Розподіл корабельних зборів: відповіді, яких не хоче чути СБУ

Наприкінці листопада СБУ провела обшуки в офісах найбільшого приватного портового оператора України - групи терміналів "Трансінвестсервіс" (ТІС), а також у деяких його власників. Силовики діяли в рамках розслідування справи, пов'язаної з наказом МІУ №316, який в останні тижні не сходить зі сторінок фахівців портового бізнесу в соціальних мережах.

Порти - сфера справді вузька й складна, справжніх публічних експертів у ній небагато. Днями голова ТІС Олег Кутателадзе провів прес-конференцію в "Лігабізнесінформ", де докладно пояснював, що відбувається в портах. Як відомо, приходили не тільки до них - майже всі портовики зараз переживають подібне різною мірою і з різних приводів. Компанія повідомила журналістам, що звертатиметься до президента і прем'єра, який неодноразово заявляв, що йому дуже не подобається, коли силовики "кошмарять" бізнес. За даними прес-служби ТІС, підприємство тільки за один день перевалює вантажі середньою вартістю 8,7 млн дол., що за підсумками року складається у 8,3% усього експорту товарів України (якщо брати дані Держстату за 2015 р.). Чи є подібний потік ласим шматком? Безперечно.

Основні претензії правоохоронців стосуються наказу МІУ №316 від 24.07.2015 р. Це - складний для обивателя документ про розподіл корабельних зборів, що стягуються на утримання акваторії, між Адміністрацією морських портів України (АМПУ) і безпосереднім власником операційної акваторії, в якій судна здійснюють вантажні операції. Наказ свого часу пройшов п'ять міністерств і відомств, включаючи Кабмін і Мін'юст. Незважаючи на це, раптом спливло питання про його правомірність.

Портові збори (одним з яких є й корабельний) - обов'язкові платежі, які стягуються з будь-якого судна, що заходить у порти. В Україні ці платежі досить високі, порівняно з іншими країнами: з одного судна держава може отримати від 50 до 300 тис. дол.

Економічна суть зборів - у відшкодуванні вже здійснених витрат на будівництво акваторії портів, а також у створенні накопичень для їх підтримання в безпечному навігаційному стані та для подальшого розширення в разі необхідності. Відповідно, наказ передбачає, що якщо акваторію створила держава, то всі збори йдуть в АМПУ, але якщо акваторію створив приватний інвестор, він отримує право на частину корабельного збору в рахунок здійснених ним витрат. Причому тільки за рахунок суден, що приходять саме в цю частину порту, і тільки в розмірі фактично вкладених коштів, без якихось відсотків і гарантій. Більше того, ці виплати є цільовими, тобто використовувати їх інвестор зможе виключно для подальших інвестицій у днопоглиблення. Коли ж суму буде виплачено (скільки це забере часу, не знає ніхто), інвестор втратить право на свою частку, і 100% корабельного збору отримуватиме уповноважена державою організація.

Великим суднам потрібна велика глибина. Що більше судно - то більший корабельний збір, більша частка інвестора в ньому. А отже, в нього швидше формуються цільові кошти на подальше поглиблення.

У радянський час порти й акваторії будувала держава, і питань про те, хто збирає збори й поглиблює дно, не виникало. Після розпаду СРСР виникли приватні термінали, біля яких держпорти не хотіли займатися поглибленням взагалі, але охоче збирали гроші, якщо днопоглибленням займалися приватники. Портова реформа 2012-2013 рр. розв'язала цілий букет назрілих проблем. Спочатку розмежували регуляторні й господарські функції держпортів, а саме поняття "порт" стало позначати територію, а не підприємство. Потім створили спеціальну структуру для збирання та реінвестування портових зборів - АМПУ. Відповідно, приватні компанії, що вклали кошти в акваторії на законних підставах задовго до портової реформи, порушили питання про компенсацію таких витрат за рахунок майбутніх доходів.

ТІС поглибив дно біля своїх причалів задовго до наказу №316: Олег Кутателадзе показував журналістам офіційні гідрографічні карти Ллойда, на яких видно, що ще до 2005 р. біля причалів не було нічого, а до 2010-го акваторія вже з'явилася. "Ми витратили на цю роботу понад 40 млн дол. Портові збори, які держава тільки за останні п'ять років отримала завдяки нашому поглибленню, - 210 млн дол., - повідомив О.Кутателадзе. - Перед початком робіт ми звернулися з листом до міністерства, і нам погодили, що ми будемо це робити, а потім нам компенсують кошти, які ми туди вклали. У 2012 р. закон "Про морські порти" визначив, що корабельний збір має брати власник усієї акваторії порту, тобто АМПУ, але його частину може брати той, хто побудував операційну акваторію причалу. Ми і ще дві компанії в Миколаєві підпадаємо під цю норму".

Отже, 2015 року набрав чинності наказ, що уточнює норми закону. Погоджений усіма компетентними органами, він відновив економічну логіку. Однак, як заявив на прес-конференції О.Кутателадзе, невдовзі парламентарії Поляков і Силантьєв звернулися до МВС, і правоохоронці відкрили провадження за статтею "Зловживання службовим становищем".

