ПЕРЕГНУЛИ ПАЛИЦЮ — ОБДІЛИЛИ ДЕРЖБЮДЖЕТ

Вітчизняні підприємства вже, мабуть, звикли до свавілля державних служб та чиновництва. Бо зазвичай нічого не вдієш, якщо відповідальному працівникові, що зачіпає інтереси бізнесу, вистачає клепки заздалегіть подбати, аби його вимоги були хоча б формально в межах вимог законодавства. Проте зовсім інша справа, якщо вимоги державників зашкалюють за межі дозволеного. Тут не завжди сходить з рук… Скидається на те, що й Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) теж перегнула палицю, коли приймала рішення №88 від 14.03.2002 року. Бо встановила нові, додаткові вимоги до річного звіту емітентів цінних паперів. Хоча права на таке комісії ніхто не давав…

Відомо, що повноваження ДКЦПФР визначені в законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (ст. 7, 8). Зокрема, п. 13 ст. 8 передбачає право Комісії розробляти і затверджувати обов’язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції. Але не зайве зазначити, що будь-який нормативний акт за своєю юридичною силою і місцем в ієрархії правових актів є підзаконним актом, а тому має прийматись на підставі і на виконання закону. Та цим моментом члени комісії, що в свій час проголосували за новацію, не дуже переймалися. От їх і винесло за межі власних повноважень.

Зокрема, згідно з рішенням комісії закриті акціонерні товариства зобов’язуються складати і надавати річний звіт у встановленій комісією формі в паперовому і електронному вигляді разом з висновком аудиторської фірми. Виконання таких вимог тягне за собою наступні витрати підприємства: на придбання програмного продукту для складання електронної форми звіту — 85 грн., на проведення аудиту — 1000 грн., трудові та матеріальні витрати — 100 грн., розміщення на WEB-сайті одного з інформаційних агентств — 85 грн. Загалом набігає 1270 грн. Зазначені кошти відносяться підприємствами на витрати, тобто зменшують прибуток, що підлягає оподаткуванню.

А тепер загадаємо, що за даними звіту тієї ж ДКЦПФР за 2001 рік в Україні зареєстровані 34925 акціонерних товариств, з них 22886 — закриті акціонерні товариства. Відповідно загальна сума витрат закритих акціонерних товариств на складання та подання звітів буде становити близько 29 млн. грн., а сума коштів, які в результаті дії новації не потрапить до держбюджету сягне 8,7 млн. грн. Видається, таку дірочку залатати буде не просто в і без того дірявому бюджеті. Та й комісія для цього нічого не пропонує.

Інше питання: «Чи можна вважати зменшення прибутку ЗАТ захистом прав його засновників — акціонерів? Нарешті, ще один нюансик. Так вже виходить, щоб дотриматися вимог до річного звіту, які підписані начальником управління звітності учасників ринку цінних паперів ДКЦПФР Оленою Величко можна, звернутися, наприклад,.. до її чоловіка С. Прилипка (приватного підприємця) і придбати програмне забезпечення. Розмістити річний звіт, як це прямо зазначено в рішенні комісії, можна на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, який очолює той же С.Прилипко. Що стосується аудиторських висновків, то вимоги до них розроблялися управлінням, яке очолює О.Величко. До речі, пан Прилипко є досить впливовою особою у аудиторському середовищі.

І наостанок. Порахуймо, скільки ж мають заплатити лише тільки ЗАТи за оприлюднення річного звіту на WEB-сайті, визначеного комісією. Виходячи з інформації на сайті (www.smida.gov.ua) це складає: 22886 х 85 = 1945310 грн. До того ж зовсім непросто більшості невеликих підприємств утримувати висококваліфікованих спеціалістів комп’ютерщиків для заповнення зазначеного звіту. Але і тут вихід є — фірма приватного підприємця…