Стратегія бізнесу. Самозахоплення продовжує бути зброєю в конкурентній боротьбі

Гучна історія із самовільним захопленням Кулиничівським хлібозаводом земельних ділянок у селищі Кулиничі під Харковом, у ході якої сельчани влаштовували пікети і збирали підписи під зверненням до вищого керівництва країни, а пекарі на чолі з депутатом Харківської міськради Володимиром Мисиком погрожували оголосити голодування, так і не прийшла до свого логічного завершення. Ситуація поки повисла у повітрі. Тим часом торгова марка «Кулиничі» готує експансію до АР Крим, і В.Мисик обіцяє в найкоротші строки забезпечити півострів дешевим хлібом. При цьому стратегія розширення бізнесу харків’ян змінилася мало...

Соціальна психологія

Сьогодні підприємці міцно звелися на ноги, цивілізувалися, відмовилися від малинових піджаків і кастетів. Здебільшого охоче спілкуються зі ЗМІ, опікуються соціальними програмами й благодійністю. Однак при цьому ні-ні та й вдаються до грубої, але перевіреної, стратегії захоплення територій, викликаючи у громадськості закономірне обурення. У принципі, існує величезна чиновницька армія, ціла державна машина, створена на наші гроші і покликана захищати пересічних українців, установлювати чіткі правила і пильно стежити за їхнім виконанням. Але і з правилами виходить кострубато, і за їхнім виконанням стежать абияк.

Прикладом, який змушує вкотре задуматися над проблемами взаємин у трикутнику влада—бізнес—народ, може служити триваючий вже кілька років конфлікт між бізнесом і жителями невеличкого селища Кулиничі під Харковом. Несподіваним виявляється вже те, що підприємці, котрі конфліктують із місцевими сельчанами, є представниками хлібопекарської галузі, традиційно однієї з найбільш мирних і шанованих у народі. Торгова марка «Кулиничі», що об’єднує продукцію кількох великих хлібозаводів, які входять у сферу впливу депутата Харківської міськради від Партії регіонів Володимира Мисика, досить відома в Харківській та інших східних областях. І мало хто з покупців здогадується, що жителі селища, яке дало назву хлібному бренду, небезпідставно звинувачують хлібопекарський комбінат у багатьох своїх бідах, а конфлікт між бізнесом і сельчанами сягнув свого піку.

Жителі проти парканів

«За весь час існування хлібокомбінату його керівництво не вклало ані шеляга в поліпшення селища, а навпаки, вони прийшли на все готове — користуються дорогою, яку не ремонтують, загальною каналізацією, що розрахована лише на жителів. А натомість нічого», — скаржаться жителі селища на шпальтах місцевої преси.

Чашу терпіння місцевих жителів переповнила спроба підприємців забрати у них місцевий парк. Ділянка лісу площею близько 10 га, розташована в селищі, для Кулиничів не просто територія, засаджена деревами, — для сельчан це парк, місце їхніх прогулянок із дітьми і відпочинку на природі. Проте директор хлібозаводу вирішив інакше: для нього це санітарна зона, яку потрібно захистити від місцевих жителів залізним парканом. Законних підстав на це не було. Фермерське господарство «Кегичівське», родинне ТОВ «Кулиничівський хлібозавод», дістало однозначну відмову в оренді земельної ділянки з боку селищної ради. Фермери пішли вище й здобули дозвіл на оренду від Харківської райдержадміністрації, котра має повноваження розпоряджатися землями селищної ради, розташованими за межами населених пунктів. Однак право користування земельною ділянкою під парком ФГ «Кегичівське» так і не було оформлене. Втім, триметровий паркан навколо парку виріс, просто й невигадливо закривши доступ до нього для місцевих жителів.