"Ми подали всі документи, і 21 грудня 2015 р. головне слідче управління поліції в Одеській області закрило кримінальну справу щодо нас і посадових осіб міністерства за відсутністю складу злочину. Про що поінформувало всіх і, напевно, народних депутатів. Через півроку - така сама хвиля й ті самі депутати, які вже отримали відповідь. Але тепер цим займається СБУ", - каже очільник ТІС.

О.Кутателадзе наголошує, що СБУ також має всі необхідні документи, що підтверджують законність рішення МІУ. Однак замість спілкування з власниками стивідорної компанії та керівниками відомств, що підписали наказ, СБУ проводить на підприємстві яскраві для фотокамер і гучні для ЗМІ, але малоефективні для держави заходи.

"Ще 2015 року, коли вперше виник скандал, я взяв усі документи, матеріали, прийшов до місцевої СБУ (розуміючи, що вона теж буде цим цікавитися) і подав їм ці документи. Там зі мною розмовляли, розбиралися і сказали, що у них до нас запитань немає. Зараз, коли запитання в них все ж таки з'явилися, ми знову надали документи. За півроку чергового слідства ні власників, ні керівників компанії не викликали, не просили пояснень, хоча ми готові їх давати в будь-який момент. Потім раптом на підприємство, де працює 3,5 тис. людей, вриваються люди в масках, адвокатів не допускають. Відразу ж з'являються якісь повідомлення спекулятивного характеру, порушується таємниця слідства. Чиниться психологічний тиск на трудовий колектив, на інвесторів. Коли різних правоохоронців і похідних від них органів у країні багато, а бізнесу вже мало - виникають подібні історії. Робота потрібна всім", - констатує О.Кутателадзе.

"Нам кажуть, ми для себе це зробили. Ні, не для себе! Бо з цієї акваторії гроші отримує АМПУ. Якби вона за використання й обслуговування цієї акваторії не отримувала грошей, ми б і претензій не мали. А так виходить, що ми вирили акваторію, ми її утримуємо, судна проходять по ній, і АМПУ отримує за це гроші. За цей час держава тільки з корабельних зборів отримала 210 млн дол., за рахунок вкладених тоді нами 40 млн дол. у днопоглиблення", - зазначає очільник ТІС.

Чого ж хочуть від ТІС СБУ й депутати? Очевидно, забрати назад гроші, які компанія отримала від корабельних зборів. 5,7 млн дол. - стільки зараз лежать на цільових рахунках ТІС.

"Ті гроші, які ми отримали, - це кошти для утримання акваторії і проведення днопоглиблення. Відповідно до наказу №316 ці гроші перебувають на спеціальному рахунку, і ми їх не можемо чіпати - тільки вкладати в днопоглиблення, інакше 200% штрафу. Тому всі гроші перебувають на спецрахунку, і ніхто їх звідти не забирав. Порт "Южний" зробив генплан порту, план акваторії і чітко показав, де проводитимуться днопоглиблювальні роботи. Якщо за ці ж гроші держава проводитиме днопоглиблювальні роботи, нехай проводить", - наголошує керівник ТІС.

Отже, гроші на місці, і ТІС сплатив з них податки. Тим самим держава створила зрозумілий, хоча й не найзручніший для інвестора механізм розподілу лише одного з портових зборів для компенсації фактично здійснених витрат. Механізм не ідеальний, але адекватний, з огляду на стан країни. Витрати здійснювалися відразу й великим обсягом, а відшкодовуватися будуть поступово і багато років, тільки з додаткових суднозаходжень, без права використання цих коштів на інші цілі. А після повної виплати всі кошти знову отримуватиме тільки держава.

За роки існування ТІС це не перший гучний "наїзд" силовиків та інших державних людей. Як будь-яка велика компанія, що має серйозний вплив на економіку країни і зовнішню торгівлю, ТІС приречений завжди бути у фокусі уваги. Однак тільки зараз силовики чомусь заводять справи не після виявлення конкретних фактів правопорушень, а після гучних і необґрунтованих заяв політиків, що містять припущення на кшталт "можливо замішані", "за повідомленнями ЗМІ" і "просимо розслідувати", але без конкретних фактів. Справи заносять до Реєстру, але підозр не висувають, і в такому режимі силовики працюють місяцями й роками, супроводжуючи свою діяльність галасливими піар-акціями. За словами О.Кутателадзе, жодну із цих справ ще жодного разу не було доведено до логічного кінця, тобто суду. Як і в безлічі інших аналогічних випадків з великими підприємствами.

Поки готувалася ця стаття, з ідентичною заявою виступив очільник Arcelormittal Кривій Ріг Паражміт Калон, який вклав у розвиток своїх потужностей понад 10 млрд дол. Він стверджує, що на компанію постійно тиснуть різні структури, переважно - правоохоронні органи, і до неї ж звертаються посередники з пропозиціями про "співпрацю" в обмін на припинення цих незаконних перевірок. В Arcelormittal у Миколаєві також є своя стивідорна компанія, і цілком можливо, що це частина єдиного плану з "відпрацювання" найбільших інвесторів галузі й України.

Як сказав Олег Кутателадзе, коли в органів є питання до бізнесу - це нормально, таке може бути в будь-якій країні. А от їздити по підприємствах зі зброєю, у масках, з розголосом та обов'язковим викладанням фото з місця подій в Інтернеті - це вже зовсім інша історія.