ОПТОВИКІВ СТАНЕ МЕНШЕ, А ПЛАТИТИ ВОНИ БУДУТЬ БІЛЬШЕ

Менше місяця знадобилося, щоб після підписання горезвісного президентського указу «Про заходи щодо введення державної монополії в сфері контролю за виробництвом і оборотом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва й обороту спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Ні, суб’єктом законодавчої ініціативи в даному разі виступив не Кабмін, якому було дано чіткі інструкції та встановлено жорсткі терміни. З випередженням «графіка» (як мінімум на місяць) виступили парламентарії. Кому-кому, а депутатам комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності добре відомо, що в таких справах краще самому попрацювати й видати на-гора власний документ, аніж відбиватися від нав’язаного «згори». Тільки ось чи буде значно краще від цієї роботи учасникам ринку? Вже нині можна сказати, що коштуватимуть їм чергові зміни правил гри на алкогольно-тютюновому ринку дорого. І більше від усіх розщедряться оптовики. А якщо хтось із них не знайде грошей чи чогось іншого, то й зовсім втратить цей статус.

Лякати не лякаємо, але всерйоз документ прийняти радимо, його шанси стати законом підтверджує вражаючий список прізвищ депутатів-співавторів.

Чим не акцизні склади?

За оцінками фахівців, на сьогодні в країні налічується близько 320—420 компаній лише сигаретних оптовиків. Оптових продавців алкогольної продукції, схоже, не менше. Може, для конкуренції (а отже, й для бізнесу, і для споживача) це й добре, але з точки зору контролю — не дуже. В останньому разі що менше об’єктів контролю, то перевіряльникам простіше. Не секрет, що державі хочеться якщо не монополії в цій привабливій сфері, то хоча б її абсолютної підконтрольності. Воно й зрозуміло, гроші тут обертаються серйозні, і залишати відсотків 40 алкогольного ринку «тіньовикам», при цьому вижимаючи соки з законослухняних платників податків, не просто є марнотратством, а й злочином. Так бюджет усе одно не наповнити — спрацьовує закон сполучених посудин.

Чи допоможуть поліпшити ситуацію акцизні склади (згадайте президентський указ), на яких зберігатиметься вся алкогольно-сигаретна продукція? Цілком можливо. Тільки ось чому питання державні у черговий раз вирішуються за чужий рахунок? Адже йде до того. Депутатський законопроект, по суті, закладає основу для виникнення та функціонування системи цих самих акцизних складів. Боротися ж із представниками тіньового бізнесу, створюючи ці склади, будуть, як завжди, використовуючи кошти легальних учасників ринку.

Хочеш продавати оптом — плати
у 34 рази більше

Якщо законопроект буде ухвалений у тому вигляді, як він є, компаніям, що бажають займатися оптовими продажами алкогольних напоїв і тютюнових виробів, доведеться платити щороку вже не 5 тис. грн., як нині, а всі 170 тис. (це не помилка). Зате саме час оголошувати конкурс для тих, хто точніше відповість на запитання: «Скільки оптовиків залишиться в строю після запровадження новацій?» Звісно ж, результат такої законотворчості не піде на користь ринковій конкуренції.

Дуже серйозні побоювання з приводу подальшої долі частини оптових компаній висловив на зустрічі з журналістами голова правління компанії «Філіп Морріс Україна» Лео МакЛохін. І не тільки тому що багато з них не знайдуть можливості щороку платити за ліцензію близько $32 тис. Дуже ймовірно, припустив пан Лео МакЛохін, що для їхніх складів просто не знайдеться достатньо приміщень, які відповідали б новим вимогам торгівлі. Адже реалії документа такі, що мінімальна площа приміщень, у яких дозволяється зберігати алкогольну продукцію, має бути не менш як 1000 кв. м. Для тютюнової продукції площа обмежується мінімумом у 500 кв. м. Причому в цих приміщеннях суворо забороняється зберігати іншу продукцію. Саме собою зрозуміло, що ці місця зберігання мусять ще й відповідати всім державним стандартам.

