Переділ.UA

Мільйони українських користувачів Інтернет, які просто набирають в адресних рядках своїх броузерів імена, що закінчуються літерами .ua, або мають власні сайти з адресами в українському сегменті Всесвітньої мережі, не замислюються над тим, що адміністрування українського географічного домену вже багато років є предметом жорсткого конфлікту. «Працює — то й добре» — такої думки більшість користувачів. Проте якщо, наприклад, діяльність адміністратора домену буде заблоковано в судовому порядку, то в якийсь момент відповіддю на запити до українських сайтів може стати повідомлення про їх недоступність.

Аби «працювало» й надалі, інтернет-спільноті України необхідно досягти консенсусу в довірі до адміністратора домену. Хоч би хто ним був.

Нині діючим адміністратором домену .ua є ТОВ «Хостмастер». Такі права та обов’язки були передані компанії 25 березня 2001 року Дмитром Кохманюком та Ігорем Свиридовим, українськими інтернет-спеціалістами, які працюють у США. У свою чергу, вони в 1992—1994 роках створили український домен і домоглися його визнання від IANA, точніше — від Джонатана Постела, тодішнього розпорядника світової інтернет-спільноти, яка щойно зароджувалася.

До 2001 року Кохманюк і Свиридов вели адміністрування домену і його технічний супровід на громадських засадах, інші ж українські спеціалісти їм у цьому допомагали. У вересні 2001-го було затверджено Правила домену .ua, а в жовтні «Хостмастер» делегував перші приватні домени другого рівня вигляду фірма.ua.

Проте розпорядженням Кабміну №447-р від 22 липня 2003 року «Про адміністрування домену .ua» було запропоновано створити об’єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» («УкрМІЦ») і звернутися до Всесвітньої корпорації із призначення імен та номерів (ICANN, яка тепер виконує функції IANA) з проханням передати йому право адмініструвати домен .ua.

ICANN поки що не прийняла рішення стосовно зміни адміністратора українського географічного інтернет-домену. Вплинути на рішення цієї організації, що діє за контрактом із урядом США, з України неможливо. Єдина причина, яка могла б примусити американців ухвалити рішення змінити адміністратора, — невиконання ним обов’язків з підтримки українського адресного простору. А проблеми та перешкоди адміністратору можна запросто організувати внутрішніми силами.

Взяти хоча б останні події. Так, 12 січня 2006 року Антимонопольний комітет України зажадав від ТОВ «Хостмастер» сплатити 60 тис. грн. пені на нараховану раніше суму штрафу. Це при тому, що 60 тис. грн. штрафу (докладніше про його накладення — нижче) вже було стягнуто з компанії у жовтні минулого року.

На думку директора «Хостмастера» Бориса Мостового, це рішення є частиною цілеспрямованої політики системного тиску, що перешкоджає господарській діяльності адміністратора й негативно позначається на умовах роботи українського сегмента мережі Інтернет загалом. Адже «Хостмастер», окрім, власне, видачі доменних імен, відає й технічною підтримкою DNS-серверів домену .ua, які приймають і опрацьовують усі запити, що виходять із усіх комп’ютерів у світі. І фінансові проблеми компанії можуть призводити до проблем технічних. Які стосуватимуться всіх інтернет-користувачів України та світу.

Тут слід сказати кілька слів про історію створення «УкрМІЦ» та про основних його фігурантів. Вищезгадане урядове розпорядження готували спеціалісти ДСТСЗІ СБУ і Держкомзв’язку. До складу об’єднання увійшли Асоціація учасників ринку Інтернет України (АУРІУ), Українська національна Інтернет-асоціація (УНІА), Асоціація операторів зв’язку «Телас», Державний центр інформаційних ресурсів України, ДСТСЗІ та ін. До Координаційної ради «УкрМІЦ» у різний час входили такі люди, як начальник ДСТСЗІ Валерій Барлабанов і заступник начальника СБУ Анатолій Герасимов, міністри зв’язку Микола Гончар, Олег Яценко та Віктор Бондар, а також заступник міністра Леонід Нетудихата, заступник голови АМКУ Юрій Кравченко і голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій, керівники Інтернет-провайдерів Юрій Корж, Олексій Бурсук, Костянтин Синявський, Іван Пєтухов та ін. Входив туди і народний депутат Станіслав Довгий. Тобто передусім виразники державного інтересу в контролі над розподілом доменних імен. Наявність у цьому списку представників великих провайдерів, які також часто обслуговують інтереси держструктур, тільки підтверджує цю тенденцію.

З часу створення «УкрМІЦ» «Хостмастер» постійно є об’єктом судових розглядів і претензій держорганів. Спочатку сам адміністратор намагався оскаржити вищезазначене розпорядження Кабміну №447-р, яке фактично створювало у країні «доменне двовладдя». Наприкінці липня 2003 року «Хостмастер» подав до Київського господарського суду позов про визнання цього розпорядження недійсним. Проте спроба ця не увінчалася успіхом.

7 листопада 2003 року Господарський суд м. Києва відмовив ТОВ «Хостмастер» у задоволенні позову. 3 лютого 2004-го Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляції «Хостмастера», а 8 червня того ж року Вищий господарський суд України, розглянувши касаційну скаргу компанії, залишив її без задоволення, а обидва рішення судів — у силі.

Ще раніше, в листопаді 2002 року, до «Хостмастера» позивалося ТОВ «ДіМедіа». Фактично, крім вимог, що стосувалися діяльності «ДіМедіа» з реєстрації доменів, позов оскаржував ухвалені Правила домена .ua і вимагав призупинити делегування «Хостмастером» доменів другого рівня.

