Ставка більша за життя

Підсумки 2012 р. для українського гірничо-металургійного комплексу виявилися песимістичнішими, ніж очікувалося. Вперше за останні десять років сукупні збитки українських металургійних підприємств становили 4,9 млрд грн. За даними Мінпромполітики, всі металургійні компанії України 2012 р. показали серйозне зниження виробничих і фінансових показників.

На думку експертів, найбільше постраждали підприємства, контрольовані іноземними інвесторами. За словами Петра Бурковського, експерта Школи політичної аналітики при НаУКМА, "Арселорміттал Кривій Ріг" закінчив рік зі збитком у розмірі 2,9 млрд грн. "Це можна вважати подвійним падінням, оскільки в 2011 р. меткомбінат отримав чистий прибуток у розмірі
2,1 млрд грн. Однак найгірше показав себе "Євраз-ДМЗ ім. Петровського", що входить до російської групи "Евраз". У перерахунку на тонну сталі збитки виявилися найбільшими в галузі. Головна причина такого падіння - невиправданий розрахунок інвесторів на пільги й допомогу з боку держави та відсутність довгострокових програм інвестування в модернізацію виробництва".

Прорахунків в управлінні металургійними підприємствами додалося через несприятливу зовнішню кон'юнктуру. Ціни на сталь, залізну руду й вугілля на ключових ринках з II по IV квартал 2012 р. різко знижувалися, тоді як унаслідок підвищення залізничних тарифів зросли витрати на дистрибуцію. Водночас уряду так і не вдалося знайти спільну мову з Росією щодо зниження цін на природний газ, а зусилля з диверсифікації й розвитку нетрадиційних джерел газу поки що залишаються на папері.

Проблеми не оминули й найбільший промисловий холдинг України - СКМ. Засвідчений аудиторською перевіркою PriceWaterhouseCoopers чистий прибуток СКМ за останній рік знизився з 3,2 млрд дол. до 1,75 млрд дол. Топ-менеджмент належного Рінату Ахметову холдингу пояснює падіння не тільки впливом рецесії на основних ринках, а й збільшенням інвестицій у модернізацію виробництва. За словами гендиректора СКМ Олега Попова, в 2012 р. група спрямувала на модернізацію виробництва понад 2,2 млрд дол., а також 800 млн дол. на соціальні програми й проекти в містах, де розміщені виробничі потужності.

Хоча експерти вважають таке екстенсивне збільшення довгострокових витрат ризикованим із погляду слабкого попиту на зовнішніх ринках і подорожчання кредитних ресурсів, ставку на модернізацію виробничих фондів, успадкованих з радянських часів, називають єдиним виходом з ситуації, що утворилася. "Радянська промисловість за своєю природою була дотаційною і могла розвиватися тільки в умовах державного управління трудовими й фінансовими ресурсами, дешевої енергії та гарантованих ринків збуту. Нині ми бачимо демонтаж останніх елементів цієї системи, зокрема скорочення будь-яких форм держпідтримки, в тому числі у вигляді податкових пільг. Тому рецесія змусить великих власників або модернізувати, що ризиковано, або просто закривати такі підприємства, що вигідніше з погляду мінімізації витрат", - вважає Петро Бурковський.

Судячи з результатів 2012 р., із великих фінансово-промислових груп тільки СКМ здатна прийняти на себе ризики модернізації в умовах економічного спаду. Так, торік холдинг на Єнакіївському метзаводі в партнерстві з французами розпочав будівництво установки з виробництва технічних газів, що дасть змогу знизити витрати енергії на 30% і скоротити викид забруднюючих речовин. На Запоріжсталі було введено в експлуатацію нову агломераційну машину, що знижує шкідливі викиди всього комбінату на 10%. На Азовсталі й комбінаті ім. Ілліча почалася реконструкція аглофабрик. Після модернізації електрофільтрів на Зуївській ТЕС, що входить у ДТЕК, викиди пилу було знижено в сім разів, і тепер рівень допустимого забруднення повітря відповідає європейським стандартам.

"Вкладати зароблене в розвиток своїх активів сьогодні - це виправданий крок, що свідчить про розуміння світових тенденцій розвитку бізнесу, - каже заслужений економіст України Віктор Лисицький. - Компанія зміцнює технологічні складові своїх бізнесів тоді, коли світові ринки хисткі. Але криза рано чи пізно закінчиться, і домінуюче становище займуть компанії, які краще підготуються до роботи в нових умовах. Нинішні інвестиції в модернізацію принесуть економічний ефект уже в найближчі 5–10 років".

Попри песимістичні прогнози на зовнішніх ринках, весь прибуток за 2012 р. на багатьох підприємствах гірничо-металургійного комплексу СКМ спрямували на модернізаційні проекти. Це дасть СКМ змогу продовжити реалізацію екологічних заходів.

Доречно згадати, що інвестиції в модернізацію виробництва були стрижнем Євросоюзу в 1950–1960-х рр. Вони створили основу для стабільного економічного зростання й добробуту країн нинішньої єврозони. І нині, попри рецесію, європейці продовжують активно інвестувати в науку, в розвиток передових технологій і виробництв. Хочеться сподіватися, що ті з українських компаній, які стають на шлях модернізації, зможуть забезпечити для своїх працівників європейський рівень життя...