Стоп спецмашина! Суд зупинив процес приватизації Криворізького залізорудного

Спецзакони, спецконкурси, спецнази в масках, зрештою... А вже їм, здається, все під силу. Вони зазвичай служать, що нема до чого причепитися.

Однак цього разу збій таки стався, і твердження про закінчення «серіалу» з приватизацією ДАК «Укррудпром» виявилися передчасними. «Надзвичайна подія» сталася 21 серпня, коли державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, згідно з рішенням суду, прийняв постанову №212/2, якою Фонду держмайна заборонено здійснювати передачу пакета акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» компанії «Солайм» до вирішення спору за позовом Юрія Деркача до Мінпромполітики та ФДМ. Що це — тимчасова зупинка в дорозі чи кінець ери клубної прихватизації державної, а отже загальнонародної власності?..

Літній розпродаж зі знижками

За спецконкурсами з розпродажу «ласощів» вузькому колу олігархів уже якось забули про те, що ніхто не відміняв загальну схему приватизації, що грунтується на Конституції, Законі «Про приватизацію державного майна», Державній програмі приватизації. Ця схема виходить із того, що держпідприємства, хоч як банально це тепер звучить, усе ж належать усьому народові України. А тому... після корпоратизації й акціонування держпідприємства свій відсоток акцій одержує його трудовий колектив. Усе, що залишилося, продають із допомогою відкритих аукціонів, конкурсів, на фондових біржах... І покупцями, хоч як це дивно, можуть бути громадяни України, юридичні особи (у власності яких частина державної власності не перевищує 25%) і навіть іноземці. Причому стаття 15 закону про приватизацію передбачає загальнодоступність і конкуренцію покупців.

Якщо ж шановному Фонду держмайна раптом сподобався хтось із інвесторів і він захотів його залучити на підприємство, то немає проблем, — будьте ласкаві викупити акції в їхнього власника, включаючи населення. Схема не ідеальна (адже можливості в громадян України різні), але більш справедлива за ту, яку обкатали нинішні продавці та покупці, котрі відтіснили всіх мислимих і немислимих конкурентів положеннями спецзаконів і «делікатними» умовами приватизаційних спецконкурсів. Її реалізація, принаймні, дозволила б уникнути гіперконцентрації капіталу в руках олігархів — фаворитів приватизації (на тлі злиднів переважної більшості населення країни) і створила б передумови для зародження середнього класу.

Тоді не довелося б ремствувати, що не найбагатша у світі держава знову продешевила. Не секрет, що у випадку з Криворізьким залізорудним комбінатом втрати від продажу, за деякими оцінками, становлять до 200 млн. дол. (Хоча треба ще підрахувати, скільки в результаті щороку недоодержить від такої угоди державний бюджет.) Зате впоралися з угодою швидко — як сказав відомий кіноперсонаж, без шуму та пилюки, — попри те, що провели її в самісінький розпал відпускного сезону.

Утім, експерти хором стверджують, що в такому поспіху є особливий зміст. Адже ще навесні парламент мав намір включити КЗРК у перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Існує й відповідний законопроект. Однак не встигли народні обранці — поспішили на канікули. Ціна: держава ледь не втратила прибуткове підприємство, що забезпечує левову частку (нині близько 3/4) видобутку багатої залізної руди в країні.

У вузькому колі обмежених клієнтів

Ніхто не заперечує, сумно відомий спеціалізований Закон «Про основні умови приватизації «Укррудпрому» використали на сто відсотків. (Спеціалізоване законодавство, як відомо, має перевагу перед загальним.) Однак Конституцію ще ніхто не скасовував. А між іншим, процедура спецконкурсів позбавляє права громадян України розпоряджатися загальнонародною власністю. Позбавляє їх права рівності перед законом (ст. 13). І створює привілей одним за рахунок інших (ст.24). Природно, роботи суддям додалося, адже ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41).

Якби загальна схема працювала, то крім фаворитів приватизації знайшлося б досить охочих придбати акції рентабельних підприємств. Не довелося б вдаватися до конкурсу з обмеженою участю з продажу КЗРК. Схоже, для суддів статті Конституції — вагомий аргумент. От і посипалися позови громадян до Мінпромполітики та Фонду держмайна, скарги представників трудового колективу.

