НЕ ТРЕБА ТИСНУТИ!

Депутатська фракція політичних партій Промисловців і підприємців України та «Трудова Україна» звернулася до представників усіх гілок влади та засобів масової інформації з проханням виважено підходити до оцінок процесу реформування сфери зв’язку та телекомунікацій, об’єктивно й неупереджено аналізувати стан справ у такій важливій для економіки держави галузі, як зв’язок. Саме такий підхід, на думку депутатів, сприятиме подальшому розвитку галузі та розв’язанню об’єктивних проблем, які дісталися у спадок нинішньому керівництву.

Заява фракції ППУ/ТУ спрямована на підтримку стратегії Державного комітету зв’язку та інформатизації України і його керівництва. Нагадаємо, що членом фракції є попередній голова Держкомзв’язку, а нині народний депутат Станіслав Довгий. А 6 березня прем’єр-міністр України Віктор Янукович направив Президентові України подання про звільнення нинішнього голови Держкомзв’язку Миколи Гончара за численні недоліки в роботі. Сьогодні це подання розглядає Президент, який, у свою чергу, заявив, що прийматиме рішення за ним лише після особистої розмови з Гончаром.

Але ж, як наголошують у своїй заяві депутати, галузь зв’язку під керівництвом Миколи Гончара, як і в попередні роки, лідирує серед інших галузей економіки за темпами розвитку. Протягом останніх трьох років доходи від надання послуг зв’язку подвоїлися. Загальний обсяг прибутку 2002 року збільшився проти 2001 року на 41% і досяг 2,6 млрд. грн.

Підприємства галузі впродовж минулого року своєчасно й у повному обсязі перерахували до державного бюджету належні платежі на загальну суму 1,8 млрд. грн. При цьому державні підприємства та господарські товариства, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50%, перевиконали завдання на 25%. Слід зазначити, що фінансування бюджетних програм торік становило лише 53% від запланованого обсягу.

У 2002 році в галузі зміцнилися позитивні тенденції щодо нарощування та розширення обсягів інвестицій, розвитку й модернізації мереж зв’язку. Загальний обсяг інвестицій упродовж року збільшився на 20% і досяг 2,65 млрд. грн. Завдяки спільним зусиллям ВАТ «Укртелеком», ЗАТ «Утел» та приватних операторів збудовано й уведено в експлуатацію АТС на 601 тис. номерів. На 1 січня 2003 року телефонна щільність досягла 22,7 на 100 жителів, а черга на встановлення телефону скоротилася за минулий рік на 500 тисяч. Керівництво Держкомзв’язку приділяло значну увагу телефонізації сіл, зокрема 2002 року введено 75 тис. номерів сільських АТС, що на 39% перевищує показники 2001 року. Це безпрецедентні результати в історії галузі. Завдяки цьому істотно зросли обсяги виробництва вітчизняного телекомунікаційного обладнання. Так, наприклад, ВАТ «Укртелеком», підтримуючи вітчизняного виробника, імпортує лише те обладнання, яке не виробляється в Україні. За останні роки завершено побудову магістральної мультисервісної мережі передачі даних, створено національний сегмент всесвітньої мережі Інтернет.

Отже, об’єктивні показники свідчать про позитивну динаміку і правильність обраної стратегії розвитку галузі в Україні, особливо на тлі кризового стану світових та європейських телекомунікаційних ринків. За що ж тоді певні сили намагаються позбутися нинішнього керівника Держкомзв’язку?

Як відзначають депутати у своєму зверненні, випереджаючі темпи зростання галузі об’єктивно викликають загострення конкурентної боротьби між учасниками ринку зв’язку. У цілому це позитивно впливає на розвиток ринкових відносин між операторами та виробниками засобів зв’язку різних форм власності. Але в окремих випадках загострення конкуренції набуває рис відкритого лобіювання інтересів окремих бізнес-структур на державному рівні, що й призводить до вказаних негативних наслідків.

Саме тому, на думку депутатів фракції, у засобах масової інформації, у висловлюваннях окремих політиків та урядовців лунають сьогодні необгрунтовані звинувачення й необ’єктивні оцінки стану розвитку галузі зв’язку. Негативно оцінюються як окремі питання технічного розвитку, правового регулювання, підготовки до приватизації ВАТ «Укртелеком», співробітництва з Верховною Радою України, так і виконавська дисципліна в галузі (йдеться про низку депутатських запитів щодо несвоєчасної видачі операторам ринку ліцензій, про що писало «ДТ», а також про формулювання недоліків у поданні на звільнення Гончара). Депутати вважають, що така практика й надмірна політизація питань, пов’язаних із роботою галузі, можуть призвести до невиважених нормотворчих та організаційних рішень, негативно позначитися на розвитку підприємств зв’язку та задоволенні потреб населення у послугах.