Піднялися на золоті. Банківські зливки обігнали долар

Швидке, майже ажіотажне зростання попиту на банківське золото на хвилі фінансової кризи і зменшення обсягів завезення зливків в Україну дозволило вітчизняним банкірам різко підвищити роздрібну ціну на цей коштовний метал і збільшити маржу між цінами його купівлі та продажу.

Золота лихоманка: 60% прибутку за місяць

17 грудня зафіксовано новий національний рекорд вартості банківського золота. Середня ціна грама золота в стограмовому банківському зливку у вітчизняних банках становила 268,35 грн. Практично всього за 30 днів грам благородного металу подорожчав на 100 грн., або на 59,5%. Частково таке стрімке зростання цін на банківські зливки можна пояснити зростанням курсу долара, однак тільки ослабленням гривні ситуацію пояснити не можна — коштовні метали зростають у ціні з очевидним випередженням курсу американського долара. Вільно підвищувати ціни банкірам дозволяє постійне, починаючи з жовтня, зростання попиту на золоті зливки та дефіцит їх пропозиції.

Сьогодні банкіри відзначають майже ажіотажний попит на золото. У деяких банках щоденні продажі коштовних металів, порівняно з вереснем, зросли майже вдесятеро. В умовах фінансової кризи банківський метал виявився практично єдиним фінансовим ін-
струментом, надійність якого в українців не викликає сумнівів. Щоб уберегти свої заощадження від знецінення, вкладники, знімаючи кошти з депозитів, масово скуповують зливки. Причому зробити покупку сьогодні не так просто,— у багатьох банках золота в ходових зливках практично не залишилося. Банки змушені були повернутися до забутої практики черг, складаючи списки охочих придбати зливки з наступної поставки. Аналогічно чинили і з вкладниками «золотих депозитів», які вирішили вилучити вклади в «живому» металі.

Фінансисти визнають, що не зможуть гарантувати достойної пропозиції зливків і в передноворічний період, протягом якого банки традиційно робили максимальні продажі (наші співвітчизники купують невеличкі зливки на новорічні подарунки).

Українцям — в останню чергу

Якщо раніше зниження запасів банкіри оперативно перекривали за рахунок збільшення завезення зливків, то в останні два місяці імпорт золота в Україну майже припинився. У багатьох банків або не було валютних коштів для закупівель, або вони змушені були використовувати валюту для інших потреб. Крім того, виникли труднощі і в європейських постачальників золота, адже і в країнах Євросоюзу інвестори розглядають коштовні метали як найнадійніший інструмент збереження грошових ресурсів в умовах фінансової кризи. Відтак світові виробники зливків сьогодні просто не встигають задовольняти дедалі більший попит на метал і поставляють його лише через півтора-два місяці після отримання замовлення. При цьому українських фінансистів, із їхніми незначними обсягами закупівель, намагаються обслуговувати в останню чергу. Чимало традиційних постачальників золотих зливків із Європи уже в жовтні погоджувалися задовольнити заявки наших банкірів лише з поставкою на початку 2009 року.

Ситуація із золотими та срібними монетами трохи краща. Банки продовжують імпортувати монети практично в попередніх обсягах. Монетні двори поставляють свою продукцію в Україну без обмежень, оскільки замовлення на передноворічні поставки переважно були розміщені ще навесні цього року.

Про жадобу і мораль

На тлі дефіциту наявного золота і нестабільності курсу національної валюти банкіри сьогодні змінюють ціни практично щодня, закладаючи в ціну металу абсолютно всі можливі ризики. Однак на кількості потенційних покупців це позначається дуже мало. Банківські спеціалісти не без гумору визначають психологію покупця так: «Якщо золото дорожчає, отже, воно комусь потрібне, а чим я гірший?!» Тобто зростання цін тільки підстьобує бажання покупців придбати заповітний зливок.

Практичний бік також багато важить. На тлі постійної девальвації і знецінення паперових грошей золото як засіб вкладення та гарантій — безцінне. Сьогодні золото може вберегти заощадження і від зростання інфляції, і від нестабільності валютних курсів. Утім, попри швидке зростання цін, заробити на золоті в нинішній ситуації вже практично неможливо. Підвищуючи ціни, банки попутно збільшують різницю між цінами купівлі та продажу зливків, що робить безглуздим вкладення в золото задля отримання доходу. Наприклад, сьогоднішня середня маржа банків на грамі золота становить 83,6 грн. (або понад 50% від ціни купівлі золота банками). Оперативно заробити на золоті сьогодні можуть лише власники поточних рахунків у банківських металах, але і їхній прибуток, з урахуванням маржі та падіння гривні, буде мізерним.

Бажання банкірів заробити на фінансовій кризі й розгубленості клієнтів — цілком зрозуміле, з погляду їхніх професійних переваг, але не зовсім виправдане з погляду моралі. Продаючи сьогодні золоті зливки весняних і літніх поставок, придбаних за курсом 4,5 грн. за долар, банки заробляють на ажіотажі інколи до 100%. Виправдати банкірів фінансовою ситуацією теж не зовсім виходить. Звісно, фінансова криза насамперед б’є по банках, але реальних катастрофічних втрат у грошовому еквіваленті вітчизняні банки поки що не зазнали. Зате дедалі помітніші іміджеві втрати національних фінансових установ. Намагаючись перекласти всі ризики кризи на плечі клієнтів і навіть непогано на них заробити, вітчизняні фінансові структури, як мінімум, підривають в українців довіру та повагу до них.