П’ять корейських ніш для українських продуктів

Республіка Корея — це великий ринок із високою купівельною спроможністю населення. Країна входить до «Клубу 5030» — переліку держав з населенням понад 50 мільйонів осіб і ВВП більш як 30 тис. дол. США на душу населення.

За останні десять років корейський валовий імпорт зріс на 18,4%, — сьогодні країна імпортує продукції на 500 млрд дол. щороку. Оскільки уряд Кореї практично взяв під контроль COVID-19, а також виділив фінансову підтримку кожному домогосподарству, споживчий ринок не просів порівняно з 2019 роком. Ба більше, онлайн-шопінг зріс на 10% відносно показників 2019-го. Привабливий для України ринок, чи не так?

Саме тому днями в рамках роботи за напрямом економічної дипломатії Рада експортерів та інвесторів (РЕІ) при Міністерстві закордонних справ разом із Посольством України в Республіці Корея та спільно з Корейською асоціацією імпортерів провела черговий онлайн-семінар для українського бізнесу. Основний акцент було зроблено на харчовій та аграрній продукції.

Семінар став ще одним елементом розвитку економічного напряму в роботі МЗС. У новій реальності, пов’язаній з пандемією COVID-19, ми намагаємося максимально сприяти двосторонній торгівлі з нашими партнерами та підтримувати український бізнес у пошуку шляхів на зовнішні ринки. Це найважливіше завдання, яке сьогодні стоїть перед українським МЗС у сфері економічної дипломатії.

Статистика

Економічні відносини між нашими країнами розвиваються по висхідній, товарообіг щороку зростає. Цей рік складається доволі вдало для України: експорт товарів до Кореї збільшується швидше, ніж імпорт. За обережним прогнозом Посольства України в Республіці Корея, за результатами 2020 року Україна вирівняє сальдо у торгівлі з Кореєю, а експорт має зрости на 20%, попри COVID-19.

Наразі найбільш динамічним товаром є українське зерно: його частка в експорті щорічно збільшується як у відсотках (з 53,6 до 85,9% за останні три роки), так і в грошах (зі 176 до 280 млн дол. за такий же період, причому 280 млн — це дані лише за вісім місяців 2020 року).

Проте корейський ринок цікавий не тільки зерновикам. Україна може запропонувати весь спектр своїх харчових продуктів. Наразі чи не найбільшою проблемою є велика відстань, яку мають здолати українські товари на шляху до Кореї, що не завжди робить їх конкурентоспроможними за ціною.

Тому українському експортеру важливо знайти чітку нішу, в якій розвивати продажі свого продукту, орієнтуючись не лише на ціну, а й на якість, пакування та брендинг.

Тренди в харчуванні

У корейців склався цікавий розподіл їжі за сегментами: Health Food, Beauty Food, Easy Food і Happy Food:

1) здорова їжа — це переважно органічна продукція, продукція без ГМО, спортивне чи фітнес-харчування тощо;

2) їжа краси, наприклад така, що містить колаген, вітаміни, має детокс-ефект тощо;

3) легка їжа — напівфабрикати або їжа, яку можна швидко і легко приготувати вдома. Цей сегмент активно зростає через обмеження внаслідок пандемії. Культура стріт-фуду в Кореї надзвичайно розвинена, однак у часи пандемії, коли доводиться стикатися з обмеженнями, корейцям необхідно мати альтернативу, адже багато хто не готовий витрачати зайвий час на приготування вдома;

4) щаслива їжа — їжа, яку споживають у компаніях. Це можуть бути чіпси, цукерки тощо. Її головне застосування — під час соціальних заходів. Умовно кажучи, у нас прикладом такої їжі можуть бути шашлики, де важливі не лише смакові якості, а й культура її споживання в компанії друзів чи родичів.

5) також корейці поділяють їжу на інші категорії, зокрема, allergy-free продукти — це окремий потужний сегмент, який включає, приміром, харчі без глютену, молоко, що не містить лактози, тощо.

Для виходу на місцевий ринок потрібно чітко зрозуміти, на якого споживача націлено ваш продукт, як він корелює з цими категоріями.

Чи не найважливішим елементом є пошук місцевого партнера. В даному питанні українські дипломати готові долучатися, тож нашому експортеру достатньо заповнити анкету на сайті РЕІ, вказавши країни, які його цікавлять (в цьому випадку — Корею). Далі посольство зможе презентувати українських експортерів потенційним партнерам у країні перебування.

Як і на всіх розвинених ринках, у Кореї велику увагу необхідно приділити пакуванню. Обов’язково має бути опис продукції та її склад корейською мовою. В цьому вам може допомогти ваш партнер чи дистриб’ютор.

Вдалою може бути як орієнтація на традиційні корейські формати, так і, навпаки, підкреслено «європейське» пакування. Адже, з одного боку, Корея традиційно споживає величезну кількість рису та соусів до нього, що потенційно може бути цікавим для наших виробників соусів. З іншого — звички в харчуванні поступово змінюються. Останнім часом бурхливо зростають мережі закладів з європейською кухнею, зокрема французьких кафе, де подають каву та круасани. А за кількістю закладів Starbucks Корея впевнено посідає друге місце у світі. Тому гарною ідеєю на цьому ринку може стати позиціонування свого товару як європейського продукту, що дасть можливість корейцям легше ідентифікувати та зрозуміти сам продукт. Макарони мають виглядати, як італійський продукт, вино — як французький. Зі стереотипами боротися важко, особливо в східних країнах, краще їх креативно використовувати.

Державні закупівлі

Якщо говорити про державні закупівлі, то всі вони здійснюються корейськими органами центральної та місцевої влади, а також державними підприємствами через інтегровану електронну систему KONEPS. Іноземним компаніям для участі в тендерах необхідно пройти процедуру реєстрації. Обсяг цього ринку чималий — 2019 року оцінювався у близько 113,7 млрд дол. Тож нашим експортерам варто придивитися до нього уважніше.

Безумовно, шлях до корейського ринку для українських компаній не є простим: доставка товару літаком є досить дорогою, морем — тривалою (1,5 місяці контейнером). Певна продукція потребує сертифікації (курятина, яйця, молочні продукти), яка є багатоетапним (багаторічним) процесом. Але впевнений, що коли є бажання та наполегливість, то з часом будь-які проблеми можна вирішити. І МЗС у цьому питанні готове допомогти.

Важливий аспект: враховуючи, що у України наразі відсутня угода про вільну торгівлю з Республікою Корея, то, звісно, митні збори для нас переважно є більшими, ніж для тих країн чи економічних блоків, з якими у корейців такі угоди вже діють. Зазначу, що 15 листопада 2020 року Корея підписала нову угоду про Всеосяжне регіональне економічне партнерство (RCEP), яка охоплюватиме десять країн АСЕАН, а також КНР, Японію, Австралію та Нову Зеландію. Це свідчить про те, що Корея налаштована на розвиток сприятливих торговельних режимів. Наразі її мережа угод про вільну торгівлю вже охоплює близько 73% глобального ВВП, причому угоди підписано не лише з АСЕАН, ЄС і США, а й із Туреччиною, Перу, Чилі та іншими країнами. Україна з часом також може розпочати діалог з Кореєю для того, щоб зрушити це питання з мертвої точки, звісно, на взаємовигідній основі та з детальним урахуванням своїх національних економічних інтересів.