Автомобілі можуть стати однією з основних статей українського експорту до Росії. Західні автоконцерни всерйоз налаштовані розміщувати свої виробництва на території країни та звідси здійснювати експансію на російський ринок.
Росія завжди цікавила великі західні фірми як величезний і слабко насичений ринок збуту. Понад 140 млн. потенційних клієнтів — така ємність дуже значна для виробника будь-якого масштабу. І якщо на початку перебудови на Росію звертали увагу в основному постачальники недорогої продукції (через низьку купівельну спроможність населення), то нині країна стала об’єктом пильної уваги світових автоконцернів. Із огляду на невисоку якість російських автомобілів і високий попит на іномарки, у світових автомобільних гігантів є всі передумови для утримання значної частки російського ринку й розширення своєї присутності на ньому.
Проте цінова конкуренція, як і на українському ринку, не втратила своєї актуальності. Останні опитування показали: у наймасовіших споживчих сегментах ціна автомобіля, як і раніше, залишається одним із вирішальних критеріїв вибору. У таких умовах західні компанії прагнуть якнайбільше скоротити витрати, і перше, чого їм хотілося б уникнути, — це високі ввізні мита на автомобілі, вироблені за межами країни. Головний спосіб уникнути цього — розгорнути виробництво на території Росії. Проте тут потенційні інвестори стикаються з серйозними проблемами.
Протекціоністська політика, яку здійснює російський уряд нібито для підтримки вітчизняного виробництва, робить невигідним розміщення на території держави іноземних виробничих потужностей. Лобі російських автовиробників вельми впливове в законодавчих колах. Тому світові автогіганти обирають іншу стратегію завоювання ринку Росії.
Наявність договору про вільну торгівлю між Україною та Росією, попри певні проблеми з механізмами ратифікації, дозволяє в рамках квоти безмитно провозити з Росії в Україну автомобілі, зібрані на російській території. Таким самим правом може користуватися й Україна, котра донедавна не мала в цій сфері конкурентоспроможного продукту, який всерйоз зацікавив би російських споживачів. Незабаром ситуація може різко змінитися.
Піонером нової стратегії входу на ринок Росії став німецький концерн Volkswagen, котрий безуспішно намагався свого часу організувати виробництво на російській території. Компанія оголосила про намір підкоряти російський ринок, інвестуючи дрібновузлове складання автомобілів в Україні. Повідомивши про стратегічне партнерство з українською компанією «Єврокар» і про свої далекосяжні плани, західнонімецький концерн фактично анонсував новий стратегічний підхід до освоєння російського ринку.
Велику роль при ухваленні згаданого рішення відіграла наявність вільної економічної зони «Закарпаття», що якнайкраще відповідає цілям експортно орієнтованих компаній. Закони, які регламентують роботу підприємств у рамках ВЕЗ, дозволяють максимально уникнути додаткових витрат при перетинанні митних кордонів України й Росії.
Найновіше та найсучасніше в Східній Європі підприємство Volkswagen Group, що належить «Єврокару», обладнане за останнім словом техніки. Воно здатне задовольнити попит російського ринку на такі автомобілі, як Skoda, Volkswagen і Audi. А схема поставок автомобілів з української вільної економічної зони в Росію оптимальна з погляду витрат, що дозволить встановити дуже привабливі ціни на весь модельний ряд.
Імовірно, незабаром приклад Volkswagen наслідуватимуть інші автомобільні гіганти. Нині для цього склалися вельми вдалі передумови. Розширення ЄС безсумнівно спричинить подорожчання робочої сили в країнах Східної Європи — нових членах об’єднаної Європи. Отже, стане ще вигідніше розміщувати виробничі потужності на території України, де вартість праці кваліфікованих фахівців поки ще залишається на колишньому рівні.
Вигоди України від такого співробітництва очевидні: це й нові робочі місця для українських громадян, і приплив до країни закордонних інвестицій, і зростання обсягів експорту високотехнологічних товарів. Нині умови, у яких опинилася Україна, як ніколи сприятливі для залучення масштабних західних коштів. Сподіваємося, Україна свій шанс не прогавить.