ПОЖЕЖНІ ВІДСОТКИ

Позичальник, який має два-три місяці часу, може значно заощадити

Практика показує, що й досі більшість підприємств звертаються до банку по кредити, тільки коли їм уже немає сил терпіти: гроші потрібні були ще вчора... У таких пожежних випадках позичальник на перше місце ставить строки одержання кредитних ресурсів, а не їхню вартість. Тим часом, за подібного поспіху на сьогодні він втрачає до 10% від суми отриманого валютного кредиту.

Обпеклися на молоці

Такий стан речей частково є наслідком нестабільності економіки. Мало знайдеться підприємств, які абсолютно впевнені у своєму завтрашньому дні. Не секрет, що й досі тягнуться хвости за господарствами, які волею випадку прокредитувалися у твердій валюті напередодні фінансової кризи 1998 року. Та й відсоткові ставки, попри тенденцію до зниження, усе ще далекі від тих, за якими дають позику у країнах стабільної економіки та надійної банківської системи. Ставка рефінансування, знижена Нацбанком у грудні 2001 року до 12,5%, це лише бажання здешевити кредитні ресурси. В умовах же, коли банкрутами стають системні банки, як це сталося з «Україною», діючим комерційним банкам доводиться стимулювати ризики за депозитами підвищеними відсотками. Звідси й рівень кредитних ставок. А як інакше? У супротивному випадку дефіцит пасивів у банківській системі неминуче відгукнеться ще більшим подорожчанням кредитних ресурсів.

Агов, позичальники!

На сьогодні отримання кредиту на один рік під 15—20% у валюті не становить особливих проблем. Певне, таку вартість ресурсів мають на увазі експерти, коли говорять, що вітчизняні банки нині мають надлишкову ліквідність у кредитуванні своїх клієнтів. Та й банкіри не приховують, що відчувають дефіцит надійних позичальників. Особливо гострий він у Києві, Дніпропетровську й інших фінансових центрах. За вигідного клієнта йде запекла конкуренція.

Не дивно, що навіть Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив конкурс бізнес-проектів для малих і середніх підприємств України. І головним призом для переможця буде суттєве зниження відсоткової ставки по кредиту, наданому під реалізацію проекту. Кошти підуть у рамках другої кредитної лінії ЄБРР для малих і середніх підприємств (МСП-2). Офіційно мета даного конкурсу полягає в проведенні аналізу «спроможності українського малого бізнесу продемонструвати своє вміння стратегічного планування та можливості витримувати конкуренцію в умовах вільного ринку». Однак зрозуміло, що свою істинну задачу конкурс виконає лише в тому випадку, якщо приверне увагу українського бізнесу до кредитної лінії МСП-2. Давайте не забувати, що ЄБРР — насамперед банк, і він має заробляти. А його лінія МСП-2, котра в ідеалі мала почати діяти з 1998 року, усе ще не розгорнулася на повну силу. Спочатку її на кілька років пригальмувала Верховна Рада, тепер із клієнтурою не усе так, як хотілося б. Тим часом заплановано освоїти аж $88 млн.

Не випадково й те, що ЄБРР пом’якшив свої вимоги порівняно зі своєю попередньою кредитною лінією. Тепер позичальника вже не обмежують лише фінансуванням лізингу та засобів виробництва. Йому дозволено витратити надані кошти також на імпорт сировини та запчастин, фінансування експортних контрактів. Крім того, значно розширено перелік бізнес-напрямів для використання позикових коштів. Зникла й вимога закуповувати обладнання винятково західного виробництва. Ще одним стимулом для клієнтури, хоча його й не афішує ЄБРР, є розстрочка на 360 днів сплати ПДВ по договорах, у рахунок сплати яких використовуються кредитні гроші.

Мляве клювання

Показово, що навіть ті банки, у яких справи йдуть непогано в частині надання кредитів по західних лініях, відзначають деяку обережність клієнтури. Остання не накидається на дешеві кредити, пам’ятаючи про раніше невдалі спроби. Як наголошує Дмитро Мишовець, начальник відділу проектного фінансування банку «Надра», спрацьовують стереотипи в судженнях. Зокрема, багато потенційних підприємств-позичальників наперед упевнені: при отриманні ЄБРР-івського кредиту забагато тяганини, знадобиться багато часу на оформлення, запропоновані умови їм не по зубах. Насправді ж, як запевняють фахівці з кредитування, не усе так сумно.

По-перше, у середньому заявка на кредит оформляється приблизно 2,5 місяці, та й то лише тому, що левова частка часу іде на підготовку банальних документів і звітів. Хоча більшість із них мають завжди знаходитися під рукою у керівництва підприємства, котре працює хоч трохи цивілізовано.

По-друге, витратити кілька місяців, щоб навести лад у своїх паперах і оцінити свої ринкові можливості, варто в будь-якому випадку. За це відплатиться, у тому числі й матеріально. Напевно, є різниця в отриманні кредитних коштів під 18 або 20% річних (у валюті) за рахунок місцевих грошових ресурсів і, приміром, за ставкою LIBOR+8%. Тим більше, що цей самий буржуйський LIBOR уже давно пірнув нижче рівня 2%. Разом виходить 10% річних. Плюс «чайові» НБУ та Мінфіну — десь 2% від суми кредиту. Взагалі, враховуючи, що суми популярних кредитів оцінюються в межах від сотень тисяч доларів до декількох мільйонів «зелених», взяти в борг із прив’язкою до LIBOR — значить заощадити від десятків до сотень тисяч доларів. Якщо, звісно, знову не закиплять курсові пристрасті на українському ринку.

І потім, західні гроші значно «довші» — 3—5 років. Так кошти по МСП-2 даються на строк до 5 років, а в окремих випадках можлива пролонгація. Чи багато є українських комбанків, які можуть дозволити собі видавати кредити на 5 років? Звідки ж їм узятися за нинішніх умов економіки. Значить, довгостроковий варіант пожежного кредиту взагалі не проходить.

Олександр Захаренко, начальник управління кредитування «ВАбанку»:

— Багаторівнева процедура розгляду й узгодження проектів, як це практикується по лініях ЄБРР, підвищує якість проекту. Однак за часом вона не може конкурувати в тих випадках, коли клієнт хоче дуже швидко отримати кошти. Тоді комерційний банк кредитує за рахунок власних ресурсів і клієнт згоден, що це йому обійдеться дорожче і на коротший строк.

Дмитро Мишовець, начальник відділу проектного фінансування банку «Надра»:

— Погодьтеся, якщо йдеться про проект на п’ять років, а від подачі документів до отримання грошей по контрактах проходить 2—3 місяці, то це не так багато. Адже аналізуються всі сторони проекту. Причому більша частина часу йде на те, що потенційний позичальник не має готового набору документів і йому доводиться їх доробляти. У нас у банку практично немає пауз в аналізі заявок. Багато підприємств повинні були б ознайомитися з нашими вимогами, перш ніж з’явитися в банку. Проаналізувати і привести себе у відповідність.