План щодо митниці

Після того як наприкінці березня уряд видав постанову "Про реорганізацію територіальних органів ДФС" і затвердив Концепцію реформування в частині митної справи, настала черга розробки конкретного плану реформи. І ось проект Плану дій з реформування митниці, що складається з 19 напрямів, готовий.

"Тінь" поки що поза конкуренцією

Сьогоднішня митниця - родом із 90-х минулого століття. Живі "перерваний транзит" і ввезення без розмитнення великих партій товарів шляхом їхнього попереднього розукрупнення, використовуються "пересорт" і "товари прикриття". Популярними лишаються схеми зі зниження митних платежів та спецфірми-імпортери. Сьогодні західні прикордонні регіони, як і в 90-х, перебувають у повній владі контрабандистів. До їхніх схем прямо чи опосередковано втягнуто переважну більшість населення прикордонних містечок.

Закономірний результат - на цей час недобір митних надходжень у держбюджет за різними оцінками становить від 60–80 млрд грн на рік (половина річного дефіциту Пенсійного фонду).

Втягнуто в контрабанду й великий прикордонний бізнес. Його конкурентні переваги перед "білими" імпортерами наочно ілюструє генеральний директор асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" (учасник "Коаліції за детінізацію економіки") Софія Арасланова на прикладі другого за популярністю на ринку електрочайника Bosch TWK 7801. При ціні виробника 1100 грн "сірий" чайник можна придбати в Інтернеті від 754 грн. За попередніми оцінками, близько 50% онлайн-ринку дрібної техніки відомого бренда в такий спосіб опиняється в "сірій" зоні.

Змінити ситуацію може тільки реальна реформа митниці з системним вирішенням проблеми захисту "білого" ринку, з можливістю відслідковувати імпорт від кордону до місця продажу та виявлення "сірого" товару. Тому легальний бізнес так активно вимагає, щоб реформа Мінфіну здолала повальну контрабанду, але побоюється часткових і поверхневих змін, які не вирішують проблеми.

Привид реформування

Слід сказати, що фахівці Мінфіну непогано орієнтуються в проблемах митниці та бізнесу. У розробленому Плані є рух назустріч бізнесу.

"Ми ввели єдине вікно, і інспектори вже фізично не можуть вести тотальний контроль. Уже цей процес дав розуміння у органів центрального апарату Держспоживслужби, що потрібно впроваджувати механізми вибіркового контролю, - каже О.Москаленко, начальник управління митної політики Мінфіну. - Задавши правильний імпульс, ми прийдемо до того, що за п'ять-сім років інспектор думатиме, як допомогти (бізнесу), і бажання покарати підприємців або одержати від них "дарунки" не буде для нього метою... Завдання реформи полягає в тому, щоб створити сервісну службу для тих, хто хоче бути чесним, і жорстку систему безпеки для тих, хто чесним бути не хоче".

Не забули й постаудит з відповідальністю імпортера, який неправильно задекларував товар. Запорукою його ефективності має стати застосування ризикоорієнтованої системи АСАУР в усіх митних процедурах: від попереднього інформування до завершення проведення митного постаудиту.

Також пропонується дуже важлива для бізнесу норма: обмежити доступ різних правоохоронних органів у зону митного контролю. Зробити це непросто, оскільки силовики мають "залізний" аргумент - протидія (явна чи вдавана) корупції серед самих митників і контрабанді. Крім того, правоохоронні органи не дуже звертають увагу на норми Митного кодексу, за якими форми контролю визначає тільки митниця. Силовики керуються своїми профільними законами, і змінити цю ситуацію може тільки політичне рішення.

Щоб митник став помічником бізнесу, його в ході реформи збираються мотивувати зарплатою (базовий оклад - 12 тис., перспективний - 25–30 тис. грн плюс бонуси) і оцінювати його роботу за допомогою ключових показників ефективності (КРІ). Уже сьогодні запроваджено норму про перерахування 10% від перевиконання митних платежів на фінансування митниці. При цьому дуже хотілося б побачити в фінальній редакції Плану механізм відповідальності митника, наприклад, за завищення митної вартості.

Такий механізм було запропоновано експертами під час обговорення Плану Мінфіну. Він передбачає персональну відповідальність інспектора за рішення застосувати додаткові форми митного контролю понад визначені ризикоорієнтованою системою. Якщо такі дії є неправомірними та завдають шкоди декларанту, то для такого співробітника настає адмінвідповідальність і збиток відшкодовується за рахунок страхової виплати. А страховий фонд формується з невеликих (менше за відсоток) відрахувань із зарплати митника.

Корупційні ризики

Корупція на митниці починається з офіційного платежу, який найчастіше складається з ПДВ (20%), митних платежів і мита. Зрозуміло, що зменшення суми обов'язкових платежів знижує ризик корупції, адже корупційна схема має бути дешевшою за офіційну. У зв'язку з цим цікавою виглядає пропозиція щодо реформування ПДВ, внесена фахівцями з податкової політики Інституту соціально-економічної трансформації. У її основі - перехід до ступінчастого методу нарахування ПДВ: використання ставки ПДВ 10% у розрахунках між платниками ПДВ і ставки 20% при продажу будь-якому неплатнику ПДВ.

Деякі корупційні ризики спостерігаються в напрямі 17 (п. 5, 7) Плану реформування, надаючи спритним ділкам шанси на власні плани щодо митниці. Так, у п. 5 значиться: "Визначити перелік послуг, які можуть надаватися підприємствам на умовах аутсорсингу. Створення законодавчих підстав для залучення обладнання приватного сектора за принципом "готового рішення". У п. 7 - "Включення плати за сканування на кордоні до єдиного збору".

Це пряма загроза появи на митниці приватних монопольних і корупційних утворень. Тим паче, що експерти переконують: схожа ситуація вже мала місце, коли виникла загроза поглинання ринку брокерських послуг трьома афілійованими компаніями, пов'язаними з власником ледь не найбільшого "бізнесу" з нелегального ввезення товарів в Україну.Громадськість, яка контролює План реформи митниці, має відстежити "чужі плани" на дивіденди від неї.

Та найголовніший ризик (уже для самого Плану) криється в структурній реформі митниці. Аргумент міністерства: регіональні митниці не управляються з центру, тому їх потрібно ліквідувати та створити одну центральну, підконтрольну все тій самій ДФС.

Такий підхід не поділяють депутати профільного комітету ВР, без підтримки яких складно здійснити повноцінну реформу митниці.

"Хочете змінити структуру митниць України, поліпшити управління ними, підсилити митний напрям порівняно з податковим - робіть це, по-перше, законним чином - шляхом внесення змін у Митний кодекс, а по-друге, - шляхом поновлення на центральному рівні роботи Митної служби з незалежним керівником і єдиними правилами гри та оцінки митної вартості для всіх митниць України", - вважає керівник парламентського підкомітету з питань митної справи та вдосконалення Митного кодексу України Тетяна Острікова.

З незапланованих відчуттів від презентації Плану: робота з реформування ведеться Мінфіном відкрито й прозоро, вперше за багато років пропозиції бізнесу та експертів чують і відображають у плані. Що приємно дивує не лише бізнес, а й ЗМІ... Чекаємо на результати.