Повний привод

Наприкінці вересня у рамках презентації компанією «Субару Україна» новинок 2009 модельного року було проведено тест-драйв нових автомобілів. На жаль, погода трохи підвела: обіцяного дощу не було — опівдні визирнуло сонце, й асфальт швидко висохнув. А так хотілося перевірити, як же поводитиметься повноприводний седан на мокрій і дуже мокрій дорозі. Особливо якщо активно тиснути на педаль газу й не менш активно крутити кермо. На жаль, калюж не було, тільки трохи мокрий асфальт, спеціально підготовлені перешкоди та кілька десятків метрів звичайної сільської дороги. Настільки сільської, що місцями був просто пісок, місцями — земля, місцями — асфальт — із ямами, дірами — все як годиться. З підготовлених сюрпризів були дві «змійки» — об’їхати розставлені фішки, «переставка» — розгін, гальмування, об’їзд «перешкоди», повернення на свою «смугу», два тести на гальмування «в підлогу», проїзд «лежачих поліцейських» і вже згадана звичайна дорога.

Для тест-драйву було надано автомобілі Subaru Impreza 2.0R AT Sedan, Subaru Impreza 2,0 Sport AT Sedan (прем’єра — Impreza у кузові седан), Subaru Legacy 2.0 AT, Subaru Outback 2,5 AT (АТ — автоматична трансмісія).

Питання, що краще: автоматична чи механічна коробка передач? Це вже, радше, питання «віри» автолюбителя. Сучасні адаптивні коробки передач уміють «навчатися» й підлаштовуватися під режим їзди своїх господарів. З погляду власника — це чудово, а з погляду тест-драйву — це позначилося на поведінці машин, які були трохи по-різному навчені. Отож дивно було спостерігати досить серйозну різницю в поведінці між Subaru Impreza у комплектації Sport і «звичайною». Втім, на кінець тест-драйву обидві машини були навчені жвавості.

Кажуть, автомобіль треба відчути, звикнути до нього. Не впевнений, що звикнути до Subaru можна швидко, але характер автомобіля відчувається з перших же метрів. Під час виконання вже першої вправи — «змійки» стало зрозуміло, що з повним приводом можна проходити завдання на значно вищій швидкості, ніж у звичайних передньо- чи задньоприводних автомобілях. Жодних зносів осей чи великих радіусів навколо фішок. Навіть із урахуванням відносно невеликого спортивного досвіду, автору вдалося поліпшити власний рекорд проходження перешкоди майже вдвічі.

Приємні враження залишили й етапи розгону-гальмування. Трохи «замислившись» на кікдауні, машина за лічені секунди набрала 80 км/год. При цьому прискорення було достатнім, аби трохи втиснути водія в крісло, — що може бути приємніше в розгоні? Гальмування «в підлогу» було швидким і ефективним. Попри всі мої старання, ABS спрацювала тільки один раз, у решті випадків автомобіль просто відразу ж зупинявся. Відведена під гальмування ділянка була явно завелика. Вистачало й половини дистанції.

Тест із «лежачими поліцейськими» навряд чи можна назвати об’єктивним: занадто вже невисокими були імітатори міських «копів», однак проходження перепони на розвантаженій осі не завдало неприємних відчуттів.

Проходження сільської дороги — це, звісно, окрема історія. За відчуттями, найкраще впоралася з «пом’якшенням» Subaru Outback. Друге місце впевнено посіла Subaru Impreza, і найжорсткішою була Subaru Legacy. Мабуть, далося взнаки те, що Impreza представлена в новому кузові седан, а не звичному хетчбеку. При цьому задня підвіска в Impreza і Legacy практично ідентична.

Особливу увагу слід звернути на систему стабілізації курсової стійкості. Не треба «мудрувати» із комбінацією газ+гальмо (як на моноприводних автомобілях), досить просто увімкнути систему. Трохи лякав датчик миттєвої витрати палива на Outback — 14,4—16 л/100 км. Але що вдієш — повний привод і газ у підлогу.

Однак тестування на заздалегідь підготовлених ділянках траси (фішки, розставлені з достатньою дистанцією) і реальні умови мало схожі. Тому невеличкий автопробіг за маршрутом Київ—Рівне—Ковель—Шацьк—Київ доповнили загальну картину про інші властивості представлених моделей. Можна сміливо сказати, що 1,5-літрового опозитного двигуна зі 107 к.с. більш ніж достатньо для комфорт­ної їзди за правилами: 60 км/год у місті, 90—110 на трасі. Плюс залишається вдосталь дина-
міки для екстрених розгонів 110—150 км/год під час виконання складних обгонів.

Під час їзди в такому — спокійному — стилі витрата бензину буде на рівні 7—8 літрів на 100 км пробігу. У дволітровому варіанті, звісно, витрата буде вища. Однак, залишаючись у безпечній і економічній «зоні» до 110 км/год, цілком можливо вкластися у вісім-дев’ять літрів бензину на 100 км. Слід зазначити, що на трасі відмінності між моделями Legacy та Impreza стали більш помітними. Звісно ж, передусім впадає у вічі «фаршированість» Legacy (седан класу «D») і простенької Impreza 1,5 літра (клас «C»). Кількість регулювань сидінь, додаткові функції на «пелюстках» керма, кілька градацій підігріву передніх сидінь та багато інших дрібниць помітно відрізняють Legacy від Impreza. Якщо говорити про ходові характеристики, то Legacy значно «міцніше» тримається за дорогу, дужче втискається в асфальт, аніж Impreza, що, безперечно, позначається на високих швидкостях. Зате, завдяки своїй м’якості, Impreza значно зручніша на українських «автобанах». Обидва седани показали себе на крутих віражах і мокрому асфальті — не доводилося «ловити» задню вісь, автомобіль їхав як «по рейках». Наявність функції круїз-контролю дозволяла розслабити праву ногу, а коробка-автомат давала можливість зосередити всю увагу на дорозі, не заморочуючись вибором потрібної передачі.

Передач у коробці всього чотири, а не п’ять, вони «довгі». Тому перехід від ощадного до динамічного й назад режиму руху не призводить до постійного перемикання передач угору-вниз.

Так само помітна різниця в динаміці між Impreza та Legacy — коли дволітровий варіант (двигуни однакові) — за рахунок різниці в масі та жорсткості кузова: Impreza виглядає рухливішою, ніж старший брат.

У випробуваннях на позашляховість ані глибокі калюжі, сухий чи мокрий пісок, ані тракторні «дороги» не змогли зупинити чи уповільнити біг автомобілів. Повний привод і досить високий кліренс (155 мм) дозволяли без клопоту зупинитися на будь-якій складній ділянці дороги і продовжити рух після невеличкої паузи. Дуже хотілося «посадити» машину, але всі складні для моноприводних автомобілів ділянки дороги «Subaru» проходили легко. Не стали винятком і водні перешкоди.