На дні. За перше півріччя вітчизняні підприємства подешевшали на третину

Події першого літнього місяця не додали оптимізму учасникам фондового ринку — весь місяць він продовжував сповзати вниз. Торішній перегрів ринку, світова фінансова криза, зміцнення гривні, політична невизначеність — причини сьогоднішньої біржової кризи в Україні, які згадуються найчастіше.

Ситуація на світових ринках змушує нерезидентів займати вичікувальну позицію щодо інвестування в українські папери, тому на ринку мало покупців. Проте тільки міжнародною кризою пояснити ситуацію не можна. Більшість провідних світових індексів упродовж місяця рухалася різноспрямовано, але український організований ринок повністю ігнорував позитивні зовнішні настрої і рухався спадним трендом.

У червні більшість українських ліквідних акцій подешевіла на 7—21%, а індексний кошик ПФТС втратив уже на початок фінальної декади місяця понад 14% від своєї травневої капіталізації. З початку року індекс ПФТС зменшився на 386,23 пункту, або 33,35%, знизившись із позначки 1174,02 і.п. на 28 грудня 2007 року до значення в 787,79 і.п.
станом на 24 червня 2008 року.

Дружне падіння

Найбільше подешевшали акції другого ешелону. Найбільше падіння котирувань у червні спостерігалося в акцій «АвтоКрАЗу» (-20,2%), «Дніпроспецсталі» (-19,3%) і шахти «Червоноармійська-Західна №1» (-18,4%).

Примудрилися зрости в ціні на 0,6% лише папери Південного ГЗК. Утім, ПГЗК дорожчає вже п’ятий місяць поспіль, не звертаючи уваги на ситуацію на реш­ті ринку. Папери Південного ГЗК скуповуються компаніями, афільованими з мажоритарними власниками: групами «Смарт», «Метінвест» і «Євраз». Наслідком такої тривалої цілеспрямованої скупки стало те, що вторинного ринку цих акцій фактично немає, тому вони практично не схильні до ринкових коливань.

«Блакитні фішки» у червні також виявилися ненадійним інструментом для інвестицій. Більшість їх подешевшала на 10—15%.

Виняток становлять лише папери «АрселорМіттал Кривий Ріг», які змогли продемонструвати позитивну дохідність 9%. Головна корпоративна новина по найбільшому меткомбінату країни — рекордна виплата дивідендів за 2007 рік на суму близько 5,8 млрд. грн. (1,5 грн.
на акцію). Такі дивіденди становлять близько 9% від вартості акції. Проте основна причина стабільного подорожчання цих паперів — їх скупка мажоритарним акціонером, компанією «АрселорМіттал».

Зовнішні чинники

Західний фондовий ринок створив не дуже сприятливе тло для українського торговельного майданчика. У США тон задавали корпоративні новини, динаміка цін на нафту й перспектива підвищення дисконтної ставки. У результаті знизилися котирування акцій банківської сфери та сектора високих технологій, зате рушили вгору курси цінних паперів нафтових компаній. Такий самий різноспрямований рух демонстрували індекси європейських ринків акцій на тлі даних про фінансові проблеми швейцарського UBS і американської компанії Lehman Brothers, зростання інфляції та цін на нафту.

Крім того, стурбованість інвесторів викликала заява глави ФРС Бена Бернанке про пріоритетність боротьби з інфляцією перед підтримкою економічного зростання. Такі заяви зазвичай закінчуються підвищенням ставок і дальшим подорожчанням грошових ресурсів.

Внутрішні чинники

Події, які б’ють по зовнішніх ринках, негативно позначаються й на вітчизняному. Зростання цін на нафту, інфляція, що перешкоджає центральним банкам знижувати дисконтні ставки та стимулювати зростання економіки, — актуальні проблеми і для України. Понад те, боротьба з інфляцією в Україні на сьогодні — завдання №1. Нацбанк і уряд намагаються боротися з нею традиційними способами — зменшують кількість грошей та підвищують їх вартість. Нестача ресурсів примушує українські банки підвищувати депозитні ставки, що робить цей ринок більш привабливим, ніж фондовий. Прикрою для вітчизняної економіки новиною є і зниження рейтинговим агентством Standard&Poor’s довгострокового рейтингу України із зобов’язань в іноземній та національній валюті.

