Дії з лобіювання які порушують норми законодавства будуть карати штрафами. Відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонують внести депутати Верховної Ради, повідомляє профільний комітет парламенту. Новації в адміністративному законодавстві важливі для реалізації положень нового закону "Про доброчесне лобіювання та адвокацію", який вже підписаний президентом.
“Проєктом Закону запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) новими статтями 188/46-1 та 188/46-2, які передбачатимуть встановлення адміністративної відповідальності за незаконне здійснення лобіювання та за порушення законодавства у сфері лобіювання. Крім того, у законопроєкті стаття 24 КУпАП доповнюється новим видом адміністративного стягнення — забороною здійснення лобіювання”, - повідомляє Верховна Рада.
Як зазначають у комітеті, законопроєкт визначений урядом як пріоритетний і такий, що належить за предметом свого правового регулювання до сфери дії права Європейського Союзу.
За що саме будуть карати недоброчесних лобістів?
Здійснення лобіювання без реєстрації буду каратись штрафом у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). Якщо це ж правопорушення вчинено повторно за один рік, тоді штраф збільшується до 1000 НМДГ.
Неподання звіту лобіста або несвоєчасне подання такого звіту теж матиме наслідки – штраф від 50 до 100 НМДГ.
Також штрафи передбачені за те, що суб'єкт лобіювання не подав вчасно чи взагалі не подав заяву про припинення лобістської діяльності. також передбачено відповідальність за те, що лобісти представлятимуть інтереси приватних осіб чи компаній, які не можуть за визначенням закону підпадати під визначення “лобіювання” в законодавстві України.
У переліку статей, які можуть мати наслідки у вигляді штрафу – порушення конфлікту інтересів. Тут штрафи серйозніші – від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів. Максимальний штраф за здійснення лобіювання з порушенням меж конфлікту інтересів – 500-1000 НМДГ.
Хто буде відповідати за недоброчесне лобіювання?
Насамперед під штрафні санкції підпадають конкретні фізичні особи, що зареєстровані як лобісти або керівники юридичних осіб, що представляють лобістський бізнес.
Нагадаємо, що лобіюванням в Україні визнається діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.
Закон “Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні” набуває чинності через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, який має бути створений та функціонувати. Відповідний Реєстр та умови діяльності лобістського простору мають бути реалізовані не пізніше ніж 1 січня 2025