Сельчани почали боротьбу. У червні 2007 року на зборах громади був створений громадський комітет із реалізації місцевої ініціативи щодо усунення порушень законодавства України керівництвом ФГ «Кегичівське» у смт Кулиничі. Жителі направили звернення до голови Кулиничівської селищної ради, підтримане 956 підписами громадян селища (копії звернення також були направлені президентові України, прем’єр-міністру, главам Харківської обласної та районної держадміністрацій). На сесії депутати одностайно підтримали ініціативу жителів і заходилися писати по інстанціях. 20 липня 2007 року комісією за участі представників обласного і районного органів управління земельними ресурсами і управління контролю за використанням земель у Харківській області була проведена перевірка скарги жителів Кулиничів. У акті перевірки зафіксовані численні порушення чинного законодавства України з боку керівництва ФГ «Кегичівське».

Зокрема комісія зафіксувала факт незаконного перекриття дороги до поліклініки, дитсадка і житлового масиву смт Кулиничі, підтвердила незаконність огородження 10 га лісу і виявила факт розміщення на даній території багатоповерхових споруд невстановленого призначення. Крім того, в акті зазначений факт самовільного захоплення ділянки площею 0,37 га і розміщення на ній виробничих будівель і споруд хлібокомбінату (у той час як ділянка була надана в оренду для ведення фермерського господарства ФГ «Кегичівське»), а також низку інших порушень закону.

Проте, як виявилося, встановлений факт порушення закону ще не означає покарання винуватців і ліквідацію наслідків. Усі звернення депутатів селищної ради до органів прокуратури, Харківської облдержадміністрації й інших інстанцій наштовхнулися на глуху стіну бюрократії. Численні залізні і залізобетонні паркани досі перетинають територію селища на власний розсуд, перекриваючи дороги і ділянки загального користування.

Найсумніше навіть не те, що дер­жавна машина виявилася нездатною захистити ані жителів селища, ані закон. Пригнічує ставлення наших доморослих бізнесменів до думки і потреб суспільства, в якому вони живуть. Звичка зневажливо і з погордою дивитися на простих людей. Засмучує сама стратегія ведення бізнесу за принципом «спочатку побудуємо, а там видно буде». Тільки уявіть собі, що буде, коли так чинитиме кожен.

Як свідчать документи ГУ МВС України в Харківській області, подібний підхід застосовувався і під час розвитку торговельної мережі ЗАТ «Кулиничі». У ході перевірки було встановлено, що будівельні роботи зі спорудження торговельних павільйонів для ЗАТ «Кулиничі» представники ЗАТ «Астарта» проводили без будь-яких документів про виділення земельних ділянок. Після втручання міліції будівельні роботи були припинені. Тим часом тільки в самому Харкові мережа «Кулиничі» вже налічує 250 точок. Скільки з них установлено на законних підставах, можна лише гадати.

Крим: стратегія колишня

Із земельного скандалу почали свою діяльність харківські бізнесмени й у Криму. Предмет розбрату — хлібопекарське підприємство, розташоване в селі Красна Зорька Сімферопольського району. Належало воно Сімферопольській райспоживспілці, яка входить у Кримспоживспілку. Як ствер­джує газета «Первая крымская» від 25.01.2008 р., невеличке хлібопекарське підприємство просто віддали харківським підприємцям. «Пожвавлення на його території місцеві жителі помітили наприкінці листопада — початку грудня 2007 року. Цехи раптом спорожніли, старе обладнання вивезли і здали на брухт, вивільнивши під новий об’єкт близько 2 га землі. Тепер на місці, де ще недавно пахло свіжовипеченим хлібом, активно йде будівництво». Як з’ясувалося, незаконне. У ході перевірки Інспекцією дер­жавного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим установлено, що ремонтно-будівельні роботи ведуться без проектної документації і дозволу Інспекції ДАБК в АРК.

Виконавець робіт — Сімферопольська РСС — за самовільне будівництво притягнута до адміністративної відповідальності, але роботи на території тривають. Природно, у повітрі повисло запитання: чи витримають комунікації селища (каналізація, електрифікація, дороги) введення в дію нових потужностей? Чи не повторить сімферопольська Красна Зорька гіркий досвід харківського селища Кулиничі?