Проте, на думку юристів, аргумент цей аж ніяк не єдиний. Зокрема, вони звертають увагу на ст.5 закону про приватизацію, відповідно до якої приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення. До їх числа пунктом 2 віднесено об’єкти, контроль за діяльністю яких із боку держави «гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання чи реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв». Адже не секрет, що видобувають залізну руду на КЗРК із використанням вибухових речовин.

Крім того, ще слід з’ясувати, чи мав право старий склад Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, повноваження якого закінчилися в грудні 2003 року, реєструвати емісію акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Із цього приводу є серйозні сумніви навіть у фахівців. Якщо вони підтвердяться й у результаті акції виявляться не забезпеченими власністю, то що ж тоді продавали?

Однак, за результатами спеціального конкурсу з обмеженою участю, 4 серпня ФДМ уклав договір із ТОВ «Солайм» про купівлю-продаж пакета акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Мовляв, якщо ковтнули пілюлю «Криворіжсталі», то й залізорудним комбінатом не поперхнетеся.

Підкажіть Мін’юсту адресу ФДМ

20 серпня Солом’янський районний суд міста Києва, дослідивши матеріали справи, виніс постанову про заборону ФДМ передавати пакет акцій КЗРК компанії ТОВ «Солайм» до завершення спору по суті. Вже 21 серпня свій службовий обов’язок виконала державна виконавча служба, відкривши виконавче провадження з примусового виконання судової постанови.

От і стоп машина! Чим не НП — не вдалося проковтнути останній шматок гірничорудного пирога. Не можуть же чиновники всупереч рішенню суду та постанові департаменту Мін’юсту довести оборудку до кінця, переступивши закон. А там, дивись, і парламентарії, погрівшись на сонечку, повернуться під купол і закінчать, що почали.

Не так сталося, як гадалося. Апетит приходить під час їди. Юристи стверджують, що виконавча служба знайшла формальні причини, щоб «виправитися» й скасувати свою постанову №212/2 про виконавче провадження. Виявляється, у постанові суду, яку, відповідно до закону, мають виконувати негайно, бракує дати її вступу в силу. А ще пильній службі Мін’юсту невідома адреса Фонду держмайна...

Цікаво, як тепер вчинять чиновники з ФДМ. Адже їм суд повідомив таки про своє рішення, так само як і ТОВ «Солайм», і ТОВ «Віком» (реєстратору акцій КЗРК). Чи ж і вони теж знехтують закон: «Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, що приватизується, у порядку, встановленому законодавством». Не довелося б потім відшкодовувати збитки за незаконні рішення, дії або бездіяльність...

P.S. Номер уже верстався, коли з КЗРК надійшла інформація про те, що рішення суду таки знехтували — ТОВ «Віком» зареєструвала передачу акцій.

Коментар

Валентина Семенюк,
голова Спеціальної
контрольної комісії ВР
з питань приватизації

Коли готували до приватизації «Укррудпром», не врахували, що КЗРК і «Кривбасвибухпром», відповідно до ст.5 Закону про приватизацію, заборонені до приватизації. Спеціальна контрольна комісія 30 липня вийшла з пропозицією вивести ці підприємства з переліку тих, що приватизуються. Рішення комісії було підтримано, але до кінця сесії його не встигли розглянути. Я подала до суду на ДКЦПФР і ФДМ, оскільки:

1) не було витримано строки для подачі документів на конкурс — замість 75 було надано лише 30 днів;

2) емісію акцій було здійснено, коли ДКЦПФР ще не отримала своїх повноважень. Нову комісію парламент затвердив лише в липні;

3) в умовах конкурсу не було передбачено гарантії збереження: рівня зарплати на п’ять років, кількості робочих місць, рівня відрахувань у бюджет;

4) не враховано право на приватизацію підприємств громадянами України.

Реєстрація передачі акцій усупереч рішенню суду буде предметом подальшого розгляду так само, як це роблять суди по «Криворіжсталі». Знадобиться й мій досвід звернення до парламентів і фондових бірж світу. Крім того, гадаю, що закон про реприватизацію буде прийнято вже на цій сесії.