Примарне підприємництво

За діловою активністю, зокрема кількістю юридичних та фізичних осіб-підприємців, Україна швидко наближається до світових стандартів. Скажімо, у Львові на майже 800 тис. мешканців припадає 34 тис. юридичних осіб і приблизно стільки ж фізичних осіб-підприємців. Кількість їх продовжує зростати. Так, упродовж 2011 року у Львові було зареєстровано 1333 юрособи та понад

3 тис. фізичних осіб-підприємців. Сказати, що тут панують особливі умови для функціонування бізнесу, - не сказати нічого. Бізнесу нині складно всюди, а особливо - в Західній Україні.

«На щастя, поки що не доводилося закривати підприємство, але таке питання актуальне ось уже другий рік. За останній час чисельність працівників скоротив більш ніж утричі. Доходів фірми ледь вистачає на виплату заробітної плати», - каже власник одного з виробничих підприємств...

Ефект «замкненого кола»

Ситуація типова для Західного регіону. Туризм, на який зробила ставку місцева влада, себе не виправдав. Тому над більшістю підприємств дамокловим мечем висить закриття бізнесу.
На думку начальника управління реєстрації Львiвської мiськради Володимира Дуди, припинення діяльності підприємств стримує як сподівання на покращання ситуації в країні, так і складність процедури.

І справді, легко попрощатись із підприємництвом не виходить. Не дивно, що Інтернет переповнений благаннями допомоги в закритті справи.

Законодавці неодноразово намагались упорядкувати цю ситуацію. Ще першого липня 2010 року Верховна Рада прийняла Закон №2390-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну ре­єстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким впроваджено спрощену процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, який набрав чинності 10 лютого 2011 року.

Додана стаття 38-1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачає, що спрощена процедура державної реєст­рації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про:

- скасування (визнання недійсною) державної реєстрації юридичної особи, у випадках, передбачених законом, якщо таке рішення прийняте судом до першого липня 2004 року, крім судового рішення щодо визнання юридичної особи банкрутом;

- припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийняте судом після першого липня 2004 року та в разі, якщо голова ліквідаційної комісії особи або ліквідатор юрособи протягом трьох років з дати опублікування у спеціалізованому друкованому ЗМІ оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, не надав державному реєстратору документи, перелік яких передбачено частиною першою ст. 36 цього закону.

За наявності цих підстав державний реєстратор розпочинає процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення такої юридичної особи.

На думку львівського адвоката Василя Тибінки, встановлені законом №2390-VI положення, м’яко кажучи, не вражають своєю якістю і потребують ґрунтовного опрацювання та змін, з огляду на обставини, що виникають при застосуванні цих норм на практиці.

За наявності заборгованості або повідомлення кредиторів державний реєстратор зупиняє спрощену ліквідацію на підставі відповідних заперечень зацікавлених осіб. Повторно розпочати спрощену процедуру припинення дозволяють дві умови: зняття заперечень особами, котрі їх подавали, або неприпинення суб’єктів господарювання протягом року з дати внесення запису про початок процедури. Таким чином, якщо заборгованість не погашена або підприємства (підприємці) не припинилися протягом року, повторна процедура припинення автоматично перетворюється на повторне зупинення процедури припинення на термін до одного року.

В окремих випадках, коли суб’єкти господарювання залишені своїми власниками напризволяще, такі зміни, швидше за все, спричинять ефект «замкненого кола». Спрощена процедура розпочнеться, кредитори заявлять про борги, боржники проігнорують кредиторів, борги не буде повернено, і процедура розпочнеться знову. Сьогодні розірвати таке «коло» можна лише шляхом списання боргів.

Ліквідаційна бездіяльність

Отже, наявність судового рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи в порядку, передбаченому Законом № 2390-VI, ще не дає гарантії, що суб’єкт господарювання все ж таки буде ліквідований.

Положення Закону №2390-VI передбачають направлення державним реєстратором до фондів соціального страхування та податкової інспекції повідомлення про початок спрощеної процедури ліквідації. У місячний термін зазначені державні органи направляють держреєстратору довідку про відсутність чи списання заборгованості юридичної особи або повідомлення про наявність боргу зі сплати зборів та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи.

Саме на цій стадії можна очікувати значних ускладнень, адже коли представники юридичної особи не змогли звернутися до держреєстратора для подання документів на припинення і не надали звітність до інших державних органів, це призведе до нарахування чималих штрафних санкцій. Сподіватися, що податкова інспекція або Пенсійний фонд спишуть ці борги, - марна річ.

Закон №2390-VI покликаний насамперед спростити процедуру внесення до ЄДР запису про припинення юридичних осіб, які не вчиняють дій, передбачених у процесі припинення, та сприяти відображенню в ЄДР достовірної інформації про юридичних осіб.
Водночас слід зазначити, що Закон №2390-VI встановлює трирічний термін для ініціювання державними реєстраторами спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, що обліковується з дати публікації повідомлення про перебування юридичної особи у стані припинення.

Отже, незважаючи на те, що Закон №2390-VI запроваджує позитивні зміни, державна реєстрація припинення недіючих юридичних осіб відбуватиметься виключно по закінченні трирічного терміну і, відповідно, стане відомою зацікавленим особам теж по закінченні зазначеного терміну.

Як бачимо, новий спрощений порядок державної реєстрації припинення суб’єк­тів господарювання не поширюється на тих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, котрі прийняли власне рішення про ліквідацію, однак з різних причин не проводять ліквідаційної діяльності. Це, зрозуміло, є досить значним недоліком, оскільки такі суб’єкти господарювання надалі продовжать своє примарне існування, додаючи зайвого клопоту насамперед органам податкової служби.

За принципом мовчазної згоди

Тим часом наприкінці 2011 року підприємці отримали новорічний подарунок від законодавців у вигляді закону під назвою «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо спрощення процедур припинення юридичних осiб та підприємницької дiяльностi фізичних осіб - пiдприємцiв за їхнім рішенням» (№3384-VI). Закон про спрощення закриття бізнесу передбачає можливість припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за принципом мовчазної згоди. Якщо у визначений період ліквідації Державна податкова служба, Пенсійний фонд не надали довідку про відсутність заборгованості зi сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових коштів чи рішення про відмову в її видачі, - голова ліквідаційної комісії або фізособа-пiдприємець через десять робочих днiв пiсля завершення терміну закриття може подавати документи для державної реєстрації припинення.

Як нові положення діятимуть на практиці, поки що невідомо. У кожному разі, реальний механізм ще не відпрацьовано. Відтак проблема підприємств-примар (суб’єкти господарської діяльності, які значаться в ЄДРПОУ, однак реально не здійснюють діяльності) в Україні й надалі стоятиме доволі гостро.