Одночасно, в листопаді 2002-го, Антимонопольний комітет України звернувся до «Хостмастера» по роз’яснення, а в березні 2003 року розпочав розгляд справи про зловживання адміністратором домену монопольним становищем. Приводом до порушення справи стало звернення в АМКУ того ж таки ТОВ «ДіМедіа». Компанія заявила, що «Хостмастер» безпідставно відмовив їй в укладенні договору на надання послуг з адміністрування і технічного супроводу доменних імен у зонах .ua і .com.ua.

У червні 2004 року АМКУ визнав «Хостмастер» монополістом і наклав на нього штраф на суму 60 тис. грн. за зловживання монопольним становищем. Керуючись логікою комітету, можна, скажімо, оголосити генерального дилера «Тойоти» монополістом на ринку... автомобілів «Тойота». «Хостмастер» оскаржив це рішення в суді, проте позов спіткала та ж сама доля. У вересні 2005-го Верховний суд відмовився задовольнити касацію «Хостмастера» і залишив у силі рішення Вищого господарського суду, а також зобов’язав «Хостмастер» виплатити 60 тис. грн. штрафу.

Борис Мостовий невтомно привертає увагу громадськості до того факту, що в координаційну раду «Українського мережевого інформаційного центру», який претендує на адміністрування домену .ua, входить заступник голови АМКУ Юрій Кравченко. А отже, рішення комітету, що обмежують інтереси «Хостмастера», можна трактувати як тиск на діючого адміністратора українського домену в інтересах наближеної до чиновника комерційної структури. До речі, «ДіМедіа», за зверненням якого Антимонопольний комітет ухвалив це рішення, також є одним з ініціаторів створення «УкрМІЦ»...

У свою чергу, в листопаді 2005 року діючий адміністратор домену подав у суд на «УкрМІЦ» за незаконне використання знаку UANIC (абревіатура від Ukrainian Network Information Center), державне Свідоцтво про реєстрацію якого належить «Хостмастеру». Розгляд справи Київським господарським судом триває, хоча для цього спливли всі терміни. Наступне засідання призначено на 28 лютого. Саме з цим позовом Борис Мостовий пов’язує спробу стягнути з «Хостмастера» чергові 60 тис.

У спеціалізованій інтернет-пресі час від часу з’являється інформація про конфлікти «Хостмастера» з іншими суб’єктами господарської діяльності. Наприклад, про неподовження договорів деяким реєстраторам, про необгрунтовані відмови й затримки з реєстрацією доменних імен. Більше того, деякі компанії не визнають законності угоди, укладеної між «Хостмастером» і Свиридовим із Кохманюком: вони нібито не могли передавати повноваження, якими їх наділив ICANN/IANA за американським правом, шляхом укладення простої угоди за правом українським.

Оцінка кожного з таких висловлювань — тема для окремого дослідження. Проте втягнення «Хостмастера» у якомога більшу кількість таких скандалів і розглядів вигідне насамперед тим, хто хоче домогтися від ICANN рішення про зміну адміністратора домену.

Сам «УкрМІЦ» висловив намір подати запит до ICANN про передачу йому прав адміністратора домену ще в середині червня 2004 року. Запити про переделегування домену надійшли й від імені інших учасників «УкрМІЦ» — АУРІУ, Держзв’язку України. Це питання начебто навіть було внесене до порядку денного чергового саміту ICANN, що відбувся 10 січня. Проте конкретного рішення щодо нього не ухвалили.

Листування «мережовиків» із американцями триває: ті поки що вимагають оформлення пакета документів, необхідних для початку процедури переделегування. Не кажучи вже про те, що в ICANN шоковані кількістю бажаючих «покермувати» українським доменом...

Насамкінець — про ціну питання. Чистий дохід ТОВ «Хостмастер» за 2005 рік становив, згідно з даними компанії, 1,29 млн. грн., прибуток — 235 тис. грн. Сума не така вже й велика. Проте питання видачі й підтримки доменних імен часто є питанням політичним. Наприклад, історія свободи преси в Україні останнім часом поповнилася двома випадками «відбирання» доменних імен у неугодних комусь Інтернет-ЗМІ: gazeta.ua і obkom.net. У першому випадку доменне ім’я видавець орендував, і його власник просто без попередження несподівано розірвав договір оренди, у другому — на розпорядника домену просто «натиснули».

Обидві ситуації показові з погляду «доменної вразливості». Адже адміністратор домену верхнього рівня має технічну можливість обмежити доступ до будь-якого ресурсу, що міститься в його зоні. Наприклад, 9 вересня 2001 року, в день президентських виборів у Білорусі, було відключено більшість білоруських Інтернет-сайтів. Причому відключення цілих зон другого рівня здійснювалося саме шляхом тимчасового видалення записів із DNS-таблиць, що можна зробити лише за наявності в держави можливостей для контролю адміністратора домену, який здійснює технічний супровід серверів.

Слід сподіватися, що при теперішній владі така ситуація неможлива. Проте в декого може виникнути бажання точково відключити те чи інше доменне ім’я, якщо з власниками розміщеного під ним сайта не вдасться домовитися...

Сьогодні призупинити використання вже виділеного домену можна лише за рішенням суду. І теперішній адміністратор має з цього приводу принципову позицію. Проте якщо адмініструватиме домен організація, до складу засновників якої входитимуть силові структури, — відключати стане простіше. Недарма спроби «конфіскувати» домен .ua під чиновницьке крило вже вкотре з новою силою активізуються саме перед виборами.