Доморосла конкуренція

Почалася ця історія ще в липні на засіданні кримського уряду, на яке запросили керівника харківського ТОВ «Хлібопекарський комплекс «Кулиничі» В.Миси­ка. Керівництво республіки вислухало пропозицію харківського бізнесмена щодо розвитку хлібопекарської справи в автономії, він пообіцяв, що харківське підприємство протягом півроку побудує в Сімферополі свій перший хлібокомбінат і почне поставляти продукцію на хлібний ринок Криму. Нібито вже є два об’єкти, зокрема Кримспоживспілки, які харківський інвестор готовий викупити. Тоді, правда, у Кримспоживспілці заявляли, що про можливе будівництво заводу харків’янами на одному зі своїх об’єктів вони нічого не знають. Певно, ситуація змінилася. У кримській пресі поповзли чутки, що уряд автономії підшукує конкурентів непоступливому хлібному монополісту автономії — підприємству «Кримхліб», яке не бажає штучно стримувати ціни за вказівкою згори.

Чутки досить швидко дістали непряме підтвердження. Радмін автономії скасував граничний рівень роздрібних цін на хліб соціальних сортів. Його голова Віктор Плакида, коментуючи журналістам рішення уряду Криму, зазначив, що регулювання цін «не знаходило відгуку у виробника хліба, котрі всіма силами намагалися виробляти його або в недостатній кількості, або взагалі не виробляти». Крім того, за словами пана Плакиди, влада автономії вживає заходів, аби зробити хлібний ринок Криму «менш монополізованим». «Я думаю, що коли завершиться процес організації ще одного підприємства, ми тоді подивимося, на що воно здатне. Це теж буде, на нашу думку, сприяти стабілізації цін на ринку хліба», — заявив В.Плакида.

Дивний аукціон

Вінцем цієї туманної історії став аукціон, проведений дочірнім підприємством Кримспоживспілки «Кооператор». Звісно, високі договірні сторони воліли б обійтися без цих формальностей, але чинне законодавство вимагає обов’язкового продажу кооперативного майна через аукціони, тобто публічно. Втім, на практиці в Криму аукціони примудряються проводити і за зачиненими дверима, не пускаючи на поріг навіть пресу. Дуже зручно, особливо коли переможець торгів уже заздалегідь визначений.

Положення, яке регулює порядок проведення аукціону, передбачає, що не пізніш як за 20 днів до його проведення оголошення про аукціон оприлюднюється через місцеве ТБ, радіо й обов’язково в газетах із максимальним накладом (не менше трьох разів за час рекламної кампанії). Можна не дивуватися тому, що оголошення про проведення аукціону не давали ні на телебаченні, ні на радіо, але те, що його розмістили в газеті накладом усього 5 тис. примірників, тоді як провідні кримські видання мають 30—50 тис., — це як мінімум дивно.

Втім, дива цим не обмежуються. Наприклад, із дня виходу оголошення (7 лютого) до дня проведення аукціону (12 лютого) залишалося всього чотири дні, і тільки два з них робочі. Більше того, кінцева дата прийняття заявок відповідно до оголошення — 8 лютого, тобто потенційні учасники аукціону мали лише один день, щоб подати заявку на участь у ньому, оплатити 191 тис. грн., ознайомитися з об’єктом і надати комісії пакет документів.

Отже, організатори створили всі умови, щоб незваних учасників на аукціоні не виявилося. У результаті київський виробник ТОВ «Юнітекс», який виявив до хлібопекарського комбінату в Красній Зорьці інтерес, не був допущений на аукціон. Захід відбувся з двома учасниками, котрих важко не переплутати: ТОВ «Хлібопекарський комплекс «Кулиничі» і ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі». Такий цинізм оцінили Феміда та її служителі, котрі працюють у Господарському суді Криму. Вже винесено рішення про визнання аукціону недійсним.

Не виключено, що друга сторона оскаржить рішення, але втішає вже те, що практика первісних відносин в економіці вже не сходить із рук так легко. Від такої практики в цивілізованій державі давно час відмовитися. Адже ринок не може бути побудований на неринкових відносинах, так само, як і низькі ціни на хліб не можуть бути отримані за рахунок нечесної конкуренції.