Реставрувати пам'ятки… і повноваження

Рівненщина - регіон, багатий на історико-архітектурні пам'ятки.

Вдумайтеся - в області налічується 333 пам'ятки архітектури. З них - 109 пам'яток національного значення, а решта - місцевого. Невдовзі всі вони перейдуть у відання об'єднаних територіальних громад (ОТГ). А ті об'єднані громади будуть сформовані (читай - доформовані) не тільки на базі містечок, селищ, але й міст обласного значення - Рівного, Дубна, Острога, Вараша. Тобто нових адмінутворень стане значно більше. І на них держава перекладе свій нинішній головний біль - ремонт і реставрацію пам'яток архітектури.

З початком процесів децентралізації в Україні, тобто із 2016 р., ОТГ отримували вагомі суми коштів. І водночас уряд щороку накидав на громади під ці кошти ряд повноважень. Але у багатьох галузях, наприклад у сфері охорони культурної спадщини, громади до цього часу не отримали повноважень. І тому не дивно, що ОТГ хоча й мають величезний масив коштів, проте не можуть ними ефективно розпоряджатися. Ті кошти лежать мертвим капіталом на депозитах банків.

Дубенська синагога

bilavorona.com.ua

Проте усунення аварійного і передаварійного стану пам'яток є нагальною потребою. Не зовсім сумна доля у дубенської синагоги кінця XVIII століття (пам'ятка архітектури місцевого значення), яка є однією з найстаріших єврейських пам'яток Волині. Нині там таки тривають першочергові протиаварійні роботи, ремонтують дах. Весь комплекс робіт оцінюється у 4,5 млн грн. Добре, що пайову участь взяла Дубенська міська рада, адже п'ять місяців тому синагогу було передано у власність міста. У перспективі там планується відкрити музей Голокосту.

А унікальній споруді - Луцькій брамі, що сусідить із синагогою й являє собою рідкісний вид барбакана (круглої будівлі з бійницями), - пощастило менше. Депутати обласної ради передали її в оренду Рівненській єпархії УПЦ КП. Зараз виготовляється проектно-кошторисна документація, а реставраційні роботи проводитимуть, схоже, ще не скоро.

Луцька брама

bilavorona.com.ua

Чекає проведення невідкладних протиаварійних робіт і Тараканівський форт поблизу Дубна - популярний туристичний об'єкт. Його потрібно передати від Міністерства оборони Дубенському історико-культурному заповіднику разом із земельною ділянкою, щоб можна було там розвивати туристичну інфраструктуру.

Втім, термінової реставрації потребують не тільки архітектурні об'єкти. Зокрема монументальна картина відомого художника Івана Їжакевича - "Голгофа", - що розміщена на фасаді Георгіївської церкви, яка входить до складу Національного заповідника "Поле Берестецької битви" у с. Пляшева Радивилівського району. Тепер Міністерство культури затверджує науково-проектну документацію на реставрацію картини. А весь комплекс робіт - проект, мозаїка і реставрація - сьогодні оцінюється у більш ніж 10 млн грн.

Капітальні вкладення, включно з державними субвенціями на розвиток інфраструктури, об'єднані територіальні громади використовують переважно на реконструкцію площ, вулиць, тротуарів, ремонт приміщень дитсадків, амбулаторій, на заміну дахів у школах, будинках культури. Ремонтують громади і місцеві автодороги.

Проте за складніші справи, як, скажімо, ремонт чи реконструкція пам'яток архітектури, керівники об'єднаних громад братися бояться. У них немає фахівців, які могли б надати консультації щодо розробки проекту реставрації архітектурної пам'ятки і супроводжували проект на всіх етапах його реалізації.

Наприклад, на Рівненщині нині діють 28 ОТГ. Але хіба не дивина, що в жодній з них ще не створено відділи охорони культурної спадщини?! Лише в одній - Клеванській селищній об'єднаній громаді, що в Рівненському районі, - незабаром працюватиме фахівець з питань охорони культурної спадщини. До речі, ця селищна громада вирішила взяти участь у реставрації Клеванського замку XV століття, хоча її частка участі в цьому проекті поки не визначена.

У розмові зі мною начальник відділу історико-культурної спадщини, туризму та організаційно-планової роботи управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації Юрій Калітинський ділиться думками про те, як мали б вирішуватися питання охорони культурної спадщини: "Біда в тому, що не створені повноцінні органи охорони культурної спадщини по всій вертикалі влади. Не може ж одна людина в одному управлінні розв'язувати ці питання. Має бути створена чітка вертикаль таких органів: від Міністерства культури - через область, район, місто - до об'єднаних територіальних громад, яких в областях створено вже по кілька десятків. Бо якщо змінюється законодавство, зокрема в частині децентралізації, місцевого самоврядування, то мали б оперативно бути внесені зміни і в законодавство з охорони культурної спадщини".

Учасники круглого столу "Забезпечення збереження пам'яток архітектури національного та місцевого значення", що відбувся недавно з нагоди 25-ї річниці створення в місті Дубно державного історико-культурного заповідника, були одностайні в тому, що має бути децентралізована і система дозволів на проведення ремонтно-реставраційних робіт. Це потрібно для того, щоб будь-який дозвіл - аж до дозволу забити гвіздка під час ремонту пам'ятки національного значення - не треба було отримувати в Києві, бо це гальмує проведення робіт.

Нарешті, фахівці погоджувалися, що треба посилити кримінальну відповідальність для громадян за умисне знищення чи пошкодження пам'ятки культурної спадщини. Бо нині слідчі органи поліції пропонують застосовувати до порушників зазвичай штраф - до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А суди, зважаючи на низку пом'якшувальних обставин, затверджують ті штрафи на рівні 80–100 неоподатковуваних мінімумів. І виходить, що особа, яка розбирає руїни замку на камені для фундаментів особняка, заплатить державі 1360–1700 грн штрафу. І це за умови, що доведуть його вину. Потрібно також підвищити відповідальність як за посадовий злочин - за незаконне землевідведення довкола пам'яток. А за ремонт і реставрацію без наукової методики архітекторів, реставраторів слід позбавляти ліцензії.

Проте взяття пам'ятки на облік, надання їй статусу, занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України ще не гарантує збереження пам'ятки.

"Пам'ятки мають стати сферою нашої відповідальності, - вважає начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради Тарас Максименко. - Треба створити умови, щоб об'єкт культури сам заробляв на себе, бо грошей на його ремонт і утримання ніколи не вистачатиме у жодній країні чи громаді. У країнах Європи стало практикою віддавати об'єкт культури у власність за символічну суму - 1 євро. Але ви не станете власником, якщо не будете виконувати інвестиційні зобов'язання за графіком. Держава це контролює. Готель, ресторан з місцевою і старовинною кухнею, музей з продажем сувенірної продукції - все це практикують у замках країн Східної Європи, і не треба боятися комерційного використання пам'ятки…"

Авжеж, важко заперечити, що коли в державі дбають про збереження культурної спадщини, то тим самим підвищується імідж країни у світі. А культурна спадщина - це не тільки надбання минулого, зацікавлення сучасників, це - спадщина для майбутніх поколінь.