазон частот 2,5—2,7 ГГц; він поділений на 25 каналів, кожен у 8 МГц завширшки. Особливості технології дають можливість оператору формувати в цій смузі «пакет», у якому одночасно, на різних каналах і в будь-яких пропорціях, можна комбінувати десятки телепрограм, високошвидкісний доступ до Інтернету, телефонію голосову і IP, відеоконференцзв’язок, мережні ігри, телеметрію та іншу службову інформацію. Тобто за допомогою MMDS можна одночасно подати в житло якісне багатоканальне телебачення, телефонію, доступ до Інтернету, міської інформаційної мережі та інших баз даних. Для цього абоненту, якщо він живе в приватному будинку, достатньо мати антену вагою 2 кілограми, розміром 40 на 40 сантиметрів, і приймач вартістю близько 100 доларів. Такі самі антену і приймач можна встановити на багатоповерховий будинок і підключити до неї десятки квартир через уже існуючу домову розподільну мережу.

У мережах MMDS забезпечується швидкість передачі даних, яка, враховуючи ширину каналу, недосяжна для інших технологій — 56 Мбіт/с на канал. «Транспортна труба» такого розміру здатна задовольнити найсміливіші запити будь-якого інтернет-провайдера, та й не одного. Для порівняння: загальна ємність зовнішніх каналів найбільших провайдерів України у «Голден Телекому» — 24 Мбіт/с, у «IP-телекому» — 20 Мбіт/с. В одному частотному каналі можна здійснювати передачу однієї аналогової або 6—10 цифрових телепрограм. А можна, приміром, транслювати до 20 стереорадіопрограм.

Інформаційне суспільство майбутнього вже сьогодні ставить завдання: високошвидкісні засоби телекомунікацій — у кожен будинок! Реалізувати ж це зовсім непросто. Розрахунки свідчать, що прокладання широкосмугових волоконно-оптичних ліній зв’язку в кожен будинок навіть у Японії, країні з високою щільністю населення, займе 15 років, а витрати перевищать 500 млрд. доларів. Безпровідні мережі широкосмугового доступу дають можливість вирішити ці проблеми швидше і в багато разів дешевше, а ще вони забезпечують процесові гнучкість. Адже спочатку незрозуміло, чи потрібно прокладати дорогий кабель у кожен новий будинок. Потреба в нових послугах зв’язку з’являється не в усіх і не відразу. То нехай користувач сам визначає обсяг послуги виходячи зі своїх поточних потреб.

Багато експертів, навіть «укртелекомівські», схиляються до висновку, що і телефонізацію всієї країни перспективніше здійснювати за допомогою безпровідних технологій — сьогодні це дешевше за створення кабельної інфраструктури. Нагадаємо — в Україні черга на встановлення телефону становить 2,65 мільйона чоловік. Причому значна їх частина проживає саме в сільській місцевості. Встановлення ж сільських телефонів особливо дороге, тому що потребує прокладання куди більшої кількості кабелю в розрахунку на одного абонента, ніж у місті. А платити за це сільські жителі часто не в змозі.

Чи варто дивуватися, що аналітики АФК «Система» так активно почали зондувати в Україні ринок безпровідного доступу з використанням технології MMDS? Справді, сьогодні для розвитку цієї технології ситуація якнайсприятливіша. На думку експертів, особливо важливими передумовами є такі:

— за останні два роки відбулося різке здешевлення як передавального устаткування — від сотень до десятків тисяч доларів, так і абонентського — від 1,5—2,0 тис. до 100—150 дол.;

— вдалося вирішити технічні проблеми з двоспрямованістю мережі, що надало необмежені можливості як індивідуальним, так і корпоративним клієнтам. Гостроту проблеми «остання миля» сьогодні на собі відчувають банки, торговельні мережі, комунальні підприємства тощо;

— дала позитивні результати конверсія частот (раніше 2 ГГц-діапазон в Україні належав військовим).

Проте АФК «Система» у своїх планах далеко не унікальна. Впроваджують технології MMDS в Україні вже дві компанії — «ММДС-Украина» і «Кейбл ТВ-Финансы». Вони мають відповідні ліцензії Держкомзв’язку на виділення частотного ресурсу. А «ММДС-Украина» додатково одержала і ліцензію Нацради з питань телебачення і радіомовлення на трансляцію телепрограм.

Так, компанія «Кейбл ТВ-Финансы» у серпні оформила дозвіл на будівництво передавача MMDS у Сімферополі і розробила чимало бізнес-планів використання цієї технології.

А «ММДС-Украина» за останні 1,5 року навіть розгорнула комерційне телевізійне мовлення в Києві, Дніпропетровську, Одесі, Мелітополі, Донецьку і ще низці міст Донецької області: Макіївці, Краматорську, Слов’янську. До кінця року планується запуск мережі в Харкові і Запоріжжі. Визначальним є той факт, що в компанію вкладені кошти вітчизняного «великого бізнесу» із київською і донецькою пропискою. Радує, що традиційні конкуренти зуміли розумно об’єднати свої зусилля на передньому краї високих технологій в Україні.

Для держави це, безсумнівно, вигідно. Адже сьогодні Україна навіть не входить до списку 55 країн, де моніторяться дані про рівень розвитку інформаційного суспільства для індексу Information Society Index (ISI). А з огляду на те, що, приміром, в індексі розвитку мережних технологій, який складається в Гарварді, Україна перебуває лише на 66-му місці, поруч із Болівією, на нас чекає наполеглива і цілеспрямована робота із входження в інформаційне світове співтовариство. І без залучення великого приватного капіталу, поряд із державними програмами, це завдання не вирішити.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі