Податок на номер?

Непристойно тривала реорганізація системи державного управління галуззю телекомунікацій не заважає вповноваженим органам влади безупинно посилювати фіскальний тиск на піднаглядні компанії. При цьому для учасників ринку залишаються неясними як правові підстави для таких кроків, так і питання, чи справді вони дадуть змогу вирішити поставлені зав­дання.

З весни 2011 року Державна інспекція електрозв’язку (ДІЕ) проводить перевірки операторських компаній, за результатами яких висуває до них претензії щодо виділення так званих коротких номерів. Ці три-, чотири- і п’ятизначні номери використовують різні інформаційні та розважальні служби (виклик таксі, довідкові тощо). Їх надають іще одні, сторонні стосовно операторів мережі, учасники ринку - так звані контент-провайдери.

Показово, що в тексті приписів ДІЕ не вказано ані суті порушень, ані норм закону, на яких інспекція грунтує свої вимоги. Цю роль беруть на себе співробітники підпорядкованої ДІЕ Національної комісії з регулювання зв’язку (НКРЗ). У своїх усних коментарях чиновники наполягають на праві контент-провайдерів отримувати наскрізні, тобто єдині для всіх операторів, короткі номери. А оскільки узгодження плану нумерації кількох сотень великих і малих компаній є непростим завданням, не обійтись, мовляв, без посередництва все тієї ж комісії. Йдеться про те, що ці послуги оператори повинні або оплачувати, або відключати вже використовувані контент-провайдерами номери.

Учасники ринку губляться у здогадах щодо істинних мотивів, які рухають авторами цієї дивної з усіх поглядів ідеї. Низка обставин технічного, економічного та правового характеру не залишає можливості для її реалізації. На відміну від телефонних номерів, що входять до Національного плану нумерації, використання коротких номерів вимагає підключення контент-провайдера до кожного з операторів окремо. З урахуванням семисот з гаком великих і малих операторів телефонного зв’язку, що працюють в Україні, виникають суми з шістьма нулями. По суті, нові вимоги НКРЗ означають появу додаткових і дуже істотних обмежень для доступу на цей ринок.

Тим часом абсолютна більшість контент-провайдерів - типові представники малого та середнього бізнесу. Для них чиновницькі витівки означають вилучення оборотних коштів у небачених масштабах. Через мізерні, у порівнянні з операторами, масштаби бізнесу контент-провайдери не мають можливості це пережити і волітимуть покинути ринок, аби уникнути збитків.

Крім іншого, заявлений на словах новий порядок виділення коротких номерів досі ніде не описаний, а отже, і не пройшов процедури погодження. Очевидним є замах на повноваження адміністрації зв’язку, думку якої мають ураховувати при розробці нормативно-правової бази галузі.

У підсумку бюджет не тільки не отримає разового надходження від легалізації вже виданих коротких номерів, його спіткає різке скорочення існуючих надходжень. Новий порядок, який просуває НКРЗ, не зачепить хіба що контент-послуг, надаваних самими операторами у своїх мережах. Загалом останні новації НКРЗ наводять на думку про створення нових проблем для учасників ринку в їх вирішенні «у приватному порядку». Поповнити бюджет, зруйнувавши зо два десятки невеликих компаній, навряд чи вийде. А от узяти під свій контроль товарний ринок, де ворушаться бодай якісь гроші, цілком можливо.

Дуже схоже на ще один задум нинішнього складу НКРЗ: повторно легалізувати всі базові станції операторів мобільного зв’язку з допомогою плати ще раз за те, за що вже було сплачено. Імовірно, якнайшвидше поновлення діяльності адміністрації зв’язку - єдиний спосіб захистити учасників ринку від фантазій членів НКРЗ, які очікують нової ротації.