Велику роль у падінні акцій зіграла й політична ситуація в країні. Фондовий ринок міг би втратити значно менше, якби під час падіння індексів не відбувся черговий виток напруженості в українському парламенті. Не вселяють оптимізму інвесторам і неузгоджені дії вищих ешелонів влади. Кабінет міністрів у червні так і не розглянув законопроекту про внесення змін до державного бюджету на 2008 рік. Доопрацьований проект, після узгодження з президентом і Нацбанком, Кабінет міністрів планував подати у ВР наприкінці місяця, щоб парламент ще до на літніх канікул встиг розглянути і, якщо підтримає більшість депутатів, прийняти новий бюджет на поточний рік. Проте 17 червня під час наради з питань макроекономічної стабільності в секретаріаті президента Віктор Ющенко розкритикував антиінфляційні дії уряду і НБУ, закликав змінити пріоритети монетарної політики, а основні макроекономічні показники, заплановані для внесення у бюджет, так і не були узгоджені.

В уряду і Нацбанку поки що також немає спільної узгодженої позиції з ключових макроекономічних показників, і насамперед з очікуваного значення річної інфляції, яка, за розрахунками НБУ, за рік подолає значно вищий відсоток, ніж запропоновані урядом 15,3%. Найбільш реалізованим і реальним показником річної інфляції за 2008 рік, навіть з урахуванням високого врожаю, на думку більшості економістів, є діапазон 20—24%.

Прогнози і перспективи

Багато аналітиків вважають, що криза на вітчизняному фондовому ринку може затягтися надовго — як мінімум до серпня, як максимум — до жовтня, доки не відновиться попередня ділова активність. Нині інвестори ще не готові купувати українські папери, бо більшість їх вважає, що ціни на акції знижуватимуться й далі.

Найбільше, за прогнозами фахівців, постраждають акції, зараховані фінансистами до «блакитних фішок». Очікується, що їх скуповуватимуть лише після того, як вони максимально втратять у ціні. За словами експертів, поки що спекулянти вичікують, лише зрідка вдаючись до розвідок боєм. Передусім сьогодні скинуті акції купують інвестори, які встигли раніше зафіксувати свій прибуток. Ринок досить просів, щоб його учасники могли не поспішаючи пробувати купувати папери, які подешевшали найбільше. Водночас через побоювання подальшого зниження інвестори якщо й купують папери, то незначними обсягами, тільки щоб тримати руку на пульсі й відчувати ринок.

Незважаючи на те, що основною причиною відпливу капіталу з нашого фондового ринку стали події на міжнародних торговельних майданчиках, його дальша доля багато в чому залежатиме від внутрішньоукраїнських чинників — політичної і макроекономічної стабільності у країні. Після літніх відпусток спекулянти знову почнуть розповзатися по ризикованих ринках. Україні ж важливо прийти до цього часу у всеозброєнні — з реальною робочою коаліцією і хоча б стабільними показниками з інфляції, ВВП та сальдо торгового балансу.

Аналітики ринку розглядають три сценарії розвитку ситуації на українському фондовому ринку до кінця літа 2008 року.

1. З імовірністю 60% до кінця літа на ринку переважатиме невелика висхідна тенденція. При цьому сценарії зростання фондового ринку за два місяці становитимуть 5—15%, тобто рівень початку року досягнутий не буде.

2. З огляду на можливе погіршення макроекономічної та політичної ситуації в країні, з можливістю 30% спостерігатиметься песимістичний сценарій, а саме — до кінця літа індекс ПФТС продовжить своє падіння, що може становити до 10% від поточного рівня.

3. З найменшою імовірністю (10%) можливий оптимістичний сценарій розвитку подій: зростання індексу ПФТС становитиме 20—30%, що дозволить йому наблизитися до рівня початку 2008 року.

Нині ситуація змінилася з песимістичної на вичікувальну. Крім того, багато вітчизняних цінних паперів залишаються недооціненими, а позитивні дані, які виходили за результатами діяльності вітчизняних емітентів, збільшують цю недооціненість. При
цьому слід очікувати негативного впливу з боку даних із реальної економіки США. Швидше за все, макроекономічна ситуація в цій країні найближчим часом не поліпшиться.

У другому півріччі Україна, звісно, не розпочне жити з чистого аркуша, але в нашій країні існують величезні інвестиційні можливості та перспективи, здатні стимулювати і економіку, і всебічний розвиток фондового ринку, за умови, що політики та бюрократи не зроблять нас укотре заручниками своїх планів і амбіцій. Біржовий піврічний провал більш ніж на 33% з початком другої половини року нікуди сам по собі не дінеться, але його, як і раніше, ще можливо нівелювати впродовж трьох-чотирьох місяців, а в цілому по року отримати зростання капіталізації ринку на 20—30%, навіть попри очікуване дворазове подорожчання газу в 2009 році.