АМК чи ПЗЗ? Антимонопольний комітет України знову намагається регулювати телекомунікаційний ринок. Оператори протестують

Голова АМКУ Олексій Костусєв повернувся до улюбленої теми, заявивши про те, що очолюваний ним орган має намір вжити жорстких заходів щодо мобільних операторів «Київстар» і UМС, якщо вони не скасують або не знизять плату за з’єднання (ПЗЗ). Схоже, Антимонопольний комітет намагається заявити про свої права на регулювання одного з найдинамічніших сегментів української економіки — телекомунікаційного ринку. На думку АМК, скасування ПЗЗ відповідатиме інтересам мільйонів українських абонентів. Ось тільки б не вийшло «як завжди»... Заборонивши ПЗЗ без урахування реальних механізмів ціноутворення на ринку мобільного зв’язку, держрегулятор ризикує завдати удару по інвестиційному іміджу країни і змусити мобільних операторів помітно підвищити свої тарифи.

«Порозумітися з UMC і «Київстаром» не вийшло, — наводить слова О.Костусєва «Українська правда». — Якщо нічого не зміниться, то справа перейде до... накладання мільйонних штрафів і судових процесів». Глава АМКУ на прес-конференції розповів, як зустрічався з керівниками мобільних операторів, але Комітет їхні пропозиції не влаштували. «Зі спілкування з представниками компаній мені стало зрозуміло, що вони підуть не до держбюджету платити штрафи, а підуть у суди. Я всіляко намагався уникнути цього. Для нас дуже важливо, щоб було скасовано плату за з’єднання чи принаймні було цілком надано альтернативу», — каже О.Костусєв. Мобільні оператори вважають свої тарифи оптимальними і не мають наміру скасовувати таку їхню складову, як ПЗЗ.

Нагадаємо коротку історію питання. Плата за з’єднання, або плата за встановлення дзвінка, з’явилася в тарифних планах «Київстару», а потім і UMC 2000 року, коли ці оператори перейшли на посекундну тарифікацію дзвінків. Спочатку вона становила 2 центи за дзвінок. Однак наприкінці 2003 року, після запровадження стільниковими компаніями принципу СРР (безкоштовних вхідних), її було підвищено до 5 центів (27 копійок). При цьому такі оператори, що надають послуги рухомого зв’язку, як «Голден Телеком» і «УРС», а також CDMA, плати за з’єднання не запроваджували. Такої ж політики дотримується і «Білайн» (нова торгова марка «УРС»). Інший мобільний новачок, Life:), спочатку також не стягував ПЗЗ, однак пізніше запровадив її в кількох тарифних планах.

Слід зазначити, що можливість телефонувати без ПЗЗ мають абоненти і UMC, і «Київстару». Так, останній запровадив улітку тарифний план VIP, у якому відсутня плата за з’єднання. Проте в ньому присутній обов’язковий і чималий обсяг надаваних послуг. Ще раніше цим шляхом пішла UMC: у діючих тарифних планах для контрактних абонентів оператора ПЗЗ не стягується при дзвінках, що входять у пакетні хвилини. А з грудня 2006 року оператор скасував ПЗЗ і для безкоштовних хвилин у «Новорічному» JEANS, і для безкоштовних хвилин у різдвяному тарифі.

Однак наприкінці жовтня 2005 року АМКУ знову повернувся до теми скасування плати за з’єднання. Приводом для такого рішення стало звернення до Комітету такої собі громадської організації «Київська спілка захисту прав споживачів», про яку ніхто не чув ні до, ні після цього. У грудні 2005 року Комітет порушив справу стосовно «Київстару» за ознаками зловживання монопольним становищем: по закінченні відведеного терміну оператор не зволив навіть дати письмову відповідь органу держвлади. Натомість «Київстар» оспорив розпорядження Антимонопольного комітету в Київському господарському суді. А UMC у законному порядку попросила відстрочки в наданні необхідних розрахунків...

Оператори дають ряд пояснень про необхідність ПЗЗ. З одного боку, вона є бар’єром для коротких дзвінків, із допомогою яких окремі абоненти намагаються заощадити свої кошти. За даними операторів, короткі й часті дзвінки в більшому ступені «завантажують» їхнє комутаційне устаткування, ніж довгі і не такі часті, завдаючи збитків. На цьому грунтується й друге пояснення необхідності ПЗЗ: установлення з’єднання — окремий процес, який потребує ресурсів оператора, а отже, необхідна його окрема оплата абонентами.

Не зайво буде нагадати, що плата за встановлення дзвінка — не український винахід. Наприклад, у Росії із серпня так звана велика трійка операторів — «МТС», «Білайн» і «Мегафон» — запровадила плату за з’єднання (або, як вона у них там називається, ФСТ — фіксована складова тарифу) у розмірі 35—50 копійок. Це, як і трьома роками раніше в Україні, стало реакцією місцевих стільникових компаній на законодавче запровадження принципу СРР («платить той, хто телефонує», або безкоштовні вхідні). За оцінками тамтешніх експертів, ФСТ може дати близько 10% прибавки до виручки операторів, що має компенсувати падіння доходів у результаті скасування оплати вхідних викликів.

За даними незалежної дослідної компанії Detecon, вартість хвилини розмови в перерахунку на одного абонента в Україні (так званий коефіцієнт APPM ) — найнижча порівняно з європейськими тарифами.

Якщо ж розв’язати проблему «кавалерійською» забороною ПЗЗ, то це може призвести до збільшення мобільними операторами вартості хвилини. Адже їм потрібно буде якось компенсувати падіння виручки! Згадаймо, що саме запровадження «з-під кийка» безплатних вхідних змусило операторів підняти плату за з’єднання. Скасують ПЗЗ — збільшиться вартість хвилини...

І нарешті, слід подумати і про сумні наслідки для всієї України. Адже волюнтаристське втручання в ринкові процеси заради власного піару призведе до уповільнення розвитку ринку телекомунікацій і завдасть удару по інвестиційній привабливості країни.