Шлагбаум на рейках

На початку вересня віце-прем’єр Борис Колесніков публічно заявив, що до кінця місяця «Укрзалізниця» поверне собі статус митного перевізника, отриманий у квітні 2004-го й відібраний через рік. Причому пообіцяв гучно - мовляв, якщо цього не станеться, то Держмитниця самостійно перевозитиме вантажі у вагонетках.

Схоже, вагонетки час готувати. Вересень уже минає, а статус митного перевізника на обрії «Укрзалізниці» так і не замаячів. Митна служба, яка освоїлася в ролі держави у державі, передавати свої повноваження якимсь іншим структурам не поспішає. Ситуація стає, як і багато що в нашій державі, парадоксальною, коли не комічною, ще й тому, що в проекті нового Митного кодексу статусу митного перевізника взагалі немає. І, фактично, «Укр­залізниця» всі ці роки боролася й продовжує боротися за той статус, від якого митна служба в найближчому майбутньому планує відмовитися.

Питання з насиченою передісторією

У 2004 році «Укрзалізниця» отримала - після тривалих переговорів із Державною митною службою - статус митного перевізника, що дозволяв держмонополістові перевозити транзитні вантажі без митного огляду, а вантажі, призначені для одержувачів в Україні, ввозити за спрощеною процедурою. По суті, цей статус допомагав «Укрзалізниці» нарощувати свої обсяги, - адже її спеціальні повноваження істотно полегшували життя відправникам вантажів і рятували їх від безлічі бюрократичних затримок. А вже про митні затримки відомо, на жаль, дуже добре.

За час дії цього статусу «Укрзалізниці» обсяг транзитних вантажів, які перевозилися залізницею, щомісяця збільшувався на 300 вагонів. А за підсумками року цей обсяг збільшився майже удвічі. Свою вигоду отримала й держава, оскільки запровадження спрощених правил відразу ж пожвавило транспортні коридори країни.

Однак пропрацював цей щойно запущений механізм недовго. Наступної весни наказом тодішнього голови Держмитниці Володимира Скомаровського ліцензію «Укрзалізниці» на посередницьку діяльність митного перевізника було анульовано з формулюванням «у зв’язку з неодноразовими порушеннями законодавства з питань митної справи». При цьому в колах залізничників популярним анекдотом став список цих-таки порушень, виявлених митницею: здебільшого йшлося про впійманих на гарячому провідників, які намагалися провозити у вагонах продукти, побутову техніку, гроші та наркотики. Справа, безумовно, невдячна, але як вона стосувалася здійснення «Укрзаліз­ницею» транзитних перевезень - під великим питанням.

Відповідь, принаймні одна з них, лежить на поверхні. Після того, як статус митного перевізника відібрали у залізниць, його передали приватній фірмі «Гарант-Сервіс», яку пов’язували з екс-головою митної служби та екс-головою СБУ Леонідом Деркачем (докладно «ДТ» писало про цю історію у статті «Своя рука - владика, або Як наша митниця вставляє палиці в колеса транзиту», №15 від 23 квітня 2005 р.). Точніше, навіть не передали, а повернули: послуги посередника ця фірма надавала й до 2004 року, ось тільки на умовах, значно менш зручних для відправників вантажу, ніж «Укр­залізниця». Зокрема, якщо «Укрзалізниця» не вимагала від відправників заставу за перевезення вантажу (як юридичний гарант операції), то, щоб отримати послугу «Гарант-Сервісу», необхідно було перевести на рахунок фірми до 70% вартості вантажу, що вилучало на тривалий час значні суми з власного обороту відправників.

Позбавлення «Укрзаліз­ниці» статусу митного перевізника викликало відплив високотарифного підакцизного транзиту з України, оскільки підвищило для вантажовласників вартість залізничного перевезення за рахунок необхідності платити фінансову заставу.

«Укрзалізниця» не стала мовчки миритися з новими-старими порядками й розпочала тривалий процес переговорів з усіма втягнутим в цю ситуацію держструктурами. Так в описуваній п’єсі з’явився другий акт. У листопаді 2009 року підрозділ «Укрзалізниці» - митний термінал «Одеса - Ліски» отримав право на митне оформлення транзитних підакцизних товарів. І знову статус цей довго не протримався, - уряд доручив розробити ліцензійні умови для роботи митних перевізників, чого так і не було зроблено. На початку 2011 року законодавчо зникла можливість отримання ліцензії на таку діяльність, і статус митного перевізника наш залізничний монополіст втратив повторно. Його багатолітні спроби відновити статус блокувалися Держмитслужбою, що висувала нездійсненні для залізниці ліцензійні умови. Зокрема заборону перевозити вантажі з участю кількох залізниць, обов’язкове використання вагонів саме тієї залізниці, яка здійснює перевезення. Для нашої залізничної системи, яка складається з шести залізниць (що покривають різні регіони), такі вимоги нездійсненні і взагалі - неадек­ватні.

Затяжний клінч

Однак цим історія з транзитними перевезеннями «Укрзалізницею» не закінчилася.

- «Укрзалізниця» не переставала добиватися відновлення статусу митного перевізника і внесення нас у реєстр, - розповідає перший заступник начальника Головного комерційного управління «Укрзаліз­ниці» Юрій Мерку­лов. - Робота щодо самої процедури внесення була призупинена змінами, прий­нятими до Закону України «Про ліцензування певних видів діяльності», з якого вивели обов’яз­ковість ліцензування діяльності митного перевізника. Власне кажучи, позиція Державної митної служби України чітка - доки не буде розроблено іншого порядку, «Укрзалізниця» не може отримати цей статус. Слід зазначити, що з цих самих причин наразі статус митного перевізника втратили багато підприємств - як залізничники, так і автомобілісти. Тому зараз склалася така ситуація, що статус митного перевізника, який визначено кодексом, отримати неможливо.

У Міністерства фінансів України, що курирує Держ­митницю, сьогодні така позиція: розробляти окремі порядки недоцільно через перспективу перегляду Митного кодексу в цілому. Залізничники підготували свої пропозиції до проекту Митного кодексу й передали їх у профільний комітет Верховної Ради. Однак пропозиції «Укрзалізниці» у першому читанні редакції Митного кодексу враховані не були. А найцікавіше, що до другого читання розділ «Митний перевізник» повністю виключили з проекту кодексу.

Залізничників у цьому питанні підтримує Міністерство економіки України, що зголосилося брати участь у розробці відповідного нормативного документа. Зараз «Укрзаліз­ниця» веде переговори з громадською радою при Держ­митниці і зацікавленими підприємцями про те, щоб виробити правильний метод, який дозволив би зняти з бізнесу додатковий тягар у вигляді відволікання коштів фінансовим посередникам та збільшити обсяги транзиту.

«Укрзалізниця» все не може добитися права спростити проходження митних процедур. Тоді статус митного перевізника дозволив би істотно пожвавити транзитний вантажопотік і оформляти імпортні вантажі не на кордоні, а за місцем призначення. Але комфорт для підприємців - не наш коник, на жаль. І тому повторюється мізансцена шестирічної давності.