Де такі приміщення можна знайти і, головне, в подальшому має сенс придбати чи орендувати? Зрозуміло, що їх шукатимуть у порівняно великих містах. Однак скільки ж їх знадобиться для акцизної армії оптовиків, коли припустити, що всі вони погодяться платити по 170 тис. грн. щороку? Лише тютюнники матимуть потребу мінімум у 200 тис. кв. м складських приміщень. Непогана добавка до непередбачених витрат, пов’язаних із багаторазово зрослою вартістю ліцензування. Ще один наслідок концентрації у великих містах — збільшення вартості збуту в селах, що може позначитися на ціні реалізації.

Зате у держави — всі козирі на руках. Акцизна продукція сконцентрована, проведена обов’язкова реєстрація місць її зберігання в спеціально створеному єдиному реєстрі. Усе знаходиться під наглядом і постійно контролюється.

Тільки що не так: незаконне використання марок акцизного збору чи їхня відсутність на продукції, будь-які контакти з тіньовим ринком (суб’єктами, що не мають відповідних ліцензій) — дозвіл на торгівлю відразу анулюється, і... плакали ваші грошики.

Хто не з нами, той за бортом

Не можна сказати, що при підготуванні даного законопроекту депутати зовсім обійшлися без консультацій із фахівцями ринку. Інакше там просто не з’явилася б досить оригінальна добавка до ст.15. Виявляється, щоб бути удостоєним «звання» ліцензованого оптовика, навіть усього раніше перерахованого недостатньо. Ви ще зобов’язані пред’явити рекомендацію від «галузевого об’єднання підприємств» (треба ж бути, як усі — у повній злагоді з колективом). Причому визнають підтримку не якоїсь кишенькової організації, а лише тієї, що може похвалитися реалізацією продукції її учасниками в сукупному обсязі більш як 10% відповідного ринку. Втім, візьмуть на облік також рекомендацію, надану окремим підприємством, але з таким же 10-відсотковим рівнем реалізації алкогольної чи тютюнової продукції. Благо, випробування рекомендацією призначене лише для новачків. Ті компанії, що вже попрацювали на ринку, можуть не боятися натягнутих взаємин із профільними асоціаціями і відкрито конкурувати за місце під сонцем.

Всіх інших теж — до відповідальності

Заплатять за новації не лише оптовики. Щось покриватимуть за рахунок своїх коштів й інші оператори горілчано-сигаретного сектора. Депутатський законопроект також передбачає збільшення вартості ліцензії для імпортерів алкоголю й тютюну з 170 тис. грн. до 400 тис. (у 2,4 разу), експортерів — із 1700 до 5 тис. грн. (практично у 3 рази). Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за кожне місце торгівлі зросла з 1700 до 2000 грн. На роздрібну торгівлю тютюновими виробами за кожне місце торгівлі — із 850 до 1000 грн. Зміна торкнулася і терміну дії ліцензії в роздробі: тепер вона буде дійсною не один, а три роки. Але більш суттєво, що тепер змінюються правила торгівлі. Так, передбачається, що горілчано-сигаретний роздріб буде здійснюватися переважно «через спеціалізовані торгові заклади (магазини, кіоски, павільйони), спеціалізовані відділи, підприємства громадського харчування». Відповідно, спеціалізований заклад і спеціалізований відділ можуть продавати вже не все підряд, а на 70% від їхнього загального асортименту алкогольні напої та тютюнові вироби.

Коли коефіцієнти примножуються, ринки у черговий раз діляться

Тепер, щоб до кінця відчути, що ж усе-таки має відбутися, давайте згадаємо: адже насправді одна й та ж фірма може бути одночасно в декількох іпостасях, а деякі компанії-виробники взагалі є, крім того, й імпортером, і експортером, і оптовиком, і роздробом. Відповідно, усі ті перелічені рази подорожчань насправді потрібно якимось хитрим чином множити. І якщо результат такої операції так хвилює лідерів ринків (приміром, Лео МакЛохін, напевно, не випадково підкинув цю тему журналістам), то як воно зараз тим, чиї справи і так далекі від досконалості? Звісно, серед операторів алкогольно-тютюнового ринку особливо знедолених немає, але й міру теж потрібно знати. А втім, може, так і було задумано і насувається великий переділ ринку, сигнал якому своїм указом дав Президент. Адже, за великим рахунком, що таке майбутні проблеми опту, якщо в грудні минулого року дано завдання приватизувати те, що не приватизовується, — підприємства спиртової та лікеро-горілчаної галузі?..